Рішення № 32308536, 01.07.2013, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/933/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 червня 2013 року, Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Мокрецького В.І.,

участю секретаря судового засідання - Фурман О.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, в кінцевій редакції свого позову (а.с. 120-121), просить суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 08.06.2012 року, у відповідності до якого вона подарувала земельну ділянку, площею 927 м2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, відповідачці ОСОБА_4 Також позивачка просить суд застосувати реституцію та повернути їй у власність дану земельну ділянку. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що спірний договір дарування суперечить чинному законодавству та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на час його укладання на спірній земельній ділянці був розташований житловий будинок, що побудований позивачкою, яка станом на час укладання спірного договору та на теперішній час є його власником.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги з тих же підстав та пояснили, що відповідачка влітку 2012 року бажала придбати вказаний будинок у позивачки за 120 000 доларів США. Однак, у зв'язку з тим, що станом на 08.06.2012 року цей будинок не був введений в експлуатацію та не оформлений в державних органах на позивачку, сторони, на підтвердження своїх дій щодо купівлі-продажу даного будинку, домовились про укладання договору дарування земельної ділянки на якій розташований цей будинок. Проте, після того як позивачка належним чином оформила своє право власності на будинок, відповідачка відмовилась його купувати, внаслідок чого і виник даний спір щодо земельної ділянки.

Представник відповідачки позов не визнав з тих підстав, що вказаний будинок був побудований не позивачкою, а громадянином ОСОБА_5 ще у 2007 році. Внаслідок обманних дій повіреного ОСОБА_6, 25.02.2010 року ОСОБА_5 через останнього, за відповідним договором доручення, відчужив спірну земельну ділянку на якій був розташований цей будинок на користь позивачки ОСОБА_3 Викривши шахрайські дії ОСОБА_6 щодо відчуження земельної ділянки на користь позивачки ОСОБА_3, остання на вимогу саме ОСОБА_5 08.06.2012 року відчужила цю земельну ділянку на користь відповідачки ОСОБА_4, тобто людини ОСОБА_5

Таким чином, сторони не оспорюють факт існування будинку на спірній земельній ділянці станом на 08.06.2012 року, тобто на час її дарування позивачкою ОСОБА_3 відповідачці ОСОБА_4, у зв'язку з чим судом ці обставини згідно ст. 61 ЦПК України не досліджуються.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом було встановлено, що 08.06.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір дарування земельної ділянки, у відповідності до якого ОСОБА_3 подарувала, тобто безоплатно передала, а ОСОБА_4 прийняла у власність земельну ділянку, площею 927 м2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 6-7). Згідно п. 6.1, зазначеного вище договору дарування вбачається, що вказана земельна ділянка на час дарування була вільна від будь-яких будівель і споруд. Проте вказане суперечить фактичним обставинам, оскільки в суді достовірно встановлено, що на згаданій земельній ділянці існував житловий будинок.

В свою чергу, зі свідоцтва про право власності на житловий будинок, яке видане виконкомом Зарічанської сільради 17.12.2012 року на ім'я позивачки ОСОБА_3 (а.с. 35) та з витягу про державну реєстрацію прав від 22.12.2012 року (а.с. 34) вбачається, що саме позивачка є власником житлового будинку, загальною площею 252,2 м2, який розташований на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Окрім цього, будівництво на спірній земельній ділянці вказаного вище будинку саме позивачкою підтверджується відповідним рішенням виконавчого комітету Зарічанської сільради від 21.10.2010 року про надання ОСОБА_3 дозволу на забудову житлового будинку, господарських будівель та споруд на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9), а також відповідними висновками компетентних державних органів про відповідність проекту індивідуального будівництва позивачкою ОСОБА_3 житлового будинку на спірній земельній ділянці державним будівельним, пожежним та санітарно-епідеміологічним нормам (а.с. 11-15).

На час розгляду справи в суді, вищевказані правовстановлюючі документи про право власності позивачки на згаданий житловий будинок є чинними та в установленому законом порядку не оскаржені.

У зв'язку з цим доводи представника відповідача про належність будинку громадянину ОСОБА_5 суд вважає безпідставними та голослівними.

До того ж суд звертає увагу на суперечливість доводів представника відповідачки, оскільки суду не зрозуміло, чого у разі належності даного будинку ОСОБА_5, позивачка ОСОБА_3 08.06.2012 року, на вимогу саме останнього подарувала спірну земельну ділянку на якій розташований цей будинок не йому, а іншій особі - відповідачці ОСОБА_4

Отже, судом було встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини.

У відповідності до ст. ст. 203, 215 ЦК України, якщо зміст правочину суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, він може бути визнаний судом недійсним.

Водночас, за правилами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України вбачається, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок переходить право власності на земельну ділянку, на якій розміщений цей будинок.

Таким чином, наявність того факту, що зміст договору дарування спірної земельної ділянки суперечить фактичним обставинам справи та чинному законодавству, оскільки у договорі не зазначено, що станом на 08.06.2012 року на спірній земельній ділянці було розташоване будь-яке будівництво або житловий будинок, є підставою для повного задоволення позову з огляду на вищевказані норми.

Так, згідно ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України з набуттям позивачкою ОСОБА_3 17.12.2012 року права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, остання має право набути у власність чи користування спірну земельну ділянку ОСОБА_4, на якій розташований цей будинок.

Отже, у зв'язку з тим, що у договорі дарування земельної ділянки від 08.06.2012 року невірно зазначено, що дана земельна ділянка вільна від будь-яких будівель і споруд, сторони були позбавлені можливості вирішити долю вказаного будівництва або будинку, розташованого на спірній земельній ділянці при її відчуженні, що, в свою чергу, суперечить чинному законодавству та є підставою для визнання цього договору дарування земельної ділянки недійсним.

Як вбачається зі змісту ст. 216 ЦК України, у випадку визнання договору недійсним, суд може застосувати реституцію, у зв'язку з чим також підлягають і задоволенню позовні вимоги стосовно витребування земельної ділянки у ОСОБА_4 з поверненням її у власність позивачки.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст. ст. 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 927 м2, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, який укладений 08 червня 2012 року між дарувальником ОСОБА_3 та обдарованою ОСОБА_4.

Витребувати земельну ділянку, площею 927 м2, кадастровий номер 1822082500:02:001:1036, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, у ОСОБА_4, повернувши її у власність ОСОБА_3.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні під час проголошення рішення з моменту отримання його копії, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд.

Суддя: