Ухвала суду № 32300010, 19.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 червня 2013 року Справа № 5023/2280/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Панової І.Ю., Бакуліної С.В., Владимиренко С.В., Демидової А.М., Шевчук С.Р., розглянувши заявуФонду державного майна України про перегляд Верховним Судом Українипостанови у справі за позовом до третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 5023/2280/12 Прокурора Зміївського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", Фонду державного майна України, 1.Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція", 2.Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, 3.Спільного українсько - американського підприємства "Європоль" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Державне підприємство "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка" визнання недійсними прилюдних торгів, ВСТАНОВИВ:

27.08.2012 рішенням господарського суду Харківської області, залишеним без змін 03.12.2012 постановою Харківського апеляційного господарського суду у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи безпідставністю його вимог, які не підтверджено належними доказами.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2013 касаційні скарги Державного концерну "Укроборонпром" та Фонду державного майна України залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 та рішення господарського суду Харківської області від 27.08.2012 - без змін.

Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.02.2013 у справі №5023/2280/12.

Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 18.02.2013 та направити справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 01.07.2009 у справі №14/203пд, від 20.12.2006 у справі №44/396пд та від 19.05.2010 у справі №17/219 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 18.02.2013 у справі №5023/2280/12, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсними прилюдних торгів з огляду на недоведеність порушення вимог закону щодо порядку проведення прилюдних торгів, оскільки майно реалізовано за ринковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності у відповідному звіті від 10.01.2012, який ніким не оскаржувався, кошти від реалізації цього майна були спрямовані на виконання рішень щодо виплати заборгованості із заробітної плати.

Приймаючи постанову від 01.07.2009 у справі №14/203пд, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсними результатів прилюдних торгів, витребування майна з огляду на те, що виконавчі дії щодо стягнення заборгованості з позивача та прилюдні торги проведені поза межами процедури банкрутства та з порушенням статей 34, 36 Закону України "Про виконавче провадження", статей 12, 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 124 Конституції України, у зв'язку з чим прилюдні торги, що відбулися 12.10.2007 проведені з порушенням діючого законодавства є недійсними.

Приймаючи постанову від 20.12.2006 у справі №44/396пд, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову ( в частині, що стосується доводів заявника) щодо визнання недійсним договору та прилюдних торгів з огляду на те, що відділ Державної виконавчої служби - відповідач 1, укладаючи 01.09.2005 (тобто, після винесення господарським судом Донецької області ухвали у справі № 42/125Б, якою відносно позивача порушено провадження про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів) з відповідачем 2 договір № 5050370, діяв з порушенням норм законів та ухвали господарського суду Донецької області. При цьому, відповідач 2 діяв з порушенням вимог ухвали господарського суду Донецької області, оскільки цією ухвалою було заборонено будь-яким особам укладати угоди про відчуження майна позивача.

Приймаючи постанову від 19.05.2010 у справі №17/219, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсними торгів, свідоцтва, витребування майна з огляду на те, що прилюдні торги були проведені всупереч ухвалі арбітражного суду міста Києва від 10.01.2001 у справі №23/447, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику, заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин справи залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

Відтак, відсутні умови, визначені статтею 11116 ГПК України, для допуску до провадження даної справи.

Керуючись статями 86, 11114- 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Фонду державного майна України у допуску справи №5023/2280/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя І. Панова Судді С. Бакуліна С. Владимиренко А. Демидова С. Шевчук