Ухвала суду № 32300681, 18.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2013 р. м. Київ К/9991/36145/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжі

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2011 року

у справі №2а-2062/10/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» (надалі - ВАТ «Мотор Січ»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжі (надалі - СДПІ по роботі з ВПП в м.Запоріжжя)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП в м.Запоріжжя №0000200802/0 від 14.01.2010р. та №0000200802/1 від 25.03.2010р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2010р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2011р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП в м.Запоріжжя №0000200802/0 від 14.01.2010р. та №0000200802/1 від 25.03.2010р.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП в м.Запоріжжя звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2011р. та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2010р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідачем заявлено клопотання про здійснення заміни Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжі її правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжі Державної податкової служби.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками СДПІ по роботі з ВПП в м.Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Мотор Січ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р., за результатами якої складено акт №363/08-02/14307794 від 25.12.2009р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем ст.ст.12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», п.п.2.1.1, 2.1.2 п.2.1, п.2.2 а), 2.3, 2.5, 2.7 розділу 2, п.3.1 розділу 3 Положення про збір на право використання місцевої символіки, затвердженого Рішенням Запорізької міської ради від 05.06.2002р. №129 - ВАТ «Мотор Січ» протягом перевіреного періоду використовувало місцеву символіку - слово «Січ» у назві підприємства.

На підставі зазначеного акта та за результатами адміністративного оскарження податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000200802/1 від 25.03.2010р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ВАТ «Мотор Січ» використовується у власній назві місцева символіка в комерційних цілях - історична назва «Січ», без отримання відповідного дозволу на право використання символіки, та без нарахування і сплати збору на право використання вказаної символіки. Отже, визначення суми податкового зобов'язання за платежем - збір за право на використання місцевої символіки є правильним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, колегія апеляційного суду виходила з того, що ВАТ «Мотор Січ» на законних підставах використовує власну назву на підставі наказу від 15.11.1991р. «про присвоєння нового найменування підприємства», у відповідності з яким ЗПО «Моторобудівник» було перейменовано у підприємство «Мотор Січ», а також шляхом реєстрації автентичного товарного знаку у березні 1993р. При цьому, поняття «комерційна мета», яке є визначальним при сплаті збору, не визначене жодним нормативним актом України. Мета комерційної діяльності не є тотожним наведеному вище поняттю, а ні за звучанням, а ні за змістом. Отже, те, що ВАТ «Мотор Січ» здійснює діяльність, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, як про встановлений факт використання місцевої символіки визнав суд першої інстанції, саме по собі не доводить використання місцевої символіки саме з комерційною метою. Тобто, задля забезпечення максимальної вигідності будь-яких господарських операцій. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24.06.2010р. в адміністративній справі №2а-811/2010, яке набрало законної сили, скасовано Рішення другої сесії XXIV Запорізької міської ради від 05.06.2002р. №129 в частині включення слова «Січ» до переліку місцевої символіки, за використання якої має сплачуватись збір, з дати набрання ним чинності.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з того, що судами попередніх інстанції наявні в матеріалах справи докази досліджені в неповному обсязі.

Так, зокрема, у справі міститься постанова Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24.06.2010р., якою адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» до Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 3 Переліку символіки, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 05.06.2002р. №129 «Про затвердження Положення про збір на право використання місцевої символіки» з подальшими змінами, задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Запорізької міської ради від 05.06.2002р. №129 «Про затвердження Положення про збір на право використання місцевої символіки» зі змінами, затвердженими рішеннями Запорізької міської ради від 24.09.2008р. №21 та від 23.12.2009р. №46 в частині включення слова «Січ» до переліку місцевої символіки, за використання якої повинен сплачуватися збір, з дати набрання чинності рішенням Запорізької міської ради №129 від 05.06.2002р.

В подальшому ДПА в Запорізькій області звернулась з листом №1793/10/10-112 від 19.04.2011р. до прокурора Запорізької області (Павлова В.В.), в якому просить з метою захисту інтересів держави, в межах Закону України «Про прокуратуру», розглянути можливість щодо оскарження постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24.06.2010р. у справі №2а-811/2010 в частині визначення дати, з якої п.3 Додатку 3 до Положення про збір за право використання місцевої символіки, затвердженого рішенням Запорізької міської ради №126 від 05.06.2002р.

Крім цього, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що постанова Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24.06.2010р. не завірена належними чином.

Враховуючи, що викладені вище обставини справи мають вагоме значення для правильно вирішення спору, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновки про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Отже, для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи судам попередніх інстанції необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу, який міститься в матеріалах справи, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч.1 ст.69 КАС України).

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими у відповідності до ст.159 КАС України, оскільки вони постановлені на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжі її процесуальним правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжі Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Запоріжі Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2011 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов