Постанова № 32297956, 27.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3004/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояренцева М.А.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Павленко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергіка» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергіка» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просили суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012 року № 0003852220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2013 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергіка» з питань достовірності та повноти відображення даних податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних за січень 2012 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 12.09.2012 року № 364/22-205/33305137, яким встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінергіка» занижено податок на додану вартість на суму 14 421,00 грн., оскільки позивачем було віднесено до реєстру податкових накладних за січень 2012 року податкову накладну № 12 від 20.01.2012 року, отриману від постачальника ПП «Малинська Меблева Фабрика», проте вказана накладна не внесена до Єдиного реєстру податкових накладних продавцем.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012 року № 0003852220, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінергіка» суму грошового зобов'язання у розмірі 18 027 грн., з яких за основним платежем - 14 421,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3 605,40 грн. за платежем: податок на додану вартість.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 17.12.2012 року № 8644/10/12-114 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012 року № 0003852220, а первинну скаргу ТОВ «Сінергіка» від 17.10.2012 року № 17/10-1- без задоволення. Рішенням Державної податкової служби України від 25.02.2013 року № 2860/6/10-2115 залишено без змін повідомлення-рішення від 02.10.2012 року № 0003852220 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт отримання позивачем податкових накладних № 7 від 6 січня 2012 року, № 11 від 23 січня 2012 року, № 12 від 25 січня 2012 року та № 14 від 27 січня 2012 року на загальну суму 14 421,60 грн., які оформлені у відповідності до норм чинного законодавства.

З таким висновком не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Сінергіка» подано до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), з яких вбачається, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 14 421,60 за послуги отримані при взаємовідносинам з Приватним підприємством «Малинська меблева фабрика».

Як встановлено судом першої інстанції, 24.12.2005 року між ПП «Малинська меблева фабрика», як орендодавцем, та ТОВ «Сінергіка», як орендарем, укладено договір оренди нежилих приміщень, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежилі приміщення площею 982,5 кв.м. на першому поверсі головного корпусу та місце для розгрузки та зберігання товару площею 280 кв.м., згідно плану-схеми за адресою: м. Малин Житомирської області, вул. Грушевського, 43.

На виконання умов договору ПП «Малинська меблева фабрика» на користь позивача були виписані податкові накладні: № 7 від 6 січня 2012 року на загальну суму 20 000 грн., в тому числі ПДВ - 3 333,33 грн., № 11 від 23 січня 2012 року на загальну суму 15 000 грн., в тому числі ПДВ - 2 500 грн., № 12 від 25 січня 2012 року на загальну суму 10 000 грн., в тому числі ПДВ - 1 666,67 грн., № 14 від 27 січня 2012 року на загальну суму 41 529,59 грн., в тому числі ПДВ - 6 921,60 грн.

В реєстрі виданих та отриманих податкових накладних позивачем зазначено податкову накладну № 12 від 20.01.2012 року на суму ПДВ 14 421,60 грн., отриману від ПП «Малинська меблева фабрика».

Однак, ПП «Малинська меблева фабрика» на користь позивача не видавалася податкова накладна № 12 від 12.01.2012 року на суму ПДВ 14 421,60 грн., в зв'язку з чим ПП «Малинська меблева фабрика» й не було внесено вказану накладну до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

В суді апеляційної інстанції відповідачем було зазначено, що позивачем було безпідставно та необґрунтовано здійснено коригування кількості податкових накладних, та сум в таких податкових накладних, отриманих від контрагента ПП «Малинська меблева фабрика», що не реєструвалися контрагентом при їх первинному виданні в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте як саме на підставі первинно отриманих податкових накладних від ПП «Малинська меблева фабрика» позивачем було сформовано податковий кредит з ПДВ у січні 2012 р., та крім того необхідність заміни первинно отриманих податкових накладних іншими податковими накладними (в яких було змінено грошові суми, а також змінено саму кількість податкових накладних) не підтверджується жодними підставами, передбаченими п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Якщо платник ПДВ - продавець не реєструє податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то як покупець, так і продавець, відповідно до абз. 8 - 9 п. 201.10 ПКУ, матимуть такі наслідки:

- покупець не отримує права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту;

- така навмисна/ненавмисна дія не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період;

- виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках - покупця товарів/послуг.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року N 1246 (далі - Порядок N 1246), визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

При дослідженні питання щодо відповідності податкових накладних, на підставі яких віднесено суми ПДВ до податкового кредиту, вимогам законодавства, зокрема наявності факту їх реєстрації у Єдиному реєстрі, податковому органу необхідно в обов'язковому порядку перевіряти наявність квитанції в електронній формі, видача якої продавцю передбачена пунктом 8 Порядку N 1246. Квитанція в електронній формі є документом, що підтверджує прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації і містить реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою України, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформацію про продавця, дату та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.

Законом України від 07.07.2011 року N 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (який набрав чинності 06.08.2011 р.) внесено зміни до пункту 201.10 (абзац 7) статті 201 Кодексу та надано право реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до неї у Єдиному реєстрі у термін не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписки, дата виписки податкової накладної та дата внесення її до Єдиного реєстру можуть бути в різних звітних (податкових) періодах.

Листом від 07.03.2012 року № 187/10/15-264 Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби зобов'язала ТОВ «Сінергіка» надати документальні підтвердження щодо дотримання ТОВ «Сінергіка» вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині реєстрації податкової накладної № 12 від 12.01.2012 року на суму ПДВ 14 421,60 грн., отриманої від ПП «Малинська меблева фабрика» у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Листом від 06.04.2012 року № 06/04/12-01 ТОВ «Сінергіка» повідомило Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, що у січні 2012 року під час формування реєстру виданих та отриманих податкових накладних була допущена помилка. У вказаному листі позивач також просив внести зміни до реєстру з реєстраційним номером 9005151982 від 14.02.2012 року на підставі копії вірного реєстру за січень, а саме: вилучити з реєстру податкову накладну № 12 від 20.01.2012 року на суму ПДВ 14 421,60 грн. та додати податкові накладні № 7 від 06.01.2012 року на суму ПДВ 3 333,33 грн., № 11 від 23.01.2012 року на суму ПДВ 2 500 грн., № 12 від 25.01.2012 року на суму ПДВ 1 666,67 грн. та № 14 від 27.01.2012 року на суму ПДВ 6 921,60 грн.

Таким чином, як було встановлено перевіркою та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем у січні 2012 р. було здійснено заміну (зняття з обліку) попередніх податкових накладних, виписаних контрагентом ПП «Малинська меблева фабрика» на інші податкові накладні від ПП «Малинська меблева фабрика» (занесено до обліку).

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума ПДВ за новими (зміненими) податковими накладними, а саме 14 421,60 грн., не відрізняється від загальної суми ПДВ за первинними податковими накладними від ПП «Малинська меблева фабрика», проте як загальна кількість таких податкових накладних та суми по окремих податкових накладних було змінено таким чином, щоб суми ПДВ по нових податкових накладних не перевищували 10 000 грн., та відповідно до позивача не застосовувався б п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Також, в суді апеляційної інстанції, представником позивача не було допустимими доказами доведено наявність підстав для здійснення такого коригування кількості податкових накладних, та сум в таких податкових накладних, отриманих від контрагента ПП «Малинська меблева фабрика», що не реєструвалися контрагентом при їх первинному виданні в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте як саме на підставі первинно отриманих податкових накладних від ПП «Малинська меблева фабрика» позивачем було сформовано податковий кредит з ПДВ у січні 2012 р.

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не заперечувалось позивачем, зміна первинно отриманих податкових накладних на інші податкові накладні від ПП «Малинська меблева фабрика» не була викликана зміною в грошових зобов'язаннях позивача перед контрагентом, чи не виконанням контрагентом будь-яких послуг або поверненням отриманого товару.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Коригування реєстру виданих та отриманих податкових накладних відбувається згідно «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1002.

Відповідно до п. 8.3 зазначеного Порядку, записи на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) (z1401-10), здійснюються у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно вимог п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Проте, як було зазначено вище, та не було жодними допустимими доказами спростовано позивачем, зміна (коригування) первинно отриманих податкових накладних на інші податкові накладні від ПП «Малинська меблева фабрика» не була наслідком зміни грошових зобов'язань позивача перед контрагентом, чи наслідком не виконанням контрагентом будь-яких послуг або поверненням отриманого товару чи попередньо перерахованих коштів.

Крім того, необхідність заміни первинно отриманих податкових накладних іншими податковими накладними (в яких було змінено грошові суми, а також змінено саму кількість податкових накладних) не підтверджується жодними підставами, передбаченими Податковим кодексом України, зокрема п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Враховуючи вимоги наведених норм податкового законодавства, та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що таке коригування реєстру виданих та отриманих податкових накладних позивачем не було обґрунтованим, та здійснювалося за відсутності необхідних підстав, визначених чинним законодавством.

Згідно вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодекс».

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

- понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

- понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

- понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

- понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Таким чином, первинно виписані ПП «Малинська меблева фабрика» податкова накладна на загальну суму ПДВ 14 421,60 грн., були віднесені позивачем до реєстру податкових накладних за січень 2012 року, який подано з декларацією на податок на додану вартість до відповідача, проте не внесені до Єдиного реєстру податкових накладних продавцем - ПП «Малинська меблева фабрика», чим відповідно було порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, згідно якого: «Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, податкова накладна надається покупцю тільки після її реєстрації продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відповідно покупець при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, зобов'язаний перевірити факт внесення таких податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період..

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2012 року прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н ОВ И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2013 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2013 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергіка» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 02.07.2013 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.