Постанова № 32298530, 10.07.2013, Франківський районний суд м. Львова

1326/375/2012

1/465/179/13

П О С Т А Н О В А

( в порядку ст.. 352 КПК України)

10 липня 2013 року суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я. розглянувши апеляцію державного обвинувача: прокурора прокуратури Львівської області від 28 травня 2013 року на вирок Франківського районного суду м. Львова від 15 травня 2013 року про виправдання ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. ст.. 273 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 273 КК України, перебувала у провадженні Франківського районного суду м. Львова з лютого 2012 року по 15 травня 2013 року.

Відповідно до вироку суду першої інстанції від 15 травня 2013 року ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. ст.. 273 КК України, виправданий. Більш повно підстави такого рішення викладені у вироку.

28 травня 2013 року, прокурор - державний обвинувач по справі, не погоджуючись із даним рішенням суду, подала на вирок апеляцію неповного змісту, мотивуючи тим, що мотиви та обґрунтування апеляційних вимог будуть подані після отримання копії вироку суду та ознайомлення з протоколом судового засідання.

Як убачається із матеріалів справи ( т. 21 ас. 205, 244, 251) судом в судовому засіданні від 15 травня 2013 року учасникам судового процесу роз'яснювалося право ознайомлення з протоколом судового засідання, а крім того, 18 травня 2013 року та 28 травня 2013 року повторно, скеровувалися відповідні повідомлення про те5, щ9о протокол судового засідання виготовлений і учасники процесу можуть з ним ознайомитися. Копію вироку прокурор також отримала, принаймні, суд цьому не перешкоджав і не відмовляв, що теж підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, прокурор в суд не прибув та з матеріалами справи не ознайомився. 17 че6рвня 2013 року кримінальна справа, з урахуванням вимог ст.. 355 КПК України, згідно якої, доповнення до апеляційної скарги можуть бути подані в апеляційному суді до початку розгляду справи, була скерована до апеляційного суду Львівської області, та призначена до розгляду на 27 липня 2013 року ( т. 21 ас.252).

Відповідно до постанови апеляційного суду від 01 липня 2013 року кримінальна справа повернута до суду першої інстанції для вирішення питань, передбачених ст.. ст.. 352 КПК України ( в редакції Закону 1960 року)..

На виконання вимог апеляційного суду та ст.. 350 КПК України вивчивши зміст апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляція не відповідає вимогам процесуальних норм і підлягає залишенню без руху.

Так, зміст апеляції не відповідає вимогам ст. 349, 350 КПК України, оскільки в апеляції не наведено жодної, конкретної із підстав, передбачених ст.. 367 КПК України, а також в чому саме полягають такі підстави. У змісті апеляції відсутні вказівки на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на їх обґрунтування з посиланням на відповідні аркуші справи, не наведено переліку документів у підтвердження апеляційних вимог, що додаються до апеляції, як це вимагає ст. 350 КПК України.

Вказаний факт підтверджується також постановою апеляційного суду Львівської області.

З урахуванням наведених вище обставин, вважаю, що апелянтом не виконано ряд вимог процесуального права, у тому числі й ст.. 350 КПК України, у зв'язку з чим, апеляція підлягає залишенню без руху з наданням державному обвинувачу строку у вигляді семи діб з дня отримання повідомлення та копії даної постанови для виконання зазначених вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст..352 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляцію, що подана державним обвинувачем: прокурором прокуратури Львівської області Горин У.В. від 28 травня 2013 року на вирок Франківського районного суду м. Львова від 15 травня 2013 року про виправдання ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. ст.. 273 КК України, залишити без руху.

Апелянту протягом семи діб з моменту одержання копії постанови виконати зазначені у постанові вимоги закону.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь.