Постанова № 32301465, 01.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 р. Справа № 804/6474/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБукіна Л. Є., при секретарі судового засіданняЯкуб Д.В., за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, Коваленко Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом позивача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг», позивача 2: ОСОБА_6 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 13.05.2013 року звернувся ОСОБА_6 із адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська), у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 21.02.2013 року №0000021502 та №0000031502.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви та визначено позивачем у справі також Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно в акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством вимог закону в частині недодержання в момент вчинення правочинів з контрагентами позивача вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки виконання господарських договорів підтверджено первинними документами, які відповідачем не досліджено. Крім того, позивач вважає, що він не може нести відповідальність за несплату податків своїх контрагентів.

У судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що здійснені господарські операції з контрагентами позивача - ТОВ «Імпульс плюс 2010» та ТОВ «Євротурбіна» не носять реального характеру, як наслідок занижена сума податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, підприємством не надано до перевірки первинні документи, які підтверджують господарські відносини з контрагентами, а тому дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржені рішення є законними та обґрунтованими.

Представником відповідача під час розгляду справи було заявлено клопотання про закриття провадження у справі з підстав ліквідації ТОВ «Терра Опт Торг» на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2013 року. Проте, у задоволенні клопотання відмовлено через непідтвердження належними доказами ліквідації підприємства, оскільки станом на день розгляду справи відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов наступного висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно до відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

ведення обліку платників податків, в порядку, визначеному в главі 6 ПК України;

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в порядку, визначеному в главі 7 ПК України;

перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу (згідно глави 8 ПК України), а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судом встановлено, що ТОВ «Терра Опт Торг» перебуває на податковому обліку в Лівобережній МДПІ м.Дніпропетровська.

Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська 19.11.2012 року підготовлено запит ТОВ «Терра Опт Торг» про надання пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Імпульс плюс 2010». Запит вручено директору ТОВ «Терра Опт Торг» ОСОБА_6 23.11. 2012 року.

Слід зазначити, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2013 року ТОВ «Терра Опт Торг» визнано банкрутом та призначено ліквідатором підприємства ФОП ОСОБА_7.

Частиною 2 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Таким чином, на момент вручення запиту ОСОБА_6 не мав повноважень на отримання від імені ТОВ «Терра Опт Торг» будь-яких документів.

Вимоги щодо оформлення запиту визначені п.73.3 статті 73 ПК України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації визначена Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2010 року №1245.

Згідно п.10 зазначеного Порядку запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Таким чином, запит податкового органу повинен містити інформацію як про юридичні підстави для отримання запитуваної інформації, так і про фактичні підстави - певні обставини, що обумовлюють необхідність реалізації контролюючим органом відповідних владних повноважень.

Запит Лівобережної МДПІ платнику податків - ТОВ «Терра Опт Торг» 19.11.2012 року №29361/10/22-583 не містить жодного посилання на фактичні підстави його надіслання, що з урахуванням вимог п.73.3. статті 73 ПК України, п.16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, звільняє ТОВ «Терра Опт Торг» від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

На запит податкового органу відповіді не надано, про що не заперечували представники сторін у судовому засіданні.

Судом витребувались від відповідача всі документи на підтвердження правомірності проведеної перевірки, проте податковим органом не надано суду докази вручення запиту ТОВ «Терра Опт Торг» з питань взаємовідносин з ТОВ «Євротурбина» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року.

Незважаючи на невручення запиту щодо отримання податкової інформації Лівобережною МДПІ наказом від 21.12.2012 року №1219 призначено проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Терра Опт Торг» з питань формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Імпульс плюс 2010» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року та ТОВ «Євротурбина» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року.

Наказ та повідомлення про проведення перевірки вручено також неповноважній особі ТОВ «Терра Опт Торг» - ОСОБА_6

Відповідно до наказу Лівобережної МДПІ від 21.12.2012 року №1219, посадовою особою Лівобережної МДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ТОВ «Терра Опт Торг» з питань взаємовідносин з ТОВ «Імпульс плюс 2010» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року та ТОВ «Євротурбина» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 29.12.2012 року №6423/22/36727957. Акт направлено засобами поштового зв'язку на адресу підприємства та вручено 08.02.2013 року.

З урахуванням ненадання позивачем податковому органу пояснень та їх документальні підтвердження на запит, відповідач повинен був провести позапланову виїзну перевірку, проте, як було зазначено, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку.

Згідно п.79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок платників податків.

Відповідно до п. 83.1. ст. 83 ПК України для посадових осіб державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні, податковим органом перевірку проведено без дослідження первинних документів щодо взаємовідносин позивача з контрагентами, що є порушенням вимог статті 83 ПК України.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.02.2013 року №0000021502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 115 107,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 176 619,00 грн., від 21.02.2013 року №0000031502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 3 066 544,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 485 695,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення:

- вимог ст. 203, 215, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених правочинами;

- п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198, п.200.1 статті 200, п.201.7, п.201.4, п.201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 115 107,00 грн.;

- п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 статті 5, п.п.4.1.6 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено суму податку на прибуток підприємств у сумі 3 066 544,00 грн.

Однак, суд не погоджується з висновками акту перевірки і, як наслідок, правомірністю винесенних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215 ЦК України); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236 ЦК України); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст.216 ЦК України).

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. До того ж, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п.5 Постанови від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань визначений Податковим кодексом України.

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності). Аналогічну правову позицію щодо відсутності повноважень у податкового органу щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) в актах податкових перевірок, а також про те що наслідки недійсності правочинів можуть застосовуватися тільки при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку також висловлює Вищий адміністративний суд України в постанові від 14.11.2012 р у справі № К/9991/50772/12. Також у постанові Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012 року по справі № К/9991/19252/12 зроблено висновки, що визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

При цьому, в обґрунтування висновків Акту перевірки відповідач однобічно обмежився виключно цитуванням окремих частин та висновків актів про результати документальних перевірок контрагентів позивача, без посилань на будь-які докази, в тому числі первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що могли б достовірно підтвердити або спростувати наявність зазначених в них обставин.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальних характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що були вчинені іншими особами, згідно з законом неможливе.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одними платниками податків (ТОВ «Імпульс плюс 2010» та ТОВ «Євротурбина»), за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 року у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по ПДВ, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по ПДВ і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи ПДВ, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по ПДВ і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пені.

Отже, оскільки здійснена відповідачем в Акті перевірки кваліфікація операцій є бездоказовою та суперечить даним первинних документів, вона не може слугувати підставою для висновків щодо недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, визначення платникові податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд доходить висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 21.02.2013 року №0000021502 та №0000031502, а тому позовні вимоги ТОВ «Терра Опт Торг» підлягають задоволенню.

При зверненні до суду ТОВ «Терра Опт Торг» сплачено судовий збір у розмірі 2259, 59 грн. та заявлено клопотання про покладення судових витрат на відповідача. Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з урахуванням вимог частини 1 статті 94 КАС України, суд вважає за можливе присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ «Терра Опт Торг» судові витрати у розмірі 2259, 59 грн.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_6 слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 також оскаржує податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 21.02.2013 року №0000021502 та №0000031502, які винесено щодо юридичної особи - ТОВ «Терра Опт Торг».

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Наявність публічно-правових відносин визначається наявністю владних управлінських функцій у однієї із сторін відносно іншої сторони.

Судом встановлено, що правовідносини між ОСОБА_6 та відповідачем при прийнятті оскаржених рішень відсутні, оскільки оскаржені рішення прийнято відповідачем не щодо ОСОБА_6, а щодо іншої особи - ТОВ «Терра Опт Торг».

Враховуючи, що владні управлінські функції у жодної із сторін відносно іншої сторони в цьому спорі відсутні, суд доходить висновку про відсутність правовідносин та публічно-правового спору між сторонами. Таким чином позовні вимоги ОСОБА_6 до Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.02.2013 року №0000021502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.02.2013 року №0000031502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 2259, 59 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять гривень 59 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 08.07.2013 року.

Головуючий суддя Л.Є. Букіна