Рішення № 32306416, 24.12.2012, Селидівський міський суд Донецької області

№ 543/5312/12

2/543/1803/12

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2012 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника відповідача Корнелюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Росія» про відшкодування моральної шкоди,-

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля». 16.03.1999 р. з ним трапився нещасний випадок при виконанні трудових обов'язків. По даному факту було проведено розслідування та складений акт про нещасний випадок на виробництві. МСЕК встановлено 40 % стійкої втрати працездатності. Внаслідок цього нещасного випадку він був змушений тривалий час знаходитися на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури. У зв'язку з травмою було порушено нормальні життєві зв'язки, він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. На теперішній час не може реалізувати себе як повноцінно здорова людина. Перебуваючи на лікуванні не міг вести повноцінний образ життя, відчував фізичні страждання, фізичну біль через важкість травми та особливості лікування. За результатами висновків останнього обстеження МСЕК від 07.05.2008 р. йому було встановлено 3 групу інвалідності та 40 % втрати професійної працездатності безстроково, зазначено необхідність у сан курортному та медикаментозному лікуванні, а також нагляд у лікаря-невропатолога. Просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Позивач в судове засіданні не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу в його відсутності.

Представник відповідача - ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Росія», яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 30000 грн. не визнає в повному обсязі. Надала письмові заперечення, в яких зазначила, що позовні вимоги необґрунтовані, оскільки додані позивачем докази жодним чином не доказують наявність у нього моральних (душевних) страждань, а підтверджують саме наявність фізичного захворювання. Додані до позову виписки не є достатнім доказами та не відповідають вимогам ст..ст.58,60,64 ЦПК України. Обгрунтування позивачем суми моральної шкоди є неприпустимим та неправомірним. ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а саме статями 28 та 34 передбачено виплату страхових сум в залежності від ступеня втрати професійної працездатності та розміру заробітної плати. Таким чином позивач намагається перенести обов'язки, які покладені на фонд соціального страхування та передбачені законом на відповідача, що є неприпустимим.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно акту № 12 від 17.03.1999 р. за формою Н-1, ОСОБА_2 16.03.1999 р. отримав травму під час роботи на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля».

Згідно виписки з акту МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 2-18 АВ № 046623 від 05.04.2000 р., ОСОБА_2 встановлено 40 % втрати професійної працездатності за виробничою травмою від 16.03.1999 р.

Суд, вислухав пояснення представника відповідача, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що внаслідок отриманої травми було порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Це заподіює йому моральні страждання, тому що він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Також це призвело до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі внаслідок травм він зіткнувся з труднощами побутового плану. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

При цьому судом враховується довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, якою позивачу встановлено 40 % втрати професійної працездатності первинно за виробничою травмою від 16.03.1999 р. А тому задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 30000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості та враховуючи те, що згідно первинного огляду МСЕК ОСОБА_2 встановлено 40 % втрати професійної працездатності, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 12000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає, що даний позов є позовом немайнового характеру, оскільки вид позову визначається вимогою, а не суб'єктивним правом особи, а тому вважає, що з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі, що передбачений ЗУ «Про судовий збір», як за вимогу немайнового характеру пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Росія» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Росія» на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Росія» судовий збір у розмірі 42 (сорок дві) грн. 92 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя