Рішення № 32306463, 24.12.2012, Селидівський міський суд Донецької області

№ 543/5303/12

2/543/1795/12

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2012 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Овчаренко С.В., представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ДП «Шахта ім. Д.С.Коротченко» про відшкодування моральної шкоди,-

В с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта Коротченко» ДП «Селидіввугілля». 27.03.1989 р. з ним трапився нещасний випадок при виконанні трудових обов'язків. По даному факту було проведено розслідування та складений акт про нещасний випадок на виробництві, встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, тупа травма лівого ока. МСЕК встановлено 50 % стійкої втрати працездатності, визначено необхідність постійного медичного нагляду. Переживання нервово-психологічного характеру через втрату працездатності призвели до розладу функцій організму, обмежили життєздатність, соціальної дезадоптації. Усе це призвело до втрат немайнового характеру. Вважає, що з боку відповідача йому завдана моральна шкода, а тому просив стягнути з відповідача в рахунок її відшкодування 53650 грн.

Позивач в судове засіданні не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснив, що внаслідок отриманої травми було порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Перебуваючи на лікуванні не міг вести повноцінний образ життя, відчував фізичні страждання, біль, психологічний дискомфорт. МСЕК визначено необхідність постійного медичного нагляду. Все це негативно позначалося і позначається на сьогоднішній день на його душевному стані, тому просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача - ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта ім..Д.С.Коротченко», яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 53650 грн. не визнає в повному обсязі. Надала письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги необґрунтовані, оскільки позивач повинен був надати докази про моральні переживання в зв'язку з ушкодженням здоров'я, про порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість активного громадського життя. Довідка МСЕК та акт про розслідування нещасного випадку, на які посилається позивач, є документами, які тільки підтверджують факт нещасного випадку та не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди.

Представник третьої особи, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що документи, на які посилається позивач, а саме: довідка МСЕК та акт про розслідування професійного захворювання, є документами, що підтверджують тільки факт професійного захворювання і встановлення зв'язку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Відділення вважає посилання на ці документи, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди, безпідставними. Посилання позивача на ст..237-1 КЗпП України безпідставні, оскільки ця стаття була доповнена до кодексу на підставі ЗУ «Про внесення змін до КЗпП України» від 24.12.1999 р., а спірні відносини між ОСОБА_4 та підприємством виникли 21.11.1994 р., коли МСЕК визначила ступінь втрати професійної працездатності у зв'язку з виробничою травмою. Тому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно акту № 10 від 28.03.1989 р. за формою Ц-1, ОСОБА_4 27.03.1989 р. отримав травму під час роботи на ВП «Шахта «ім..Д.С.Коротченко» ДП «Селидіввугілля».

Згідно виписки з акту ВТЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії ВТЭ-3 № 059256 від 11.07.1989 р., ОСОБА_4 встановлено 50 % втрати професійної працездатності за виробничою травмою від 27.03.1989 р.

Суд, вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що внаслідок отриманої травми було порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Це заподіює йому моральні страждання, тому що він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Також це призвело до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі внаслідок травм він зіткнувся з труднощами побутового плану. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

При цьому судом враховується довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, якою позивачу встановлено 50 % втрати професійної працездатності первинно за виробничою травмою від 27.03.1989 р. А тому задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 53650 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості та враховуючи те, що згідно первинного огляду МСЕК ОСОБА_4 встановлено 50 % втрати професійної працездатності, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 15000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає, що даний позов є позовом немайнового характеру, оскільки вид позову визначається вимогою, а не суб'єктивним правом особи, а тому вважає, що з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі, що передбачений ЗУ «Про судовий збір», як за вимогу немайнового характеру пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до ДП «Шахта ім.Д.С.Коротченко» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Шахта ім.Д.С.Коротченко» на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000(п'ятнадцять тисяч) грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» судовий збір у розмірі 30 (тридцять) грн. 04 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя