Ухвала суду № 32302219, 19.06.2013, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 4-с/759/94/13

ун. № 759/6257/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Макаренко В.В.

при секретарі - Кузьменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу представника стягувача публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" - Горовця Євгенія Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2, головний державний виконавець відділу державної виконавчою служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва Стеценко Наталія Василівна на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження,

в с т а н о в и в :

Представник стягувача публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" - Горовець Є.М.., звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із скаргою про визнання неправомірною постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчою служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва Стеценко Н.В. № 37474351 від 10 квітня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження; зобов'язати головного державного виконавця відділу державної виконавчою служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва Стеценко Н.В. відкрити виконавче провадження за виконавчим документом, мотивуючи скаргу тим, що до відділу ДВС Святошинського РУЮ м. Києва подано виконавчий документ із заявою про відкриття виконавчого провадження, але державний виконавець відмовив в прийнятті виконавчого документу, в зв'язку з тим, що в виконавчому документі відсутній ідентифікаційний номер боржника, вважає вказану відмову протиправною, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, тому у Святошинського районного суду м .Києва не було фізичної можливості зазначити його у виконавчому документи.

В судове засідання представник скаржника та заінтересованої особи відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві і боржник не з'явилися, боржник про причини неявки не повідомив повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві надіслав заперечення в яких вказує на правомірність своїх дій, в зв'язку з чим постанова про відмови в прийнятті виконавчого документа до виконання відповідає змісту норми ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», просив в задоволенні скарги відмовити, а справу розглянути за її відсутності.

Отже, суд вважає за можливе розглянути дану скаргу у відсутність нез'явившихся осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню даної скарги на підставі наявних матеріалів справи.

Суд дослідивши матеріали скарги, враховуючи письмові пояснення представника скаржника та державного виконавця, приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Судом встановлено, що 01 березня 2013 року Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист від 03 липня 2012 року № 2/2608/1628/12 по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, резолютивна частина рішення: стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає у АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" страхову виплату в порядку регресу в сумі 37699,87грн в рахунок страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті ДТП, а також судовий збір 377,00грн, а всього - 38076,87грн. (а.с. 5).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 вказаного Закону постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

04 квітня 2013 року публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" звернулося до Відділу ДВС Святошинського РУЮ м. Києва із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с. 4).

10 квітня 2013 року головним державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ Стеценко Н.В. винесено постанову про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та відкритті виконавчого провадження ВП № 37474351 за вказаним виконавчим листом (а.с. 6).

Державний виконавець мотивувала свою постанову тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у виконавчому документі не вказано ідентифікаційний номер боржника фізичної особи-платника податків, або номер і серія паспорта громадянина України

Так, згідно з положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» в виконавчому документі зазначається, зокрема індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України.

Згідно із підпунктом "г" пункту 3.3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802, для фізичних осіб реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначається у виконавчому документі, якщо особа є іноземцем та законодавством країни, на території якої проживає фізична особа, встановлено інші форми обліку або якщо особа відмовилась його мати через свої релігійні переконання, про що є відповідна відмітка у паспорті особи.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 3.3 розділу III зазначеної Інструкції реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта можуть не зазначатися в постановах у справах про адміністративні правопорушення, які виносяться на місці вчинення правопорушення або без участі особи.

Отже, виключенням з даного правила про відсутність ідентифікаційного номеру боржника у виконавчому документі є те, що боржник - іноземець, або винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи з системного аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що виконавчий лист, який видається судом на підставі рішення суду, має відповідати вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» і саме обов'язок в позовному провадженні витребувати докази, які сторони не мають можливості самостійно отримати покладається нормами ЦПК на сторони, а тому суд вважає, що публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" мало можливість звернутись до суду з відповідним клопотанням, крім того право на отримання ідентифікаційного номера боржника передбачено і на стадії виконання рішення суду в порядку ст. 369 ЦПК України, в зв'язку з чим суд вказує на необґрунтованість скарги, оскільки постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчою служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва Стеценко Н.В. № 37474351 від 10 квітня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідає змісту закону, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383, 386-389 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні представника стягувача публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" - Горовця Євгенія Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2, головний державний виконавець відділу державної виконавчою служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва Стеценко Наталія Василівна на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали..

СУДДЯ: