Постанова № 32300039, 09.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Справа № 911/284/13-г

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Рівне (далі - територіальне відділення АМК),

на рішення господарського суду Київської області від 27.02.2013 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013

зі справи № 911/284/13-г

за позовом територіального відділення АМК

до товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик", м. Вишневе Київської області (далі - Товариство),

про стягнення 2 040 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'яв.,

відповідача - Лопушняк Т.М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення пені за несвоєчасну сплату штрафу в сумі 2 040 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.02.2013 (суддя Конюх О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 (колегія суддів у складі: Авдеєв П.В. - головуючий, судді Куксов В.В. і Яковлєв М.Л.): позов задоволено частково; з Товариства стягнуто в доход державного бюджету України 1 020 грн. пені та 860, 25 грн. судового збору; в іншій частині вимог відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України територіальне відділення АМК просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скаргу з посиланням на частину п'яту статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) мотивовано неправильним застосуванням попередніми судовими інстанціями норм матеріального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 27.03.2012 № 21 зі справи № 03-1/49-11 (далі - Рішення № 21) встановлено, що Товариство протягом січня-серпня 2011 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі скрапленим газом як моторним пальним у територіальних межах с. Привільне, м. Дубно та 7-кілометрової зони навколо вказаних територіальних одиниць з часткою, що не перевищує 35%, та що Товариство шляхом встановлення завищених, монопольно високих цін реалізації скрапленого газу вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції. За вчинене правопорушення до Товариства застосовано штраф у розмірі 68 000 грн.

Рішення № 21 одержане Товариством 30.09.2012 і оскаржене останнім до господарського суду.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.08.2012 у справі № 5019/816/12 відмовлено в позові Товариства до територіального відділення АМК про визнання недійсним Рішення № 21. Це рішення господарського суду залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.2012.

Згідно з частиною першою статті 255 Цивільного кодексу України строк виконання Рішення № 21 "становить до закінчення дня прийняття постанови Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5019/816/12, а саме до закінчення дня 10.10.2012р."

Товариство сплатило штраф у сумі 68 000 грн. 12.10.2012, що сторонами не заперечується.

З поданої територіальним відділенням АМК копії ухвали Вищого господарського суду України вбачається, що касаційна скарга Товариства на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 у справі № 5019/816/12 була прийнята до провадження Вищим господарським судом України 19.11.2012.

Відтак період 11-12.10.2012, за який перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 Вищим господарським судом України не здійснювався, не включається у період, за який нарахування пені відповідно до статті 56 Закону має бути зупинено.

Помилковим є включення територіальним відділенням АМК до періоду нарахування пені день сплати Товариством штрафу 12.10.2012, оскільки відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а тому "за загальним правилом" період обчислення пені починається "з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано, тобто в даному випадку з 11.10.2012р." Водночас законом "не визначено, що до періоду нарахування пені має бути включений день, в який зобов'язання було фактично виконано. Оскільки платіжне доручення № 335, яким було здійснено оплату штрафу, прийнято банком та проведено банком 12.10.2012р., цієї дати повний день, за який мала б бути нарахована пеня, не сплив". Отже, вимога про стягнення пені за період 11-12.10.2012 у сумі 2 040 грн. "підлягає задоволенню частково, за 11.10.2012р. в сумі 1020, 00 грн."

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, територіальне відділення АМК наполягає на стягненні з Товариства пені за прострочення сплати штрафу згідно з Рішенням № 21 за період часу з 11.10.2012 по 12.10.2012, тобто за 2 дні.

Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у визначеному цією нормою розмірі.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та не заперечується скаржником, сплату штрафу було здійснено Товариством 12.10.2012. Таким чином, висновки попередніх судових інстанцій щодо стягнення суми пені за 1 день прострочення сплати штрафу узгоджуються із зазначеним приписом Закону. День фактичної сплати штрафу (12.10.2012) не може вважатися днем прострочення такої сплати, а отже за цей день не підлягала стягненню й згадана пеня.

Попередні судові інстанції безпідставно застосували положення Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, які не є предметом регулювання названого законодавчого акта. Втім, це не вплинуло на правильність резолютивних частин оскаржуваних судових рішень, а тому підстав для скасування останніх не вбачається.

Керуючись статями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Київської області від 27.02.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 зі справи № 911/284/13-г залишити без змін, а касаційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов