Вирок № 32310079, 11.03.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1-5/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Рубан Т.М.,

з участю : прокурорів Лещенко А.О., Сіряк Т.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, інваліда 3 групи, не депутата, раніше не судимого,

по ст. 121 ч. 2 КК України ,-

в с т а н о в и в :

24 лютого 2010 року, приблизно в 18.00 годин, підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, в ході сварки зі своєю матірю ОСОБА_4, що виникла по причині зловживання ним спиртними напоями, здійснив її побиття руками та ногами в різні частини тіла, умисно нанісши матері 3-4 удари кулаком руки в область лівого запястя та один удар в область сонячного сплетіння, від чого та впала на підлогу. Продовжуючи свої умисні та протиправні дії, підсудний наніс своєю ногою у взутті, приблизно, пять ударів по голові потерпілої ОСОБА_4, яка знаходилася на підлозі, заподіявши їй тяжких тілесних ушкоджень, від яких ця потерпіла померла 05 березня 2010 року під час лікування в Миргородській ЦРЛ.

За висновком комісійної судово медичної експертизи трупа потерпілої, причиною смерті ОСОБА_4 явилася тупа травма голови з крововиливами під оболонки головного мозку, яка в подальшому призвела до набряку набухання речовини головного мозку потерпілої, що і обумовило її смерть.

Свою вину в інкримінованому діянні на досудовому слідстві підсудний ОСОБА_3 визнавав повністю. При розгляді справи судом вину фактично визнав частково, зазначивши, що наніс лише один удар ногою в область голови матері, коли та впала на підлогу.

По суті предявленого йому обвинувачення підсудний повідомив, що 24.02.2010 року він знаходився за місцем свого проживання і перебував у стані алкогольного спяніння. Саме через це між ним та його матірю виникла сварка, в ході якої він її побив руками. Від ударів у живіт мати впала на підлогу і він вдарив її ногою по тулубу. При допиті судом стверджував, що точно не памятає скільки ударів наніс ногою по голові матері. Ці показання ОСОБА_3 судом оцінюються критично, як спосіб його захисту від предявленого обвинувачення, що є правом підсудного. Підтвердив той факт, що під час досудового слідства він відтворював обставини побиття матері.

Зважаючи на позицію підсудного щодо своєї причетності до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть іншої людини, його вина в діянні за обставинами, встановленими судом, повністю підтверджується такими доказами перевіреними в ході судового слідства:

- протоколом явки з повинною ОСОБА_3, в якому він власноручно зазначив, що 24.02.2010 року о 18 годині між ним його матірю виникла сварка через його перебування у пяному вигляді, в процесі якої він побив її руками та ударив правою ногою в область живота, після чого пішов спати / а.с. 9 /;

- показаннями цього підсудного на досудовому слідстві, в яких він підтвердив обставини заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, в тому і тих, що потягли її смерть / а.с. 75, 109 /;

- протоколом відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину за участю підсудного ОСОБА_3 і фототаблицями додатками до цього протоколу, згідно яких під час виконання цієї слідчої дії підсудний детально розповів та показав, яким чином наносив тілесні ушкодження потерпілій, чим саме, по яким частинам тіла, підтвердивши тим самим свої показання та обставини, викладені в його явці з повинною / а.с. 42 52 /;

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який повідомив, що 25 лютого 2010 року, в вечірній час, він прийшов до матері, яка погано себе почувала. Зі слів матері йому стало відомо, що її побив підсудний і вона ледь доповзла до ліжка. Потім він викликав швидку допомогу, якою матір було доставлено до Миргородської ЦРЛ, де після огляду відмовили в госпіталізації. Ввечері наступного дня через скарги матері на стан здоровя він відвіз її в приймальне відділення лікарні, після чого матір направили на лікування в хірургічне відділення. Сварки між підсудним та матірю виникали після вживання братом спиртних напоїв;

- допитана в якості свідка ОСОБА_5 суду повідомила, що вона проживає неподалік ОСОБА_3 і їй відомо, що між підсудним та потерпілою і раніше виникали сварки. ОСОБА_4В часто зверталася до неї за допомогою, розповідала, що підсудний бив її по руках, показувала синці, проте в органи міліції про це вона не повідомляла;

- з показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що 25.02.2011 року з телефонного повідомлення чоловіка вона дізналася про побиття підсудним свекрухи. Наступного дня свекруху було доставлено до Миргородської ЦРЛ, де вона повідомила про її побиття підсудним, після чого була госпіталізована. Медична сестра повідомила про це в міліцію. З розповіді свекрухи свідку відомо, що підсудний бив її по животі і спині, при цьому вона втрачала свідомість і до ранку лежала на підлозі. На головні болі свекруха не скаржилася;

- допитаний в якості свідка ОСОБА_7 суду повідомив, що 25 лютого 2010 року, зі слів бабусі дізнався про її побиття підсудним. При цьому вона повідомила, що син бив її в живіт і кулаком по голові;

- допитані в судовому засіданні в якості свідків медичні працівники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 охарактеризували стан потерпілої під час надання їй медичної допомоги, як тяжкий. З показань свідків потерпіла не повідомляла їм про побиття її сином;

- карткою первинного обліку інформації, як надійшла по телефону до Миргородського МВ УМВС України в Полтавській області від чергової медичної сестри приймального відділення Миргородської ЦРЛ про заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій / а.с. 7 /;

- протоколом огляду місця пригоди, розташованого в житловому будинку по провулку Мокрому, 34 в м. Миргороді, за змістом якого описано загальну обстановку в цьому житлі станом на 04 березня 2010 року та зафіксовано пояснення підсудного ОСОБА_3 відносно того, що в кухні цього будинку, біля столу, він наносив удари потерпілій / а.с. 16 /;

- протоколом огляду трупа потерпілої ОСОБА_4В та фототаблицями додатками до цього протоколу, в яких зафіксовано наявні трупні явища / а.с. 22, 26 27 /;

- матеріалами судово медичної експертизи трупа потерпілої, які суд визнає вірогідними та такими, що узгоджуються із сукупністю інших доказів по справі, в частині наявності у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у вигляді синців, садна та субарахноїдального крововиливу та їх кількості. За цими матеріалами, по тілу потерпілої було нанесено не менше 10 ударів, а одержання тілесних ушкоджень від падіння з висоти власного зросту виключено / а.с. 56 58, 30 /;

- висновками комісійної судово медичної експертизи трупа, за яким причиною смерті ОСОБА_4 явилася тупа травма голови з крововиливами під оболонки головного мозку, яка в подальшому призвела до набряку набухання речовини головного мозку потерпілої, що і обумовило її смерть. Лікування потерпілої в Миргородській ЦРЛ проводилося відповідно встановленим діагнозам в повному обсязі та не було причиною розвитку порушення вітальних функцій організму, які обумовили настання смерті. За цими висновками, з урахуванням характеру виявленої черепно мозкової травми з субарахноїдальними крововиливами навіть при наданні своєчасної медичної допомоги гарантувати сприятливого для життя наслідку неможливо / а.с. 243 254 /;

- висновками амбулаторної психолого психіатричної експертизи підсудного ОСОБА_11, згідно яких в момент вчинення підсудним інкримінованих дій він не виявляв ознак хронічної психічної хвороби, так само як і будь якого психічного розладу. В цей момент він не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані, який міг би істотно вплинути на його свідомість чи діяльність. Незважаючи на наявні ознаки вродженого недоумства у вигляді легкої розумової відсталості, підсудний міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію ч.ч. 2, 3 ст. 19 та ст. 20 КК України він не підпадає / а.с. 63 67 /;

- за змістом копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії 1-КЕ № 156329 потерпіла померла 05 березня 2010 року в м. Миргороді Полтавської області у віці 77 років / а.с. 29 /;

- згідно довідки розрахунку Миргородської ЦРЛ на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_4 закладом охорони здоровя витрачено 9053 гривни 34 копійки / а.с. 77 /.

В матеріалах кримінальної справи мається постанова органу досудового слідства про відмову в порушенні кримінальної справи щодо підсудного по ст. 115 КК України / а.с. 110 /.

Таким чином, перевіривши докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що умисні і протиправні дії підсудного ОСОБА_3, які проявилися в заподіянні іншій особі умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, слід кваліфікувати на ст. 121 ч. 2 КК України.

Обставиною, яка помякшує покарання підсудного, слід визнати зявлення із зізнанням. Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного спяніння.

При призначенні покарання ОСОБА_3 враховується підвищена ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до тяжких злочинів, зухвалий характер дій підсудного під час скоєння злочину відносно рідної матері, його ставлення до оцінки своїх дій, наслідки, які настали від скоєного, обставини, що помякшують та обтяжують його покарання, а також особа підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, є інвалідом третьої групи. З огляду на це, суд приходить до переконання про доцільність призначення цьому підсудному міри покарання у виді позбавлення волі з її реальним відбуванням, не вбачаючи ніяких законних підстав для застосування положень ст. ст. 69 чи 75 КК України, що сприятиме досягненню мети його виправлення і перевиховання та запобіганню вчинення нових протиправних діянь.

Цивільний позов прокурора / а.с. 78 / про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину підлягає до задоволення в повному обсязі на підставі положень ст. 93 1 КПК України.

Від заявленого позову потерпілий ОСОБА_1 в ході розгляду справи відмовився.

З метою забезпечення виконання вироку суду міру запобіжного заходу підсудному слід змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 16 1, 323, 324 КПК України , суд , -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним і призначити покарання по ст. 121 ч. 2 КК України у виді 9 / девяти / років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, негайно взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання засудженим рахувати з 11 березня 2011 року.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фінансового управління Миргородської районної державної адміністрації ( розрахунковий рахунок 25424350001001, код 01999402, ОПЕР МФО 331025 ) в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину 9053 / девять тисяч пятдесят три / гривни 34 копійки.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляцій через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя ОСОБА_12