Постанова № 32300204, 09.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Справа № 5024/1266/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргуТОВ "Газбуд-Груп"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 рокуу справі господарського суду№ 5024/1266/2012 Херсонської областіза заявоюТОВ "Газбуд-Груп"доКП "Генічеський винзавод"провизнання банкрутому судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "Газбуд-Груп":Дубовий І.А. (довіреність б/н від 26.12.2012 року),КП "Генічеський винзавод":Гадупяк Ю.П., виконуючий обов'язки директора,Міністерства аграрної політики та продовольства України:Медвецький А.Т. (довіреність №31-4/1 від 10.01.2013 року).В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.08.2012 року порушено провадження у справі №5024/1266/2012 про банкрутство КП "Генічеський винзавод" (далі - боржника) за заявою ТОВ "Газбуд-Груп" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону)(в редакції Закону, чинній на момент порушення провадження у справі), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.10.2012 року визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора на суму 810 774, 13 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Акопяна Г.Г.; зобов'язано кредитора здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, про що в 10-денний строк надати суду відповідні докази, розпоряднику майна разом із посадовими особами боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги, письмово повідомити їх про результати їх розгляду та повідомити про дату попереднього засідання суду, до 15.12.2012 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів та виконати інші дії, передбачені Законом, звіт та аналіз фінансово-економічного положення боржника надати суду; попереднє засідання суду призначено на 03.01.2013 року (том 1, а.с. 63 - 64).

Оголошення про порушення даної справи здійснено у газеті "Урядовий кур'єр" №187 від 13.10.2012 року (том 1, а.с. 132).

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.01.2013 року припинено достроково повноваження арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. як розпорядника майна боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Фоменко М.С., зобов'язано арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. передати розпорядникові майна Фоменко М.С. наявні матеріали та відомості стосовно боржника (том 4, а.с. 82 - 83).

Розпорядником майна Фоменко М.С. до господарського суду 05.02.2013 року заявлено клопотання (том 5, а.с. 82) про припинення повноважень керівника боржника Гадупяка Ю.П. з посиланням на частину 16 статті 13 Закону (в редакції, до прийняття змін до законодавства про банкрутство згідно ЗУ №4212-VІ від 22.12.2011 року). В подальшому, 20.02.2013 року (том 5, а.с. 100 - 103) розпорядником майна надано письмове клопотання про усунення керівника від посади з посиланням на статтю 12 Закону в тій же редакції.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.03.2013 року (суддя Пригуза П.Д.) задоволено клопотання розпорядника майна Фоменко М.С.; відсторонено арбітражного керуючого Гадупяка Ю. П. від виконання обов'язків керівника боржника КП "Генічеський винзавод"; виконання обов'язків керівника боржника покладено на розпорядника майна Фоменко М.С.; зобов'язано арбітражного керуючого Гадупяка Ю.П. протягом трьох днів передати розпоряднику майна Фоменко М.С. усю наявну бухгалтерську та іншу документацію, наявні справи, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності боржника (том 7, а.с. 10 - 14).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, виконуючий повноваження керівника КП "Генічеський винзавод" Гадупяк Ю.П. звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив вказану ухвалу суду від 19.03.2013 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про відсторонення його від виконання повноважень керівника боржника.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді: Лисенко В.А., Аленіна О.Ю.) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Херсонської області від 19.03.2013 року скасовано повністю, провадження у справі №5024/1266/2012 припинено як таке, що порушено незаконно, всупереч вимогам статей 1, 6, 7 Закону (в редакції, до прийняття змін до законодавства про банкрутство згідно ЗУ №4212-VІ від 22.12.2011 року, том 7, а.с. 32 - 39).

Не погоджуючись з винесеною постановою, ТОВ "Газбуд-Груп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду від 25.04.2013 року, ухвалу суду першої інстанції від 19.03.2013 року залишити в силі, аргументуючи порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження", статей 91, 97, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). При цьому, скаржник зазначав про те, що апеляційний суд вийшов за межі предмета апеляційного оскарження, оцінюючи в цілому підставність порушення провадження у справі про банкрутство та неправильно витлумачив положення законодавства про банкрутство разом з нормами Закону України "Про виконавче провадження" при встановленні обставин наявності (відсутності) трьохмісячного строку незадоволення грошових вимог ініціюючого кредитора відповідно до статті 6 Закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 25.04.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з абзацом 3 статті 1 Закону, боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати (в редакції, до прийняття змін до законодавства про банкрутство згідно ЗУ №4212-VІ від 22.12.2011 року).

Частиною 3 статті 6 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом (в редакції, до прийняття змін до законодавства про банкрутство згідно ЗУ №4212-VІ від 22.12.2011 року).

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора (в редакції, до прийняття змін до законодавства про банкрутство згідно ЗУ №4212-VІ від 22.12.2011 року).

За приписами частини 8 статті 1 Закону, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (в редакції, до прийняття змін до законодавства про банкрутство згідно ЗУ №4212-VІ від 22.12.2011 року).

Відтак, безспірність грошових вимог кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з встановленням розміру таких вимог згідно судового рішення (або іншого розрахункового документу, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника) та доведенням ініціюючим кредитором обставин обґрунтованого порушення виконавчого провадження органами виконавчої служби за такими грошовими вимогами та обставин неможливості стягнення ними коштів з боржника протягом трьох місяців вчинення виконавчих дій.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 37 Закону "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Відповідно до частини 4 статті 39 Закону "Про виконавче провадження", протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Згідно частини 5 цієї статті, після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача.

Частиною 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, боржник КП ""Генічеський винзавод" є державним унітарним підприємством. Відповідно до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що є додатком №1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №847-ХІV від 07.07.1999 року зі змінами та доповненнями, КП "Генічеський винзавод" внесений до переліку підприємств, які не підлягають приватизації, що позбавляє права кредиторів на застосування до нього процедури санації або ліквідації в рамках провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою місцевого господарського суду від 29.08.2012 року, порушено провадження у справі про банкрутство боржника за №5024/1266/2012. Заява мотивована тим, що кредитор має до боржника грошові вимоги в сумі 826 889, 64 грн., частина яких підтверджена рішенням господарського суду від 05.05.2011 року у справі №9/19-11 про стягнення з боржника на користь кредитора 810 774, 13 грн. Виконавче провадження, відкрито 22.02.2012 року на виконання рішення господарського суду Херсонської області від 05.05.2011 року у справі № 9/19-11 та наказу господарського суду Херсонської області від 08.08.2011 року № 9/19-11.

Проте, як встановив апеляційний господарський суд, вже 29.02.2012 року виконавче провадження було зупинено постановою державного виконавця ВДВС Генічеського РУЮ на підставі пункту 8 частини 1 статті 37 Закону "Про виконавче провадження" у зв'язку з наявністю порушеної господарським судом Херсонської області 08.08.2005 року справи №12/148-Б-05 про банкрутство КП "Генічеський винзавод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Судом встановлено, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 року провадження у справі №12/148-Б-05 про банкрутство КП "Генічеський винзавод" було припинено з підстав, передбачених пунктом 11 частини 1 статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору. При цьому, апеляційний суд встановив факт неправомірності введення процедури санації боржника та безпідставне затягування провадження у справі понад 6 років, а також обставини неукладання в цей період мирової угоди між кредиторами і боржником (том матеріалів оскарження ухвали від 19.03.2013 року у справі №5024/1266/2012, а.с. 1-3).

Відповідно до частини 7 статті 17 Закону в редакції, до прийняття змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, яка повинна застосовуватися до боржника, оскільки провадження у справі порушувалось до набрання чинності зазначених змін до законодавства про банкрутство, затвердження звіту керуючого санацією або дострокове припинення процедури санації тягне за собою припинення повноважень арбітражного керуючого як керуючого санацією, про що зазначається у відповідній ухвалі суду. У разі дострокового припинення процедури санації у зв'язку з укладенням мирової угоди або погашенням вимог кредиторів керуючий санацією протягом п'яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу та продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) боржника.

Апеляційним судом встановлено, що ухвали суду в ході провадження у справі про банкрутство №12/148-Б-05 про припинення повноважень керуючого санацією Гадупяка Ю.П. судом не приймалося, а рішення органу управління боржника - Наказ Міністра аграрної політики та продовольства України Присяжнюка М.В. №76-и від 05.04.2013 року про призначення Гадупяка Ю.П. виконуючим обов'язки директора КП "Генічеський винзавод" мало місце підчас здійснення апеляційного провадження. Відтак, апеляційний суд дійшов вірних висновків про правомірність виконання Арбітражним керуючим Гадупяком Ю.П. повноважень керівника боржника на час здійснення провадження у справі про банкрутство №5024/1266/2012.

Також апеляційним судом встановлено, що доказів поновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Херсонської області від 05.05.2011 року у справі №9/19-11 після припинення провадження у справі про банкрутство КП "Генічеський винзавод" (тобто після 31.07.2012 року) матеріали справи не містять.

З огляду на таке, апеляційний суд встановив, переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до статті 101 ГПК України, дійшов висновку, що ініціюючий кредитор, не довів при поданні заяви про порушення справи про банкрутство обставин трьохмісячного строку незадоволення грошових вимог ініціюючого кредитора протягом трьох місяців з моменту порушення виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження тривало з 22 по 29 лютого 2012 року та було зупинено, а доказів його поновлення до моменту порушення провадження у справі про банкрутство №5024/1266/2012 ініціюючим кредитором не надано.

Пунктом 32 Постанови Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року роз'яснено про те, що кредитор має здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документу до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.

Також пунктом 27 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

За встановлених апеляційним судом обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду про недоведення ініціюючим кредитором при зверненні зі заявою про порушення справи про банкрутство неплатоспроможності боржника, тобто неможливості виконання боржником протягом трьох місяців після настання встановленого строку для їх сплати грошових зобов'язань, що є однією з обов'язкових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009року (пункт 36) роз'яснено: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Отже, встановивши обставини порушення судом першої інстанції даної справи про банкрутство без достатніх правових підстав, апеляційний суд цілком обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність припинення провадження у справі, з чим погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України.

Доводи скаржника про вихід апеляційного суду за межі апеляційного перегляду спростовуються положеннями статті 101 ГПК України про обов'язок апеляційного суду в повному обсязі переглянути справу, що дозволяє апеляційному суду дослідити підставність прийняття рішення про порушення провадження у справі про банкрутство на етапі введення окремих процедур банкрутства (розпорядження майном, санації, ліквідації), якщо тільки ці обставини не були предметом апеляційного розгляду при перегляді інших судових актів в апеляційному провадженні у даній справі.

Зокрема, Верховним Судом України у Постанові №09/008 від 30.12.2008 року у справі №Б15/77-07, зазначено про те, що законність здійснення провадження у справі про банкрутство на всіх її процедурах може бути встановлена лише у випадку належної оцінки судами, згідно з нормами статті 43 ГПК України, підставності порушення провадження у справі про банкрутство в цілому.

З огляду на встановлене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, відповідно до приписів статей 1115, 1117 ГПК України, вважає постанову апеляційного суду прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, а спрямовані на нову оцінку доказів, що виходить за межі компетенції касаційного суду згідно статті 1117 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ТОВ "Газбуд-Груп" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року у справі №5024/1266/2012 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко