Вирок № 32305847, 09.07.2013, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 433/1670/12

1/189/9/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2013 року Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Пустовар О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

з участю прокурора Кужель В.В.

адвокатів ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське кримінальну справу за звинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня-технічна, одружений, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4, 2010 року народження, працює менеджером по оптовій торгівлі в торгівельному домі «Укрспецтехніка», раніше не судимий,

- за ч.1 ст.286 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_3 29.05.2012 року близько 16 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував особистим автомобілем марки «HYUNDAI ACCENT» д. н. НОМЕР_1, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України: « Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння» .

Рухаючись у вказаний час на даному автомобілі по вулиці Центральна в с. Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 при наявності малолітнього пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який переходив проїжджу частину дороги поблизу перехрестя з вулицею Леніна зліва - направо відносно руху автомобіля, не вжив заходів щодо зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», в результаті чого скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_5 В результаті наїзду ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому обох кісток правої гомілки у середній третині зі зміщенням уламків; садни шкіри ділянки середньої третини правої гомілки та правого гомілковостопного суглобу, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 254 від 30.08.2012 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я понад 3 тижні. Згідно висновку судово - автотехнічної експертизи № 70/27-7 від 03.09.2012 року, в умовах даної пригоди водій автомобіля «HYUNDAI ACCENT» д. н. НОМЕР_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода терміновим гальмуванням з зупинкою автомобіля до лінії руху пішохода. В даній дорожній обстановці водію автомобіля «HYUNDAI ACCENT» ОСОБА_3 необхідно було діяти відповідно вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, згідно якому при виникненні перешкоди або небезпеки для руху, які водій в змозі виявити, він повинен вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, але так як водій цього не зробив, то в його діях мається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР.

Підсудний ОСОБА_3 вину свою визнав частково та суду показав, що 29.05.2012 року близько 15.30 год. він разом з дружиною та сином на автомобілі «Хонда», який належить банку, так як він має кредит, приїхали в с. М. Михайлівка до батьків дружини. Він працює таксистом, тому цілу ніч перед поїздкою не спав. Дружину і сина він висадив, а сам поїхав в магазин. Попереду руху його автомобіля було перехрестя, під'їжджаючи до вказаного перехрестя метрів за 300-400 він побачив двох малолітніх пішоходів. Потерпілий стояв до нього спиною, вудочку він не бачив, однак, як потім виявилося, вона була у нього в руках. Він посигналив, зрівнявся з ними, а проїхавши метрів 50 побачив, що дитина впала. Він зупинився, підійшов до дитини, яка лежала, запропонував відвезти в лікарню, але потерпілий сказав щоб він відвіз його додому. Підсудний під'їхав до нього додому, забрали його маму та разом поїхали в лікарню. Він рухався на автомобілі зі швидкістю 30 км/год. Підсудний стверджує, що він дитину не збивав, в дзеркало заднього виду він побачив, що хлопчик впав, вважає, що він зачепився вудочкою, сліди від вудки були на задніх пасажирських дверях. Того дня він був тверезий, а випив алкогольний напій вже після ДТП. Вважає, що є вина дитини.

Не дивлячись на те, що підсудний вину визнав частково, та не погодився з пред'явленим йому звинуваченням, суд вважає, що його винуватість в скоєнні злочину при обставинах, вказанних в описовій частині даного вироку встановлена сукупністю доказів, досліджених і перепровірених судом.

Так, при допиті на досудовому слідстві у якості обвинуваченого 21 вересня 2012 року ОСОБА_3 винним себе в пред'явленому йому обвинуваченні за ст. 286 ч.1 КК України визнав частково і показав, що у нього в приватній власності знаходиться автомобіль «HYUNDAI ACCENT» д. н. НОМЕР_1 , 2012 р.в., бежевого кольору. У нього є посвідчення водія категорії «В» і стаж керування автомобілем з 2000 року. 29.05.2012 року близько 15 год. 30 хвилин він на своєму автомобілі «HYUNDAI ACCENT» д. н. НОМЕР_1 разом з дружиною та сином приїхав до батьків дружини в с. Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області. Приїхавши в с. Маломихайлівка, він залишив дружину та сина в батьків, а сам на автомобілі поїхав в магазин, розташований в центрі с. Маломихайлівка з метою купити води та продуктів харчування. Пасажирів в його автомобілі не було. Автомобіль знаходився в технічно - справному стані. На вулиці в цей час була тепла погода, опадів не було і проїжджа частина була сухою. Він знаходився в тверезому стані. Виїхавши на вулицю Центральна с. Маломихайлівка, він повернув в праву сторону і став рухатися в напрямку центру зі швидкістю близько 40 км/год. по правій стороні проїжджої частини на підйом. Зустрічного і попутного транспорту не було. Попереду руху його автомобіля знаходилося перехрестя. Під'їжджаючи до вказаного перехрестя, він на відстані близько 200 метрів від передньої частини свого автомобіля побачив двох малолітніх пішоходів, які стояли на лівій стороні проїжджої частини по ходу руху його автомобіля і, як він зрозумів, розмовляли між собою, так як один пішохід був повернутий обличчям до іншого, а спиною до його автомобіля. У хлопця, який був повернутий спиною до його автомобіля в руці була рибальська вудочка, яку він тримав в напрямку дороги. Він продовжував рух автомобіля зі швидкістю близько 40 км/год. Коли його автомобіль наблизився до вказаних пішоходів на відстань близько 50 метрів, то вказані пішоходи продовжували стояти на дорозі. При цьому, пішохід, який стояв повернутим спиною до його автомобіля, на дорогу не дивився. Він знизив швидкість руху свого автомобіля приблизно до 20 км/год. і подав звуковий сигнал. Після цього пішохід, який стояв ближче до узбіччя дороги звернув увагу на його автомобіль, а інший пішохід продовжував стояти спиною до автомобіля. Він вирішив, що вказані пішоходи чекають поки він проїде, і продовжив рух свого автомобіля зі швидкістю близько 20 км/год. Коли він проїхав повз вказаних пішоходів, які залишалися стояти на лівій стороні проїжджої частини, то в ліве бокове дзеркало заднього виду побачив, що пішохід, який стояв ближче до середини проїжджої частини впав на дорогу. Він зупинився і підійшов до вказаного пішохода. Він лежав на лівій стороні проїжджої частини дороги, на боці. Неподалік від нього лежала вудочка. Він запитав у вказаного хлопця, що сталося, на що той йому відповів, що в нього болить нога. При цьому він тримався за ногу, але за яку, він точно не пам'ятає. Він запропонував вказаному хлопцеві відвезти його до лікарні, але той відмовився, попросивши відвезти його додому. Він підняв даного хлопця, посадив на заднє пасажирське сидіння свого автомобіля і відвіз додому, після чого взяв матір постраждалого і відвіз їх до Просянської лікарні. Потім він побачив подряпину вздовж лівої бокової частини свого автомобіля і вирішив, що він автомобілем зачепив вудочку, яку тримав постраждалий, а вона вдарила його по нозі, спричинивши при цьому тілесні ушкодження. Після цього він повідомив потерпілим свої анкетні дані і поїхав в с. Маломихайлівка до батьків дружини. Там він випив близько 1 літра пива та ліг спати.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що 29.05.2012 року він знаходився в гостях у своєї бабусі в с. М. Михайлівка. Близько 16.30 годин він разом зі своїм братом ОСОБА_6 зібралися йти на риболовлю на ставок. У нього в руках була одна рибальська вудка. Їм необхідно було перейти проїжджу частину. Подивившись в обидві сторони, він йшов перший, а його брат позаду. Коли підійшли до проїжджої частини, брат нахилився зав'язати шнурок, а він пішов далі. На проїжджій частині дороги він не зупинявся. Коли він дійшов до середини проїжджої частини, то почув сигнал транспортного засобу з правої від себе сторони. Повернувшись в праву сторону, він побачив легковий автомобіль, який рухався в його напрямку з великою швидкістю, і в цей час знаходився на відстані близько 4-х метрів від нього. Водій вказаного автомобіля гальмування не застосовував. Він через лобове скло побачив водія, який в той час щось пив з пляшки. Він не вспів зреагувати, і в наступний момент вказаний автомобіль скоїв наїзд на його праву ногу передньою лівою частиною бампера, після чого він впав на дорогу і відчув біль в правій нозі. До нього підійшов водій автомобіля і посадив його в машину, брат також сів у атомобіль. Він бачив, що в машині між двома сидіннями стояла пляшка пива, крім того, від підсудного було чути запах спиртного. Вони поїхали до його мами, а потім в лікарню.

Представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 суду пояснила, що близько 17.00 годин 29.05.2012 року зайшов племінник ОСОБА_8 і сказав, що її сина збив автомобіль. Коли вона вийшла з хати, підсудний стояв на вулиці, від нього був стійкий запах спиртного, його хитало. Вона підійшла до автомобіля, відкрила двері і побачила, що у її дитини нога була в крові. Вони поїхали в лікарню. В машині у підсудного між сидіннями стояла пляшка пива, яка наполовину була надпита. Підсудний заніс дитину на прийом швидкої допомоги, де йому надавали допомогу, а вона підійшла до підсудного і попросила його водійські права та записала всі дані. Фельдшер зателефонувала в міліцію і записала анкетні дані. Вона сказала підсудному, що у неї немає грошей, на що підсудний відповів, що гроші будуть і поїхав. Вони поїхали в Покровську ЦРЛ, потім поїхали лікуватися в м. Дніпропетровськ, де дитину прооперували. Хлопчик терпів дуже великі болі, дуже багато йому кололи знеболювального. Дитина стала заїкатися від зляку, появився нічний енеруз.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він разом з ОСОБА_5 пішли на рибалку, десь о 16.30 год. переходили дорогу, у нього в цей момент розв'язався шнурок і він нахилився його зав'язати і почув звук, як гальмує машина. Він піднявся і побачив, що метра за 3-4 від них їхав автомобіль, та відскочив назад. Наїзда на потерпілого він не бачив. Він побачив, що ОСОБА_5 лежить, він його стягнув з траси. Та машина, що збила, тікала. Жінка на скутері посигналила, він зупинився. З автомобіля вийшов водій, який був в стані алкогольного сп'яніння, шатався, від нього було чути запах спиртного. Брат втрачав свідомість. Він пішов погукав свого старшого брата, який поїхав з потерпілим до його мами, а він пішов додому до бабусі. Вудочка за автомобіль не чіплялася, вона відлетіла, так як її вибило з рук.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що в той день він був вдома, брати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пішли на рибалку, через декілька хвилин ОСОБА_6 забіг і сказав, що ОСОБА_5 збив автомобіль. Він підійшов, підсудний тримав на руках потерпілого. Вони сіли в автомобіль і поїхали. Біля водія стояла літрова бутилка пива, яка була наполовину пуста. В автомобілі було чути запах спиртного. Була порушена координація руху підсудного.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що в той день, числа вона не пам'ятає, вона їхала по дитину на скутері, їхав автомобіль на великій швидкості, різко загальмував, її обігнав та поїхав на великій швидкості, гальмування не застосовував. Хлопчики переходили дорогу один за одним і рухалися повільно. У хлопчика, який рухався першим, в руці знаходилася рибальська вудка. Автомобіль рухався в напрямку пішоходів. Хлопчик, що рухався другим, побачивши вказаний автомобіль, відійшов назад, а перший зупинився приблизно посередині проїжджої частини. Автомобіль рухався в напрямку пішохода що зупинився, і водій гальмування не застосовував. В наступний момент стався наїзд передньою лівою частиною автомобіля на даного хлопчика, після чого той впав на дорогу, а автомобіль зупинився на відстані 3-5 метрів від місця наїзду, водій з автомобіля не виходив. Вона зупинилася перед місцем ДТП і стала подавати звуковий сигнал водієві автомобіля, щоб той не поїхав з місця ДТП. В цей час підсудний вийшов з автомобіля і взяв дитину на руки. Мова у водія була неадекватна.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 29.05.2012 року близько 17.00 годин вона знаходилася на пункті швидкої допомоги. Надійшов дзвінок, що везуть травмовану дитину. Хвилин через 5 підсудний заніс хлопчика. Вона приступила до огляду, було видно, що перебиті дві кістки. Вона зробила знеболювальне, щоб накласти шину і перевезти дитину в Покровську ЦРЛ. Записала дані хлопчика і підсудного. Після цього вона зателефонувала в міліцію і повідомила про ДТП. Підсудний почав їй вислювлювати свою незадоволеність, за те, що вона зателефонувала в міліцію, на що вона відповіла, що це її обов'язок. Від підсудного було чути запах алкоголю, рухи були трішки не координовані. Він вийшов і вона його більше не бачила.

Свідок ОСОБА_11, який працює експертом НДЕКЦ при МВС України в Дніпропетровській області суду пояснив, що він проводив авто технічну експертизу по даній кримінальній справі. Однак, до його компетенції не входить надання відповідей на питання, чи водій зачепив вудку, чи був наїзд.

Вина підсудного ОСОБА_3 підтверджується також наступними письмовими доказами:

- протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди, розташованої по вулиці Центральна в с. Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області (а.с.3-14);

- протоколом огляду і перевірки технічного стану автомобіля «HYUNDAI ACCENT» д. н. НОМЕР_1 (т.1 а.с.25-33);

- висновком медичного огляду ОСОБА_3, згідно якого останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння (т.1 а.с.20);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з потерпілим ОСОБА_5, в ході якого було встановлено, що з моменту виходу на проїжджу частину дороги до моменту наїзду пішохід пройшов відстань 7 метрів за 8,27 секунди (т.1 а.с.53-59);

- висновком судово - медичної експертизи № 254 від 30.08.2012 року, згідно якої у ОСОБА_5 встановлено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому обох кісток правої гомілки у середній третині зі зміщенням уламків; садни шкіри ділянки середньої третини правої гомілки та правого гомілковостопного суглобу, які за своїм характером відповідають категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я понад 3 тижні (т.1 а.с.64, 65);

- висновком судово - автотехнічної експертизи №70/27-7 від 03.09.2012 року, згідно якої, в умовах даної пригоди водій автомобіля «HYUNDAI ACCENT» д. н. НОМЕР_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода терміновим гальмуванням з зупинкою автомобіля до лінії руху пішохода. В даній дорожній обстановці водію автомобіля «HYUNDAI ACCENT» ОСОБА_3 необхідно було діяти відповідно вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, згідно якому при виникненні перешкоди або небезпеки для руху, які водій в змозі виявити, він повинен вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, але так як водій цього не зробив, то в його діях мається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР (т.1 а.с.68-70);

- речовими доказами: автомобіль «HYUNDAI ACCENT» д. н. НОМЕР_1 , який переданий під розписку ОСОБА_3 (т.1 а.с.34, 35);

- висновком повторної авто технічної експертизи №70/27-864 від 21.03.2013 року, згідно якої в дорожньо - транспортній обстановці, що склалася, дії автомобіля «HYUNDAI ACCENT» д. н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР як по варіанту розвитку механізму наїзду за версією водія автомобіля ОСОБА_3, так і по варіанту розвитку механізму наїзду за версією неповнолітнього пішохода ОСОБА_5 Згідно матеріалів справи наїзд стався на малолітнього пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, якому на момент ДТП (29.05.2012 року) не виповнилося 11 років. Згідно з існуючими схемами вікової періодизації вікового циклу людини період дитинства закінчується 11…12 роками. Загальновідомо, що діти в чинність певних обставин (вік) не можуть чітко виконати вимоги ПДР або недостатньо усвідомлюють, що своєю поведінкою створюють перешкоду або небезпеку для інших учасників руху, і які мають певні переваги. У зв'язку з чим, дії малолітніх учасників ДТП не можуть оцінюватися з погляду правил безпеки руху. В умовах даної дорожньо - транспортної ситуації, по варіанту розвитку механізму наїзду за версією водія автомобіля «HYUNDAI ACCENT» д. н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 та за версією неповнолітнього пішохода ОСОБА_5, водій автомобіля «HYUNDAI ACCENT» д. н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода (контакту з вудкою, яку тримав пішохід), шляхом екстреного гальмування з зупинкою транспортного засобу до місця знаходження пішохода (т.1 а.с.232-235);

- амбулаторною карткою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.с.12-24).

Таким чином, вину підсудного ОСОБА_3 в судовому засіданні доведено. Його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України - «Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження».

По справі заявлений цивільний позов представником потерпілого ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до підсудного про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, який був в подальшому уточнений. Так, ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду в сумі 13219,15 грн., з яких: 7158,26 грн. - витрати на придбання лікарських засобів та медичних препаратів; 1710,89 грн. - витрати на додаткове повноцінне харчування; 4350 грн. - витрати, понесенні по транспортуванню ОСОБА_5 до медичних закладів. Крім того, просить стягнути з підсудного на її користь моральну шкоду в сумі 50000 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 позов ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 визнав частково в частині стягнення з нього матеріальних збитків, понесених на придбання лікарських засобів та медичних препаратів в сумі 7158,26 грн., та витрати на додаткове повноцінне харчування в сумі 1710,89 грн. Однак, підсудний заперечує проти стягнення з нього витрат, які понесенні по транспортуванню ОСОБА_5 до медичних закладів. Щодо стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_5, то підсудний визнає дану вимогу частково та не заперечує проти стягнення з нього моральної шкоди в сумі 3000 грн., оскільки вважає, що повністю його вини у ДТП немає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд виходить з наступного щодо розгляду цивільного позову.

Так, відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Суд вважає за необхідне цивільний позов ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до підсудного про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином - задовольнити частково, та стягнути з підсудного матеріальну шкоду в сумі 13219,15 грн., з яких: 7158,26 грн. - витрати на придбання лікарських засобів та медичних препаратів; 1710,89 грн. - витрати на додаткове повноцінне харчування, а також 4350 грн. - витрати, понесенні по транспортуванню ОСОБА_5 до медичних закладів, які суд визнає обґрунтованими та доведеними, оскільки позивачкою було надано амбулаторну карту ОСОБА_5, яка повністю підтверджує звернення дитини до лікарні.

Позовну вимогу ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає обґрунтованою та доведеною в судовому засіданні. Так, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини підсудного, отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, тривалий час лікувався, переніс фізичний біль, мав негативні наслідки для загального стану свого здоров'я, а тому з врахуванням ступеню тяжкості та глибини моральних страждань, перенесених ним, суд дійшов до висновку, що по справі наявні всі підстави вважати, що така шкода потерпілому заподіяна діями підсудного. Однак, з врахуванням вище наведених обставин та беручи до уваги дані матеріалів кримінальної справи, які характеризують відповідача, його майновий стан, враховуючи те, що в результаті злочину постраждала малолітня дитина і підсудним зовсім не було відшкодовано завдану ним шкоду, суд вважає, що з останнього слід стягнути моральну шкоду в розмірі 15000 грн.

По справі також заявлений цивільний позов ОСОБА_7 до підсудного про стягнення з нього на її користь моральну шкоду в сумі 20000 грн., посилаючись на те, що злочинними діями ОСОБА_3 їй спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що внаслідок травмування сина їй заподіяні тяжкі моральні страждання. Суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, так як моральна шкода відшкодовується особі, якій вона спричинена. Фактично шкода спричинена малолітньому потерпілому ОСОБА_5, і відносно нього вже стягнена моральна шкода з підсудного.

Переходячи до призначення покарання підсудного ОСОБА_3, суд приймає до уваги суспільну небезпечність скоєного та особу підсудного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, вину визнавав частково як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, в скоєному не розкаявся, скоїв злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в результаті злочину була травмована малолітня дитина, на її лікування будь яких коштів підсудним не відшкодовано. Тому із врахуванням цих обставин, покарання ОСОБА_3 слід обрати у вигляді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Запобіжний захід підписку про невиїзд у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 в рахунок погашення цивільного позову ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, матеріальні збитки в розмірі 13219,15 грн. та моральну шкоду в розмірі 15000 грн.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати, пов'язані з проведенням автотехнічної експертизи по кримінальній справі в сумі 352,80 грн., одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 4-а), ЄДРПОУ 25575055, р/рахунок 31250272210050 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012. Отримувач: НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області. Призначення платежу: за виконання експертизи №70/27-7 від 03.09.2012 р.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати, пов'язані з проведенням автотехнічної експертизи №70/27-864 від 21.03.2013 року по кримінальній справі №433/1670/12 в сумі 2942 грн.

Речові докази:

- автомобіль «HYUNDAI ACCENT» д. н. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3, передати йому за належністю.

Вирок може бути оскаржено в строк 15 діб до

Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя: О.С. Пустовар