Ухвала суду № 32302079, 04.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

04 липня 2013 р. Справа №805/4196/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Ступар Ю.О., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» м. Сніжне

до відповідача 1: Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до відповідача 2: Управління Державної казначейської служби України у м. Сніжному Донецької області

про: стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкової декларації за квітень 2010 року в розмірі 563731 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Кузеря Н.В. - за довір.

від відповідача 1: Середа Т.О., Мочкаєв Ю.І. - за довір.

від відповідача 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» м. Сніжне, звернувся до суду з позовною заявою до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби та Управління Державної казначейської служби України у м. Сніжному Донецької області про стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкової декларації за квітень 2010 року в розмірі 563731 грн.

20.06.2013 року представник відповідача 1 через канцелярію суду надав клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, обґрунтовуючи дане клопотання тим, що ні Податковий Кодекс України, ні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачають строків давності для звернення платника податків до суду з позовом про стягнення з бюджету на користь платника податків податку на додану вартість, в в'язку з чим в даному випадку необхідно застосовувати норми, передбачені ст. 99 КАС України, якими передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначаючи, що про порушення своїх прав та інтересів позивач повинен був дізнатися 21.06.2012 року, відповідач 1 вказує на те, що підприємством пропущено шестимісячний строк на звернення до суду з позовом про стягнення з бюджету податку на додану вартість.

Представники відповідача 1 у судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримали.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення зазначеного клопотання заперечував, надавши письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач 2 явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вищевказаного клопотання виходячи з наступного.

20.05.2010 року позивачем було подана до Податкового органу Податкова декларація за квітень 2010 року, якою було визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

З 01.07.2010 року по 14.07.2010 року ДПІ у м. Сніжному було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалась за період жовтень, листопад 2009 року, січень-березень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 19.07.2010 року № 527/23-32457909.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2010 року № 0000372342/0 про порушення підприємством пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4., п. «а» пп.7.7.2 п 7п7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 563731 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2011 року по справі № 2а-24129/10/0570 позов ТОВ «Мале Підприємство "Юнион-Углегазободича» до ДПІ у м. Сніжному про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372342/0 від 20.07.2010 року та зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволені частково.

Визнано недійсним та скасовано повідомлення-рішення № 0000372342/0 від 20.07.2010 року.

У задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання податкового органу надати відділенню Державного казначейства України у Донецькій області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 24.05.2012 року по справі № 2а-24129/10/0570 апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2011 року залишено без задоволення, Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2011 року по справі № 2а-24129/10/0570 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 22.06.2012 року по справі № К/9991/39898/12 відкрито провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З наведеного вбачається, що Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2011 року по справі № 2а-24129/10/0570 набрала законної сили 24.05.2012 року (дата прийняття Ухвали Донецького апеляційного суду по справі № 2а-24129/10/0570).

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас підпункт 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 N 2181-III (який був чинним на момент виникнення права на відшкодування податку на додану вартість) встановлює, що платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності. В свою чергу, строки давності визначені статтею 15 зазначеного Закону і становлять 1095 днів.

При вирішенні конкуренції між положеннями частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і нормами статей 5 та 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» судам слід враховувати приписи частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена правова позиція викладена в Листі Вищого адміністративного суду України від 01.12.2009 р. N 1624/13/13-09

Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Також нормою Податкового Кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 Податкового Кодексу України).

Суд зазначає, що а ні у пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а ні п. 102.5 ст. 102 Податкового Кодексу України не визначено конкретно куди саме до органу ДПС або до суду повинен звернутися платник із заявою на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування протягом 1095 днів.

З вищевикладеного вбачається, що в даному випадку для звернення до суду з позовною заявою про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість повинен застосовуватись строк давності у 1095 днів.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд зазначає, що право на відшкодування суми податку на додану вартість у позивача виникла з моменту подання податкової декларації (20.05.2010 року), та саме з цього моменту починається відлік 1095 днів на відшкодування зазначеної суми.

З даним адміністративним позовом позивач звернувся 01.04.2013 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на позові.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що доводи відповідача 1 щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 165 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовити.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 04 липня 2013 року в присутності представників позивача та відповідача 1.

Повний текст ухвали складено та підписано 09 липня 2013 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Олішевська B.В.