Ухвала суду № 32300470, 25.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2013 р. м. Київ К/9991/18412/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 лютого 2011р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012р.

у справі №2а-16335/10/2670

за позовом Приватного підприємства «Компанія «Еліта» (надалі - ПП «Компанія «Еліта»)

до Київської регіональної митниці

про скасування повідомлень, -

встановив:

У листопаді 2010р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень форми «Р» Київської регіональної митниці від 20.08.2010р. №151 та №152.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 лютого 2011р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012р., позов було задоволено. Скасовано податкові повідомлення форми «Р» Київської регіональної митниці від 20.08.2010р. №151 та №152. Судовий збір в сумі 17,00грн. стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 03.04.2006р. між ПП «Компанія «Еліта» (Покупець) та компанією OU Solifinance (нерезидент Естонія) (Постачальник) укладено контракт на поставку товару - маслин (оливок) консервованих. Згідно з умовами даного контракту та додаткової угоди від 15.05.2007р. компанія OU Solifinance зобов'язується передати Покупцеві у власність продукти харчування (товар), а останній зобов'язується прийняти та оплатити обумовлений товар. Товар постачається партіями.

В червні 2007р. відбулася чергова поставка партії товару згідно контракту від 03.04.2006р. №105 (додатку №1 від 03.04.2006р., додатку №2 від 02.04.2007р., додаткової угоди від 15.05.2007р.).

Товар переміщувався через митний кордон України з території Польщі в зоні діяльності Ягодинської митниці на автомобілі згідно з вантажно-митною декларацією форми МД-2 від 21.06.2007р. №100000010/7/193040, CMR від 19.06.2007р. без номера, інвойса від 19.06.2007р. №754/07 на суму 6 411,07доларів США, пакувального листа від 19.06.2007р. №754/07, сертифіката про походження товару від 13.06.2007р. №4881075, специфікації від 19.06.2007р. №115.

В подальшому, у 2009-2010р.р. Київською регіональною митницею проведено позапланову документальну перевірку дотримання ПП «Компанія «Еліта» законодавства України з питань митної справи за період з 1 січня 2007 року по 30.03.2008 року, про що складено акт від 18.06.2010р. №11/10/100000000/33062357.

Висновками перевірки встановлено, що митне оформлення товарів було проведено на підставі поданих декларантом документів, рівень цін на «оливки» в яких не відповідав рівню цін, зазначених в інвойсах, що надійшли на запити про підтвердження автентичності поданих при імпорті документів, чим порушено п.п. 7, 10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766 (далі - Порядок №1766), та не додержано вимог п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно із п. 3.3 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339 (далі - Порядок №339), відповідачем визначена митна вартість товару за ВМД від 21.06.2007р. №100000010/7/193040 у розмірі 19489,01Євро.

За наслідками перевірки та згідно із п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Київською регіональною митницею визначено позивачеві податкові зобов'язання і застосовані штрафні санкції, про що прийнято податкові повідомлення форми «Р» від 20.08.2010р.:

- №151, яким нараховано зобов'язання по сплаті ввізного мита у розмірі 13076,61грн. у т.ч.: 8717,74 грн. основного платежу, 4358,87грн.- штрафних санкцій;

- №152, яким нараховано зобов'язання з ПДВ у розмірі 28768,53 грн. у т.ч.: 19179,02грн. основного платежу, 9586,51грн. - штрафних санкцій.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до Наказу Держмитслужби України №314 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажних митних декларацій (надалі - ВМД) до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу ІІІ «Здійснення митних процедур» вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.

Згідно ст. 261 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Відповідно до ст.262 вказаного Кодексу митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Статтею 265 Митного кодексу України обумовлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Згідно п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Відповідно до п.п.7 та 10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.

В ході судового розгляду справи встановлено, що при здійсненні митного оформлення товару, який ввозився згідно контракту від 03.04.2006р. №105, позивачем подані відповідачу всі передбачені документи, які підтверджували задекларовану митну вартість товару у розмірі 44 970,50грн. Крім того, в графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості від 21.06.2007р. відсутні записи посадової особи митного органу про необхідність подання додаткових документів.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом за наявності виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органові в разі надходження від митних органів іноземних держав інформації про непідтвердження автентичності документів, поданих митному органові України щодо товарів, митне оформлення яких завершене, та недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів про надання інформації стосовно зовнішньоекономічних операцій, які проводили за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Автентичність сертифікату про походження товару від 13.06.2007р. №4881075 підтверджується інформацією Митної служби Іспанії, яка міститься в матеріалах справи.

Крім того, інвойс від 13.06.2007р. №0600523 на суму 19489,01Євро на поставку Aceites Borges Pont. S.A.U. на користь компанії OU Solifinance товару не стосується фінансово-господарських відносин між позивачем та компанією OU Solifinance за контрактом від 03.04.2006р. №105, тому не може встановлювати критерії визначення митної вартості товару, доказів прямого відношення до якого немає.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП «Компанія «Еліта» в повному обсязі.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ А.О. Рибченко