Ухвала суду № 32297259, 03.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/637/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2013 року товариство обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (далі Товариство або позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області (далі Інспекція або відповідач), у якому просило скасувати постанову відповідача № 02/16-1р від 25.01.2013 року.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 20 березня 2013 року у задоволенні позову відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовано обставини справи, зокрема вказує, що постанова про накладення штрафних санкцій є необґрунтованою, оскільки упаковка товару, реалізація якого здійснювалась позивачем містить всі необхідні реквізити, зокрема, і національний знак відповідності, нанесений згідно встановленим правилам.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2013 року Інспекцією проведена планова виїзна перевірка характеристик продукції, що знаходилась на реалізації у позивача, за результатами якої складено Акт перевірки характеристик продукції №02/01 (далі Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 7 «Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1149 від 29.10.2009 року (далі постанова КМУ №1149), а саме: розповсюдження без національного знаку відповідності, нанесеного згідно із правилами, затвердженими цією постановою: сушарок для взуття електричних; електрочайників; електричної плити; мережевих фільтрів; зволожувача повітря; радіаторів електричних; кавоварок; мікрохвильвої пічі.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнята постанова №02/16-1р від 25.01.2013 року про накладення на магазин Товариства штрафу у розмірі 8 500 грн. та рішення №02/01 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що штрафні санкції застосовані відповідачем обгрунтовано, оскільки позивачем не надано суду належних доказів правомірності розповсюдження ним побутової техніки та електроприладів без декларації про відповідність та застосування національного знаку відповідності.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 2 статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI від 02.12.2010 року (далі Закон № 2735-VI) під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: наявність на продукції Національного знаку відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

На спростування висновків відповідача про порушення Товариством пункту 7 постанови КМУ №1149, позивачем надані суду документи: ксерокопія фотографії пакувальних засобів; декларація про відповідність продукції вимогам технічних регламентів, видана ТОВ «АКАТЕК» на наступні види продукції - масляні обігрівачі та тепловентилятори торгової марки «Ротекс» моделей RR213-Z-09, 11,13; RR416-Z-09,11; RAP07-Z-0; RAP19-Z; RAS01-Z; RAS03-Z; RAS-09-Z, виробництва Китай; декларація про відповідність, видана ТОВ «Голдер Електронікс Україна» на наступні види продукції - машинки для підстригання волосся торгівельної марки «Максвелл» моделей MW-2101-2109 ( виробник Республіка Кіпр, Нікозія та Китай); рішення №DR0569-15 від 11.12.2012 року Інституту проблем математичних машин і систем НАН України як Органу з сертифікації технологій і засобів обчислювальної техніки та амортизації, прийняте відносно продукції, завезеної в Україну ТОВ «Грін-Вей».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість прийняття у якості доказу фотознімки пакувальних засобів (коробів) з нанесенням на них національного знаку відповідності, оскільки з них неможливо ідентифікувати, яке конкретно електрообладнання зберігалося в упаковці і чи відноситься це обладнання з упаковкою до переліку виявлених порушень відповідно до Акту перевірки.

Крім цього, в упаковках відсутня назва електрообладнання, а також не можливо встановити дату упаковок.

Пунктом 7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання передбачено, що перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Національний знак відповідності згідно з описом і правилами його застосування, затвердженими постановою КМУ № 1599 від 29.11.2001 року «Про затвердження опису та правил застосування Національного знаку відповідності» (далі Правила), наноситься на електричний засіб, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Технічним регламентом.

Правилами передбачено, що Національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах.

Згідно пункту 2 Правил нанесення знака відповідності є обов'язковим.

Відповідно до пункту 3 Правил у разі підтвердження відповідності продукції, призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

Частиною 3 статті 29 Закону № 2735-VI передбачено, що у разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не спростовано встановлених порушень відповідачем щодо відсутності Національного знаку відповідності на продукції.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно відхилив представлені позивачем у якості доказів декларації про відповідність продукції вимогам Технічних регламентів, оскільки позивачем надані декларації на відповідність продукції, які реалізувались іншими постачальниками. Разом з цим, належним доказом має бути декларація на відповідність продукції, яка видана позивачем, зареєстрована в установленому порядку у реєстрі декларацій та оприлюднена на сайті відповідного органу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вживаючи заходи щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Оскільки під час перевірки відповідачем встановлений факт порушення позивачем вимог пункту 7 Технічного регламенту, тому штрафні санкції застосовані на підставі зазначеної норми правомірно в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.

Посилання апелянта на те, що продукція, яка ним реалізовувалась, зокрема, (мережеві фільтри) не підлягала сертифікації, оскільки на момент ввезення на митну територію України діяло рішення №DR0569-15 від 11.12.2012 року «ОС Укрсерткомп'ютер», яке не вимагало сертифікації та проходження будь-яких процедур підтвердження відповідності, колегією суддів до уваги не приймається.

Позивачем не доведено, коли саме були ввезені на митну територію України мережеві фільтри. До того ж рішення №DR0569-15 від 11.12.2012 року «ОС Укрсерткомп'ютер» не є нормативно-правовим актом та стосується продукції, завезеної в Україну ТОВ «Грін-Вей» і не має відношення до позивача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 8 липня 2013 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.