Постанова № 32298815, 02.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1857/13-а

02 липня 2013 року 18год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Клочек Г.В.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 №0000242200, від 16.05.2013 № 0000252200, від 15.05.2013 № 0000212200.

В обґрунтування позову вказує на хибність висновків акта перевірки щодо встановлених порушень положень Податкового кодексу України, зазначає, що реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Технопромгруп " підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які відповідають нормам чинного законодавства, а згідно з даними офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України ТОВ "Технопромгруп" на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість. Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті без належного правового аналізу господарських операцій підприємства, суперечать достовірним даним бухгалтерського обліку, діючому законодавству, прийняті не на основі об'єктивних даних, а на помилкових висновках та припущеннях контролюючого органу.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач заперечень проти позову не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні неодноразово не забезпечив без поважних причин, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає можливим вирішити справу за відсутності представника відповідача за наявними доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що ТОВ "Завод металевих виробів" зареєстроване Сарненською районною державною адміністрацією 23.10.2009, код ЄДРПОУ 36697006, перебуває на обліку як платник податків в Сарненській МДПІ Рівненської області Державної податкової служби з 26.10.2009, зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво №100253757 від 10.11.2009; основні види діяльності за КВЕД: холодне штампування та гнуття, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, оброблення металів та нанесення покриття на метали.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 10.04.2013 №141/22, наказу від 10.04.2013 №235 уповноваженими особами Сарненської МДПІ Рівненської області Державної податкової служби згідно зі ст. 20 розділу І, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Завод металевих виробів" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаєморозрахунках з ТОВ "Технопромгруп" (код за ЄДРПОУ 37301047) за період з 01.03.2012 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складено акт №243/22/36697006 від 24.04.2013 (а.с.7-27), відповідно до висновків якого встановлені порушення:

- п.14.1.36, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2767 грн., в тому числі за ІІІ квартали 2012 року в сумі 1383 грн.;

- пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26350 грн., в тому числі за березень 2012 року в сумі 7905 грн., за травень 2012 року в сумі 10000 грн., за червень 2012 року в сумі 8445 грн., що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, який включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд.19,21 декларації з ПДВ), завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.24 декларації з ПДВ), та призвело до заниження сплати податку на додану вартість майбутніх платежів.

На підставі акта перевірки №243/22/36697006 від 24.04.2013 Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 16.05.2013 №0000242200 було, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 26350 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 13175 грн. (а.с.29),

від 16.05.2013 №0000252200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 23056 грн. (а.с.30),

від 15.05.2013 №0000212200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 2767 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 1383,50 грн. (а.с.31).

Дослідженням акта перевірки встановлено, що висновку про порушення позивачем приписів податкового законодавства щодо формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість орган державної податкової служби дійшов з урахуванням акта позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 15.02.2013 № 653/226/37301047 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Технопромгруп" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.10.2012", яким встановлено відсутність реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та їх подальшої реалізації на адресу покупця, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів транспортування та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Отже, ТОВ "Завод металевих виробів" відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з зазначеним суб'єктом господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків. Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В зв'язку з наведеним неможливо довести операції з придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу придбання, які не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання та продажу товарів, не спричиняють реального настання правових наслідків, порушують вимоги ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодінням майном держави, дохідної частини бюджету (арк.акта 12, а.с.18).

Оцінюючи вищенаведені висновки акта перевірки, які слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд враховує, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Перевіряючи фактичність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Технопромгруп", суд встановив, що на виконання усної домовленості ТОВ "Технопромгруп" реалізовано для ТОВ "Завод металевих виробів" товарно-матеріальні цінності, а саме:

штамп 1510.5005.000СБ на суму 33000,00 грн., у тому числі ПДВ 5500,00 грн., - на підставі видаткової накладної №РН-0001240 від 27.06.2012 (а.с.56),

штамп 1600.0020.000СБ на суму 125100 грн., в тому числі ПДВ 20850 грн., - на підставі видаткової накладної №РН-001241 від 27.06.2012 (а.с.66).

Рахунки-фактури від 10.02.2012 № СФ-0000279 та № СФ-0000280 на оплату обумовлених штампів (а.с.59,62) оплачені позивачем відповідно до банківських виписок 06.03.2012, 17.05.2012 та 22.06.2012 (а.с.207,210,220) на повну суму, заборгованість в розрахунках сторін відсутня, що відповідає висновкам акта перевірки (арк.акта 11, а.с.17).

На господарську операцію з поставки штампа 1510.5005.000СБ продавцем ТОВ "Технопромгруп" позивачу виписані податкові накладні:

№ 46 від 06.03.2012 на суму 9900 грн., в тому числі ПДВ в сумі 1650 грн. (а.с.57),

№ 156 від 22.06.2012 на суму 23100 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3850 грн. (а.с.58),

а також на поставку штампа 1600.0020.000СБ податкові накладні:

№48 від 06.03.2012 на суму 37530 грн., в тому числі ПДВ в сумі 6255 грн. (а.с.63),

№145 від 17.05.2012 на суму 60000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 10000 грн. (а.с.64),

№157 від 22.06.2012 на суму 27570 грн., в тому числі ПДВ в сумі 4595 грн. (а.с.65), по датах списання коштів з банківського рахунку покупця.

Суми податку на додану вартість відповідно до зазначених податкових накладних включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені в реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість; витрати нарахованої амортизації основних засобів та інших необоротних активів, придбаних від ТОВ "Технопромгруп", віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в сумі 13175 грн., в тому числі за 3 квартали в сумі 6587 грн., про зазначено в акті перевірки (арк. акта 15, а.с.21).

Матеріалами справи стверджено, що товарно-матеріальні цінності за видатковими накладними №РН-0001240 від 27.06.2012 та №РН-001241 від 27.06.2012 отримані уповноваженою особою ТОВ "Завод металевих виробів" начальником відділу логістики Стельмах А.М. (а.с.227) на підставі довіреності №377 від 22.06.2012, зареєстрованої в журналі реєстрації довіреностей (а.с.243).

Дослідженням комісійних актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 29.06.2012 (а.с.60,67) встановлено, що штампи 1510.5005.000СБ та 1600.0020.000СБ були введені 29.06.2012 позивачем в експлуатацію та встановлені в цеху ВМК (а.с.60,67).

Придбання обумовлених товарно-матеріальних цінностей відображене в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 104 (а.с.61,68), по рахунку 131 (а.с.237-240), по рахунку 63 (а.с.241,242).

Вищеописані документи ТОВ "Завод металевих виробів" по взаємовідносинах з ТОВ "Технопромгруп" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а придбання товарно-матеріальних цінностей відповідає основному виду господарської діяльності позивача та спрямоване на отримання прибутку.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадові особи Сарненської МДПІ Рівненської області Державної податкової служби під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані ТОВ "Завод металевих виробів" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ "Технопромгруп". У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки всі зазначені документи описані, при цьому належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Крім цього, суд зауважує, що правилами ведення бухгалтерського обліку не передбачено обов'язкового ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту. Окрім того, відсутні будь-які відомості щодо залучення до даної господарської операції перевізника.

Твердження відповідача, викладені в акті перевірки 243/22/36697006 від 24.04.2013, про відсутність у контрагента можливостей на виконання зобов'язань у зв'язку з відсутністю відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, - суд відхиляє як необгрунтовані, оскільки такі обставини в будь-який спосіб не підтверджені матеріалами справи та не відображені в акті перевірки.

Так, в акті перевірки позивача з покликанням на акт ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 15.02.2013 № 653/226/37301047 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Технопромгруп" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 по 31.10.2012" відсутні будь-яки відомості щодо чисельності працівників ТОВ "Технопромгруп"; зазначено про направлення запитів до компетентних державних органів для отримання інформації щодо майнового стану, наявності будівель та споруд, транспортних засобів, земельних ділянок. Разом з тим, про отримання відповідей на запити не вказано, а будь-які документально підтверджені відомості щодо наявності чи відсутності власних чи орендованих матеріальних ресурсів та транспортних засобів - відсутні (арк.акта 6 а.с.12).

Разом з тим, податковим органом стверджено, що ТОВ "Технопромгруп" зареєстроване 06.10.2010 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, на дату проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська (а.с.11).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Технопромгруп" на час судового розгляду є зареєстрованою юридичною особою (а.с.58), а за даними центрального органу державної податкової служби, оприлюдненими на офіційному веб-сайті відповідно до п.183.13 ст.183 Податкового кодексу України, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Технопромгруп" анульоване 26.04.2013 за ініціативою платника (а.с.53), тобто на час вчинення господарської операції з позивачем контрагент ТОВ "Технопромгруп" був наділений спеціальною податковою правосуб'єктністю та мав право виписувати податкові накладні.

Крім цього, суд вважає, що викладені в акті перевірки висновки про порушення вимог ст.ст.216, 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України не надає податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів Державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Податковим кодексом України. Зазначений нормативно-правовий акт не містить норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень. Натомість ТОВ "Завод металевих виробів" належними та допустимими доказами підтвердив, що при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Технопромгруп" позивач діяв у відповідності до приписів податкового законодавства, дані податкового обліку відповідають даним бухгалтерського обліку та грунтуються на первинних документах, які підтверджують реальність руху активів платника податків.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 16.05.2013 № 0000242200, від 16.05.2013 №0000252200, від 15.05.2013 № 0000212200.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 16.05.2013 № 0000242200, від 16.05.2013 № 0000252200, від 15.05.2013 № 0000212200 - визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 667,32 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.