Ухвала суду № 32300731, 04.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2013 р. м. Київ К/9991/19393/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Леонтович К.Г. Сіроша М.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови про накладення санкцій та розпорядження,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» (далі - Товариство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (далі - Комісія) про скасування постанови № 643-ДМ від 03.08.2011р. та розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про усунення порушень законодавства про цінні папери від 03.08.2011р. №298-ДМ.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останнього заперечує з мотивів їх необґрунтованості та просить, вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у справі рішення без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Товариство є юридичною особою, зареєстроване виконкомом Донецької міської ради 30.12.2004р., включено до ЄДРПОУ за №33340559, має ліцензію на професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), строк дії ліцензії з 29.01.2010р. до 29.01.2015р.

19.04.2005р. між позивачем та Відкритим Недержавним Пенсійним фондом «Причетність» (далі - ВНПФ «Причетність») був укладений договір №01/КУА про управління активами останнього. Предметом договору є надання Товариством послуг Відкритому Недержавному Пенсійному фонду «Причетність» щодо управління його активами.

24.11.2010р. уповноваженою особою Комісії складено акт №318-ДМ про правопорушення на ринку цінних паперів, яким встановлено, що Товариство порушило вимоги пункту 2 частини 3 статті 47, пункту 14 частини 1 статті 49 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та підпункту 2 пункту 2.3 розділу 2, підпункту 11 пункту 3.1 розділу 3 Положення про вимоги до осіб, що здійснюють професійну діяльність з управління активами недержавних пенсійних фондів щодо складу та структури зазначених активів, затвердженого рішенням Комісії від 10.12.2003р. №560 зі змінами та доповненнями, а саме, станом на 31.10.2010р. активи ВНПФ «Причетність» включають акції ВАТ «Крименерго» та облігації ТОВ «Інсахарпром-К», які не пройшли лістинг організатора торгівлі, а в частині придбання або додаткового інвестування в інші активи більш як 5 відсотків загальної вартості пенсійних активів ВНПФ «Причетність». Акт про правопорушення отриманий позивачем 02.12.2010р. поштою.

08.12.2010р. уповноваженою особою Комісії прийнято Розпорядження №556-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери. Цим Розпорядженням передбачено, що позивач повинен у термін до 31.03.2011р. усунути порушення законодавства про цінні папери та до 01.04.2011р. письмово повідомити уповноважену особу Комісії про його виконання шляхом надання довідки про склад, структуру та вартість активів ВНПФ «Причетність».

Окрім того, 08.12.2010р. уповноваженою особою Комісії прийнято Постанову №846-ДМ про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, а саме до Товариства застосовано санкцію у вигляді попередження.

31.03.2011р. Товариством на адресу відповідача направлено лист №04/485 щодо часткового виконання Розпорядження Комісії про усунення порушень законодавства про цінні папери №556-ДМ від 08.12.2010р. Водночас, позивач просив відповідача продовжити термін виконання Розпорядження №556-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери щодо приведення складу та структури активів ВНПФ «Причетність» у відповідність до чинного законодавства до 22.02.2012р. або до дати встановлення механізмів обліку на рахунках в цінних паперах іменних, процентних облігацій іноземних емітентів, визначених пунктом 10 частиною 1 статті 49 Закону квот, а також визначено порядок списання дефолтних цінних паперів. Зазначений лист отримано Комісією 04.04.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

06.07.2011р. уповноваженою особою Комісії винесена постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів №13/03/12464, якою встановлено, що у відношенні Товариства винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 08.12.2010р. №556-ДМ відповідно до якого воно мало у термін до 31.03.2011р. усунути порушення законодавства про цінні папери. Станом на 31.05.2011р. позивач порушення не усунув. Розгляд справи було призначено на 18.07.2011р.

Постанову від 06.07.2011р. Товариство отримало лише 25.07.2011р., у зв'язку з помилковим її відправленням на попередню адресу позивача.

18.07.2011р. уповноваженою особою Комісії складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів №180-ДМ, яким встановлено, що у відношенні Товариства винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 08.12.2010р. №556-ДМ, був встановлений термін на усунення правопорушення до 31.03.2011р. Товариство листом від 31.03.2011р. №04/485 повідомило про часткове виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 08.12.2010р. №556-ДМ. Станом на 31.03.2011р. позивач порушення не усунув.

22.07.2011р. уповноваженою особою Комісії прийнята постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів №13/03/13831. Розгляд справи призначено на 03.08.2011р.. Постанова отримана позивачем 28.07.2011р.

03.08.2011р. уповноваженою особою Комісії була прийнята постанова №643-ДМ про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та застосовано до позивача санкцію у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00грн. за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 08.12.2010р. №556-ДМ.

Також, 03.08.2011р. уповноваженою особою Комісії винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №298-ДМ, яким позивачу встановлено строк на усунення порушень законодавства про цінні папери, а саме пункту 2 частини 3 статті 47, пункту 14 частини 1 статті 49 Закону, підпункту 2 пункту 2.3 розділу 2, підпункту 11 пункту 3.1 розділу 3 Положення до 03.11.2011р. та письмово повідомити уповноважену особу Комісії про виконання розпорядження до 04.11.2011р.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого також погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що Комісією при застосуванні санкцій у вигляді штрафу спірною постановою та наданні строку на усунення порушень законодавства про цінні папери, не порушені законні права та інтереси позивача. Комісія діяла у спосіб, в порядку та у межах повноважень, наданих діючим законодавством України, оскільки постанова №846-ДМ від 08.12.2010р. та Розпорядження №556-ДМ від 08.12.2010р., на підставі яких Комісією були прийняті оскаржувані рішення, визнані Товариством, про що свідчить їх часткове виконання та не оскарження у судовому порядку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх обґрунтованими виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним оргаанізаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 14 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

За невиконання або несвоєчасне виконання рішень або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Рішення про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007р. № 2272 затверджені Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій. Зазначені Правила визначають порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів.

Судами встановлено, що за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів 03.08.2011р. відповідно до Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, відповідачем прийняті оскаржувані постанова № 643-ДМ та розпорядження №298-ДМ.

Зазначені рішення прийняті за наслідками невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 08.12.2010р. №556-ДМ та постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 08.12.2010р. №846-ДМ, які були визнані Товариством, виконані частково, у судовому порядку не оскаржувалися та є чинними.

З огляду на наведені вимоги законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування постанови Комісії №643-ДМ від 03.08.2011р. та розпорядження від 03.08.2011р. №298-ДМ.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, судами винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді

з оригіналом згідно

помічник судді А.О. Кулеша