Постанова № 32307019, 13.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 р. Справа №805/4221/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ушенка С.В.,

при секретарі - Ростові Я.С.,

за участю

представника позивача - Гладкової Л.М. (за довіреністю),

представників відповідача - Клемашко Т.Є., Сенникова А.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.03.2013 року № 0000021520, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Макіїввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.03.2013 року № 0000021520.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за результатами проведеної податковим органом камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість Державним підприємством «Ммкіїввугілля» за період з квітня 2012 року по січень 2013 року складено акт № 1369/15/32442295 від 25.02.2013 року. В наведеному акті перевірки податковим органом зазначено про порушення ДП «Макіїввугілля» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. З приводу цього, на підставі ст. 126 цього Кодексу прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000021520 від 14.03.2013 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 20 %, а саме в сумі 1 113 422,71 грн.

З позиції позивача причиною вказаного порушення є те, що сплачені за самостійно узгодженим податковим зобов'язанням з податку на додану вартість кошти направлені податковим органом на погашення пені та податкового боргу з податку на додану вартість інших податкових періодів.

Позивач посилається на те, що податковий орган мав зараховувати сплачені кошти в рахунок погашення податкового боргу, визначеного деклараціями за березень, липень, вересень та листопад 2012р., оскільки сплату суми податкового боргу за деклараціями за грудень 2011 року та лютий 2012 року, присудженого до стягнення згідно постанов Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. у справі №2а/0570/5531/2012 та від 01.10.2012 рок у справі № 2а/0570/11854/2012 за позовами Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1 069 122,00 грн. та 3 317 503,00 грн. відповідно, ухвалами Донецького окружного адміністративного суду відстрочено до 31.12.2013 року.

На підставі викладеного позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить діючому законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві, просить позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, надали суду письмові заперечення та аналогічні викладеному в них пояснення, просять в задоволенні позову відмовити.

Так, відповідач посилається на те, що погашення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по деклараціям за грудень 2011 року та лютий 2012 року в сумі 2 022 170,00 грн. та 662 383,00 грн. відповідно відбулось до моменту звернення позивача до суду із заявою про розстрочення виконання судових рішень. Таким чином погашення існуючого боргу відбувалось шляхом зарахування коштів, стягнутих з рахунків ДП «Макіїввугілля», згідно з черговістю виникнення боргу, у зв'язку з чим вважають прийняте спірне податкове повідомлення-рішення законним та правомірним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, об'єктивно і всебічно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Макіївугілля» (код ЄДРПОУ 32442295; 86157, Донецька область, м. Макіївка, пл. Радянська, 2) 29.04.2003р. зареєстровано Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області як юридична особа. На облік в Макіївській ОДПІ як платник податків взяте з 15.05.2003р. за № 58, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків. Є платником податку на додану вартість у відповідності до свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ № 06516407.

Відповідач - Макіївська ОДПІ Донецької області Державної податкової служби у розумінні приписів КАС України є суб'єктом владних повноважень, оскільки виконує владні управлінські функції на основі законодавства, зокрема Податкового кодексу України.

На підставі пп.20.1.1. та 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України податковим органом здійснено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість Державним підприємством «Макіїввугілля», за результатами якої Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби складено акт № 1369/15/32442295 від 25.02.2013 року.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем граничних строків сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України, за деклараціями з ПДВ за грудень 2011 року, за лютий, березень, липень, вересень та листопад 2012 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021520 від 14.03.2013 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 113 422,71 грн., що є 20 відсотків від суми сплаченого податкового боргу.

Щодо суми застосованих штрафних санкцій між сторонами спір відсутній, тому це приймається судом до уваги як беззаперечний факт.

Предметом спору в даній справі є висновки податкового органу про порушення позивачем граничних строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ за вищевказаними деклараціями.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Як вбачається з п. 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2. ст. 203 ПКУ).

Згідно декларацій за грудень 2011 року № 9014179304 від 20.01.2012р., за лютий 2012 року № 9013052554 від 20.03.2012 року, за березень 2012 року № 9020622694 від 20.04.2012 року, за липень 2012 року № 9053351505 від 20.08.2012 року, за вересень 2012 року №9064953960 від 22.10.2012 року та за листопад 2012 року № 9080359958 від 20.12.2012 року Державним підприємством «Макіїввугілля» самостійно визначено суми податку на додану вартість, які підлягають сплаті до Державного бюджету, в розмірі 2 022 170,00 грн., 662 383,00 грн., 1 069 122,00 грн., 3 317 503,00 грн., 3 383 853,00 грн. та 1 782 761,00 грн. відповідно.

З метою стягнення податкового боргу відповідач з урахуванням наданого йому Податковим кодексом України права звертався до Донецького окружного адміністративного суду з відповідними позовними заявами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року у справі № 2а/0570/1367/2012 позовні вимоги Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 2 022 170,00 грн. задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Макіїввугілля», суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 022 170,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2012 року у справі № 2а/0570/4512/2012 позовні вимоги Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення грошових коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 662 383,00 грн. задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Макіїввугілля», суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 662 383,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року у справі № 2а/0570/5531/2012 позовні вимоги Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення грошових коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1 069 122,00 грн. задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Макіїввугілля», суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1 069 122,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року у справі № 2а/0570/11854/2012 позовні вимоги Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення грошових коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3 317 503,00 грн. задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Макіїввугілля», суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 3 317 503,00 грн.

На момент проведення відповідачем перевірки і прийняття спірного податкового повідомлення-рішення наявність у ДП «Маківвугілля» податкового боргу з ПДВ по зазначеним вище деклараціям представниками сторін у судовому засіданні не заперечувалась.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв'язку із наявністю у ДП «Макіїввугілля» податкового боргу з ПДВ, платіжними дорученнями № 22 від 24.04.2012р. на суму 1 млн. грн. та № 51 від 27.04.2012 року на суму 1 млн. грн., № 149 від 03.05.2012 року на суму 507, 18 грн., № 490 від 15.05.2012 року на суму 67,21 грн. та № 4190 від 16.05.2012 року на суму 41,85 грн. позивачем здійснено перерахування до Державного бюджету України грошових коштів в рахунок погашення податкових зобов'язань та податкового боргу з ПДВ.

Грошові кошти перераховані позивачем вказаними платіжними дорученнями в розмірі 1 751 230,18 грн. були розподілені відповідачем в рахунок погашення податкового боргу позивача з ПДВ в порядку черговості його виникнення за декларацією з ПДВ за грудень 2011 року, в результаті чого виникло порушення строку погашення податкового боргу за вказаною декларацією на 85, 88, 94, 106 та 107 днів відповідно.

Платіжними дорученнями № 547 від 24.05.2012 року на суму 200 грн. та № 10 від 18.05.2012 року на суму 1 млн. грн. позивачем здійснено перерахування до Державного бюджету України грошових коштів в рахунок погашення грошових зобов'язань та податкового боргу з ПДВ.

Грошові кошти перераховані позивачем вказаними платіжними дорученнями в розмірі 20956,15 грн. були розподілені відповідачем в рахунок погашення податкового боргу позивача з ПДВ, в порядку черговості його виникнення за декларацією з ПДВ за лютий 2012 року, в результаті чого виникло порушення строку погашення податкового боргу за вказаною декларацією на 55 та 49 днів відповідно.

Платіжним дорученням № 16 від 22.06.2012 року на суму 1 млн. грн. позивачем здійснено перерахування до Державного бюджету України грошових коштів в рахунок погашення грошових зобов'язань та податкового боргу з ПДВ.

Грошові кошти перераховані позивачем вказаним платіжним дорученням в розмірі 958575,30 грн. були розподілені відповідачем в рахунок погашення податкового боргу позивача з ПДВ, в порядку черговості його виникнення за декларацією з ПДВ за березень 2012 року, в результаті чого виникло порушення строку погашення податкового боргу за вказаною декларацією на 53 дні.

Платіжними дорученнями № 11 від 12.10.2012 року на суму 1 млн. грн., № 334556 від 18.10.2012 року на суму 41,44 грн. та № 907 від 18.10.2012 року на суму 71,95 грн. позивачем здійснено перерахування до Державного бюджету України грошових коштів в рахунок погашення грошових зобов'язань та податкового боргу з ПДВ.

Грошові кошти перераховані позивачем вказаними платіжними дорученнями в розмірі 1000113,39 грн. були розподілені відповідачем в рахунок погашення податкового боргу позивача з ПДВ, в порядку черговості його виникнення за декларацією з ПДВ за липень 2012 року, в результаті чого виникло порушення строку погашення податкового боргу за вказаною декларацією на 38 та 44 дні відповідно.

Платіжними дорученнями № 7 від 30.11.2012 року на суму 1444000 грн., № 108 від 07.12.2012 року на суму 30000 грн., № 113566 від 21.12.2012 року на суму 41,39 грн. та №155879 від 24.12.2012 року на суму 92,23 грн. позивачем здійснено перерахування до Державного бюджету України грошових коштів в рахунок погашення грошових зобов'язань та податкового боргу з ПДВ.

Грошові кошти перераховані позивачем вказаними платіжними дорученнями в розмірі 1474133,62 грн. були розподілені відповідачем в рахунок погашення податкового боргу позивача з ПДВ, в порядку черговості його виникнення за декларацією з ПДВ за вересень 2012 року, в результаті чого виникло порушення строку погашення податкового боргу за вказаною декларацією на 31, 39, 52 та 55 дні відповідно.

Платіжним дорученням № 21 від 01.02.2013 року на суму 2 млн. грн. позивачем здійснено перерахування до Державного бюджету України грошових коштів в рахунок погашення грошових зобов'язань та податкового боргу з ПДВ.

Грошові кошти перераховані позивачем вказаним платіжним дорученням в розмірі 362104,87 грн. були розподілені відповідачем в рахунок погашення податкового боргу позивача з ПДВ, в порядку черговості його виникнення за декларацією з ПДВ за листопад 2012 року, в результаті чого виникло порушення строку погашення податкового боргу за вказаною декларацією на 33 дні.

За приписами п.87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, зазначеною нормою визначено коло осіб, на яких розповсюджується її дія, визначено, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку. У будь-якому випадку, цією нормою встановлено обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати призначення (напрям) сплачених платником податків або стягнутих за рішенням суду коштів.

Вказаною нормою Кодексу визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплачених платником податків або стягнутих за рішенням суду коштів.

Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.

Зміст графи «призначення платежу» у платіжних дорученнях або платіжних вимогах за будь-яких умов не має значення (у тому числі і посилання на виконання судових рішень), що прямо передбачено п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Наявність податкового боргу на момент здійснення перерозподілу не заперечується позивачем. У зв'язку з цим відповідач мав право зарахувати вказані платежі не враховуючи їх призначення у платіжних документах.

Посилання позивача на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року по справі № 2а/0570/1367/2012, якою відстрочено виконання постанови від 01.02.2012 року по даній справі до 31.12.2013 року, та ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року по справі № 2а/0570/4512/2012, якою відстрочено виконання постанови від 14.05.2012 року по даній справі до 31.12.2013 року, є безпідставними, у зв'язку з тим, що ними (судовими рішеннями) не встановлений факт сплати або визнання недійсним сум грошових зобов'язань по КОР, податковим розрахункам та деклараціям, які передували виникненню податкового боргу за рішеннями суду.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні і вбачається з роздруківки зворотнього боку картки облікового рахунку платника податку (позивача) з ПДВ, податковий борг за деклараціями за грудень 2011 року № 9014179304 від 20.01.2012р., за лютий 2012 року № 9013052554 від 20.03.2012 року на момент винесення Донецьким окружним адміністративним судом вищезазначених ухвал про відстрочення виконання рішень суду вже було погашено на підставі п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Також слід звернути увагу на те, що відстрочення (розстрочення) не припиняють податкові зобов'язання, вони встановлюють лише спосіб та порядок їх стягнення.

Суд звертає увагу на те, що обов'язок податкового органу не враховувати призначення платежу та волю платника податків з 01.01.2011 року прямо передбачено п.87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій податкового органу у вигляді перерозподілу (зарахування) коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати стосовно кожного окремо взятого податку незалежно від напряму сплати в дослідженій частині.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки суд прийшов до висновку про правомірність дій податкового органу вчинених на підставі п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про правомірність його дій щодо застосування спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій до позивача і необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи приписи ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.03.2013 року № 0000021520 - відмовити у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 18.06.2013р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 13.06.2013р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.