Рішення № 32301408, 09.07.2013, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/430/13-ц

Провадження № 2/240/142/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Олександрівський районний суд Донецької області

у складі : головуючого - судді Кулікова В.В.,

при секретарі - Пліскачовій Н.В.

за участю : представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Ткача Д.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Олександрівської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, зазначивши, що з 02 грудня 1976 року вона працювала в Олександрівській районній СЕС на посаді помічника санітарного лікаря.

29 грудня 2012 року відповідно до наказу № 44-к від 28 грудня 2012 року позивачку було звільнено у зв'язку з ліквідацією організації за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ.

Позивачка зазначила, що під час звільнення їй не була виплачена заробітна плата за грудень 2012 року і вихідна допомога при звільненні.

На підставі викладеного позивачка просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірів 1777 грн. 74 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку.

Крім того, позивачка зазначає, що невиплатою розрахунку їй була завдана моральна шкода порушенням нормального життєвого укладу, яку вона оцінює у 3000 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви, пояснивши, що до цього часу позивачка не отримала розрахунок при звільненні, оскільки керівництво СЕС не квапиться з вирішенням цього питання, тому просить задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти задоволення частково позовних вимог, відмовити позивачці у стягненні моральної шкоди, так як вона вже перебуває на пенсії.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до наданої трудової книжки позивачка ОСОБА_3 працювала в Олександрівській районній санітарно-епідеміологічної станції з 02 грудня 1976 року помічником санітарного лікаря.

29 грудня 2012 року, відповідно до наказу № 44-к від 28 грудня 2012 року позивачку було звільнено у зв'язку з ліквідацією організації за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Олександрівська районна санітарно-епідеміологічна станція з 17 жовтня 2012 року перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників.

Відповідно до ст. 44 КЗпПУ при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст. 40 КЗпПУ, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Розмір заборгованості по заробітній платі станом на 01.01.2013 року , компенсаційних та інших виплат підтверджується довідкою Олександрівської СЕС від 23 травня 2013 року і складає 1777,74 грн.

Таким чином, спір з питання розміру заборгованості відсутній.

Згідно ст. 116 КЗпП України, виплата всіх сум, належних робітнику провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

В судовому засіданні встановлено, що у день звільнення - 29 грудня 2012 року ОСОБА_3 не працювала, але звернулася до відповідача з приводу отримання трудової книжки, яку їй видали в день звільнення. Відповідач видав позивачці трудову книжку, але розрахунок не провів, посилаючись на тимчасову відсутність грошей.

Відповідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.25 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суди мають враховувати, що у справах про оплату праці діє трьохмісячний строк звернення із заявою до суду.

Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звільнення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності,передбаченої ст. 117 КЗпП

У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови у позові, однак, якщо суд встановить, що останній є необґрунтованим, він відмовляє в його задоволенні саме з цих підстав.

Таким чином, вирішуючи питання щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд повинен врахувати строк звернення позивачки до суду, який почав перебіг з наступного дня після звільнення позивачки - тобто з 30 грудня 2012 року .

Приймаючи до уваги, що позивачка звернулася до суду 08 травня 2013 року, трьохмісячний строк звернення до суду сплив, що є підставою для відмови позивачці в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Розглядаючи вимоги позивачки про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приймає до уваги наслідки порушення відповідачем трудового законодавства - розмір заборгованості та час затримки виплати розрахунку.

Разом з тим, не отримання нею коштів, належних при звільненні до цього часу дійсно вимагало від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя, тому вимога відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню , хоча і частково, в достатній для цього, як вважає суд сумі, а саме - 1000 грн..

Керуючись ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 212, 214-215, 225,226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Олександрівської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з Олександрівської районної санітарно-епідеміологічної станції, що розташована в с.м.т. Олександрівка Олександрівського району Донецької області, вул. Ювілейна, 19 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Ялта Першотравневого району Донецької області, пенсіонерки, проживаючої у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість з виплати розрахунку при звільненні - 1777,74 грн., у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн, а всього стягнути 2777 ( дві тисячі сімсот сімдесят сім ) гривень 74 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Олександрівської районної санітарно-епідеміологічної станції судовий збір в сумі 229(двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок на рахунок отримувача 31219206700098, отримувач коштів -Олександрів. УК/Олексан. р-н/22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37980376, код банку отримувача (МФО) 834016, ККД 22030001, назва ККД - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) назва суду - Олександрівський районний суд Донецької області

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана позивачем до апеляційного суду Донецької області через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя В.В. Куліков