Постанова № 32297921, 09.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 року м. Львів № 813/4570/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу 813/4570/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості в сумі 3656,13 грн.

Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області (далі - УПФУ в м. Стрию та Стрийському районі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості в сумі 3656,13 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Ухвалою суду від 14.06.2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі, надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження разом із витягом про процесуальні права і обов'язки сторін в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У зазначений в ухвалі строк відповідач заперечень на адміністративний позов або заяви про визнання позову не подав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та взята на облік в УПФУ в м. Стрию та Стрийському районі, що підтверджується карткою страхувальника з підсистеми «реєстр страхувальників ДРСС».

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості ФО-П ОСОБА_1 у розмірі 3 656,13 грн виникла на підставі поданих звітів за серпень-грудень 2010 року, рішення від 28.09.2012 №362 та рішення від 28.09.2012 року №225 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків.

УПФУ в м. Стрию та Стрийському районі виставило відповідачу вимогу про сплату боргу від 03.03.2011 року № Ф-92, згідно якої загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 20.02.2011 року становить 2034,20 грн. Зазначену вимогу відповідач отримав 11.03.2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

За несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування УПФУ в м. Стрию та Стрийському районі згідно рішення від 28.09.2012 року № 225 до ФО-П ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 41,88 грн та нараховано пеню у розмірі 76,50 грн. Вказане рішення відповідач отримав 11.10.2012 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно рішення від 28.09.2012 року № 362 до ФО-П ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 583,42 грн та нараховано пеню у розмірі 1070,83 грн. Вказане рішення відповідач отримав 11.10.2012 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Докази, які б підтверджували, що вказана вимога та рішення відповідачем оскаржувалися в справі відсутні, відповідно визначене у них зобов'язання є узгодженим.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за № 1058-ІV від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, «Прикінцевими положеннями» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону №1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 14 цього ж Закону, страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч.ч. 6, 12 ст. 20 Закону №1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 106 цього ж Закону, у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ж Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону №1058-IV, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Органи Пенсійного фонду вправі звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно ч. 5 ст. 106 Закону №1058-IV, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Також ч. 9 ст. 106 Закону №1058-IV, зазначено, що органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня у розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день простроченого платежу.

Частина 15 ст. 106 цього ж Закону передбачає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до «Прикінцевих положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 8.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача станом на час розгляду справи становить 3 656,13 грн, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника та поданими звітами страхувальника. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованості у справі відсутні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, отже, зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Докази, які б спростовували встановлені судом обставини в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 656,13 грн підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області (ЄДРПОУ 37870392, вул. Олесницького, 4, м. Стрий, Львівська область) заборгованість в сумі 3 656 (три тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 13 коп.

3. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 виконати постанову негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 09.07.2013 року.

Суддя Кедик М.В.