Постанова № 32307061, 08.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 р. Справа № 805/8788/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дворникова М.С., розглянув у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Прокурора Кіровського району м.Макіївки в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіровського району м.Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України в сумі 4 951,43 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що станом на червень 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області в сумі 4 951,43 грн., що виникла через несплачену заборгованість по єдиному внеску станом на 20 січня 2012 року у сумі 280,30 грн., несплату в повному обсязі єдиного внеску за 2012 рік у сумі 3342,30 грн., несплату єдиного внеску за 1 квартал 2013 рок у сумі 1194,03 грн. та штрафних санкцій і пені згідно рішення № 127 від 27 лютого 2013 року у сумі 134,68 грн. Посилаючись на вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 951,43 грн.

Прокурор Кіровського району м. Макіївки до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь - яких клопотань чи заяв до суду не надавав.

08 липня 2013 року представником Пенсійного фонду до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду надано заяву про розгляд справи за відсутністю представника управління у порядку письмового провадження. До клопотання надав картку особового рахунку відповідача станом на 08 липня 2013 року.

Відповідач 08 липня 2013 року надав до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач, ОСОБА_1, є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 16 грудня 2004 року, код за РНОКПП НОМЕР_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (арк. справи 13). Як платник єдиного внеску відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області.

Відповідно до відомостей відображених у картці особового рахунку станом на 08 липня 2013 року за відповідачем обліковується недоїмка в сумі 4 951,43 грн., у т.ч. штрафні санкції та пеня в сумі 134,68 грн.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що зазначена сума боргу виникла через несплату відповідачем єдиного внеску у повному обсязі за 2011, 2012 роки та 1 квартал 2013 року, визначеного у наданому ним звіту за 2012 рік та штрафних санкцій, застосованих рішенням № 127 від 27 лютого 2013 року.

Правомірність визначення позивачем недоїмки відповідача за єдиним внеском, наявність підстав для ї стягнення є спірним питанням цієї справи.

Відповідно до приписів Закону України «Про прокуратуру» при виявлені порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Як вбачається з ч. 1-3 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Крім того, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою статті 36-1 цього Закону, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); брати участь у розгляді справ.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі за текстом Закон № 2464), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування являє собою консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, про що зазначено у пунктах 1, 4 частини 2 статті 6 вищевказаного Закону.

Як вбачається з пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464).

Згідно частини 11 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як вбачається з абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, станом на 20 січня 2012 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 280,30 грн., 04 лютого 2013 року відповідач надав до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області звіт про суми нарахованого доходу з застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, в таблиці 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування» відповідач самостійно визначив суму, на яку нараховується єдиний внесок за січень - грудень 2012 року в розмірі 13 177,00 грн., єдиний внесок в сумі 4 572,42 грн. (арк. справи 12). На підставі зазначеного звіту в картці особового рахунку позивачем відображено нарахування єдиного внеску в сумі 4 572,42 грн. В рахунок сплати зазначеної недоїмки відповідачем нараховані кошти, а саме 04 лютого 2013 року у розмірі 280,00 грн. та 28 березня 2013 року кошти в сумі 950,00 грн.

Згідно підпункту 4.6.2. пунктом 4.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року № 994/18289 зі змінами, затвердженими постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2012 року № 25-1, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10 січня 2013 року за № 96/22626, платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця,що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. На підставі вищезазначеного, в картці особового рахунку позивачем відображена недоїмка зі сплати єдиного внеску за 1 квартал 2013 року сумі 1 194,03 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення суми застосованих до відповідача штрафних санкцій за рішенням № 127 від 27 лютого 2013 року суд зазначає наступне.

27 лютого 2013 року на підставі ч. 10, п. 2 ч. 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідачем прийнято рішення № 127 про застосування штрафних санкцій в сумі 321,00 грн. та нарахована пеня у розмірі 641,38 грн. за період з 20 січня 2012 року до 04 лютого 2012 року.

Відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звіту встановлено підпунктом 4 пункту 11 статті 25 Закону 2464, згідно якого територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску за неподання звітності, передбаченої цим Законом, штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суми пені та штрафів передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення (пункту 11 статті 25 Закону 2464).

Оскільки факт несвоєчасної сплати єдиного внеску підтверджений наявними в матеріалах справи документами та не заперечувався відповідачем, будь-яких доводів з приводу безпідставності застосування зазначених штрафних санкцій не наведено, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення штрафних санкцій, застосованих рішенням № 127 від 27 лютого 2013 року в сумі 962,38 грн.

З урахуванням часткової сплати штрафних санкцій у сумі 827,70 грн., недоїмка зі сплати штрафних санкцій склала 134,68 грн., у т.ч. зі сплати штрафної санкції у сумі 28,00 грн., зі сплати пені у розмірі 106,68 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов Прокурора Кіровського району м.Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області підлягає задоволенню.

Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Враховуючи вищевикладене на підставі Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України N 22-2 від 08 жовтня 2010 року, постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2012 року № 25-1 та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Кіровського району м. Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України в сумі 4 951,43 грн., - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86136, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 951,43 грн. (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна гривня 43 копійки) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області (86105, Донецька область, м.Макіївка, вул. Папаніна, буд.1, р/р 37199076000536 в ГУ ДКС у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23413928).

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.