Постанова № 32307478, 19.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 р.Справа № 2-а-1582/08/1570

Категорія: 5.4 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Лопушанській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області (правонаступник - Державна інспекція України з контролю за цінами) до Одеської залізниці про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, -

В С Т А Н О В И В:

05.11.2007 року Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області (правонаступник - Державна інспекція України з контролю за цінами) звернулася до окружного суду із позовом до Одеської залізниці про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 177 339 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки діяльності відповідача було виявлено застосування вільних тарифів на послуги, що пов'язані з перевезенням вантажів за рахунок застосування коефіцієнтів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №356 від 28.04.07р., який, на момент застосування не набрав чинності, замість застосування встановленого порядку індексації тарифів. Також, відповідачем неправомірно було включено у вартість перевезення вантажів плати за повідомлення залізниці на вимогу вантажовласника без фактичного надання цієї послуги. В результаті вказаного порушення, відповідачем було отримано необґрунтовану виручку в розмірі 177 339 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області задоволено частково. Стягнуто з Одеської залізниці (65000, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська,19, ЄДРПОУ 01071315) на користь Державного бюджету України, отримувач - ВДК у Заводському районі м.Миколаїва, код - 21081100, розрахунковий рахунок №31118106700003 УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ - 23626096 суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 2 834 грн. та штраф у розмірі 5 668 грн., а всього на загальну суму 8 502 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області 03.11.2011р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 року і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх законних підстав для її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач на підставі ст.13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.14 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень законодавства про застосування цін та тарифів й притягнення до відповідальності, стягнення у судовому порядку не сплачених сум штрафних (економічних) санкцій.

В період з 29.08.2007 року по 14.09.2007 року співробітниками інспекції була проведена перевірка станції «Миколаїв-Вантажний» Одеської залізниці щодо порядку застосування тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №649 від 14.09.2007 року, яким встановлено порушення відповідачем Розпорядження Кабінету Міністрів України №91-р від 01.04.2005 року (зі змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №233-р від 01.07.2007 року) «Про індексацію тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та пов'язані з цим послуги»та п.п.14 п.9 р.2 «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України» (затв. наказом Міністерства транспорту України №551 від 15.11.1999р.), а саме: застосування вільних тарифів на послуги, що пов'язані з перевезенням вантажів за рахунок застосування коефіцієнтів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №356 від 28.04.2007 року, який на момент застосування не набрав чинності, замість застосування встановленого порядку індексації тарифів; включення у вартість перевезення вантажів плати за повідомлення залізниці на вимогу вантажовласника без фактичного надання цієї послуги.

На підставі даного акту перевірки уповноваженою особою Інспекції було прийнято рішення про застосування до відповідача економічних санкцій від 02.10.2007 року №72 на суму безпідставно отриманої виручки, т.б. в розмірі 177 339 грн.

Вказане рішення супровідним листом від 03.10.2007 року №10/15-1528 було надіслано відповідачу та отримано його посадовою особою.

Однак, у встановлений законом десятиденний строк з моменту отримання постанови, сума штрафних санкцій не була перерахована відповідачем у добровільному порядку в дохід Державного бюджету України, в зв'язку із чим, позивач звернувся до суду про її стягнення в судовому порядку.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ч.1 ст.72 КАС України, виходив з того, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2008 року (по справі №2-а-2581/08), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011 року (по справі №22-а-8479/08), адміністративний позов Одеської залізниці до Державної інспекції по контролю за цінами в Миколаївській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №72 від 02.10.2007р. задоволено частково та скасовано спірне рішення відповідача №72 від 02.10.2007 року в частині вилучення у Одеській залізниці необґрунтовано отриманої виручки та штрафу в розмірі 168 837 грн., а в решті позовних вимог щодо визнання незаконним це рішення №72 на суму необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 2834 грн. та штраф у розмірі 5668 грн., т.б. на загальну суму 8502 грн. - відмовлено.

Однак, колегія суддів апеляційного суду на може повністю погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необґрунтованими та помилковими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, судовою колегією з матеріалів справи встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2008 року (по справі №2-а-2581/08), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011 року (по справі №22-а-8479/08), адміністративний позов Одеської залізниці до Державної інспекції по контролю за цінами в Миколаївській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №72 від 02.10.2007р., яка є підставою для стягнення коштів по цій справі, дійсно було задоволено частково, а саме - скасовано спірне рішення відповідача №72 від 02.10.2007 року в частині вилучення у Одеській залізниці необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 2 834 грн. та штрафу у розмірі 5 668 грн., т.б. на загальну суму 8 502 грн., а не в розмірі 168 837 грн., як було помилково зазначено в оскаржуваній постанові суду 1-ї інстанції.

Таким чином, відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України, судова колегія застосовує вказану постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2008 року (по справі №2-а-2581/08) до спірних правовідносин, і не розглядає та не досліджує повторно заперечення представника відповідача з приводу правомірності застосування тарифів відповідачем та незаконності рішення №72 від 02.10.2007 року, оскільки частково незаконність дій посадових осіб відповідача та законність рішення суб'єкту владних повноважень встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Отже, за таких обставин, оскільки під час офіційного з`ясування обставин справи суди обох інстанції не встановили фактів реальної сплати сум штрафних (економічних) санкцій відповідачем, судова колегія, на підставі положень ст.67 Конституції України та ст.13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» приходить до висновку про необхідність ухвалення постанови про стягнення з відповідача на користь держави суму необґрунтовано отриманої виручки саме в розмірі 168 837 грн.

До того ж, ще слід зазначити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оскільки, докази, що містяться в матеріалах справи, фактично вказують саме на правомірність позовних вимог, судова колегія за наслідками розгляду апеляційної скарги та, діючи відповідно до ст.198 ч.1 п.3 КАС України, приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови.

Отже, враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, у відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне скасувати постанову окружного суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Інспекції частково.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області - задовольнити частково.

Стягнути з Одеської залізниці на користь Державного бюджету суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 168 837 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко