Ухвала суду № 32297061, 03.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

03 липня 2013 р. Справа № 805/9370/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 м. Донецьк

до Генеральної прокуратури України м. Київ

до Прокуратури Одескої області м. Одеса

до Прокуратури Донецької області м. Донецьк

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог: Державної казначейської служби України м. Київ

про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди у сумі 1500000 грн. пропорційно у відношенні кожного відповідача

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Генеральної прокуратури України до Прокуратури Одескої області, Прокуратури Донецької області за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог: Державної казначейської служби України м.Київ про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди у сумі 1500000 грн. пропорційно у відношенні кожного відповідача.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про залишення позовної заяви щодо частини позовних вимог без розгляду, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих документів до неї, позивач ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у 2003 році він був прийнятий на посаду директора регіонального представництва ПЛП «Ватные изделия» м.Одеси. Через півтори роки засновники ліквідували вказане підприємство не здійснивши при цьому розрахунку по заробітній платі з позивачем та не повершувши йому трудову книжку, внаслідок чого він з 2004 року по теперішній час не отримує заробітної плати. З метою захисту порушеного права та з посиланнями на статтю 6 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до частини 4 якої, органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення звертався з письмовими заявами до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області та Прокуратури Донецької області. Так, на підтвердження викладених у позові обставин позивачем надано до суду листи-відповіді на його звернення, а саме: листи прокуратури Куйбишевського району м. Донецька від 05.04.2007 року за №179пр/07, від 12.04.2007 року за №45-ж/07, від 16.11.2007 року за №45-ж/07 листи Генеральної прокуратури України від 20.03.2007 року за №06/2-2230-05, від 21.05.2007 року за №06/2-2230-05, від 25.02.2008 року за №06/2-2230-05, листи Прокуратури Одеської області від 18.01.2006 року за №7/1-301-05, від 31.07.2006 року за №06/3-301-05, від 23.05.2008 року за №06/3-301-05 та лист прокуратури Суворовського району м. Одеси від 23.04.2005 року за №255ж/05. З посиланнями на вищевказані листи органів прокуратури, позивач наголошує на порушеннями відповідачами своїх прямих повноважень, зокрема статті 6 Закону України «Про прокуратуру» тому просить суд визнати їх дії незаконними та відшкодувати моральну шкоду у сумі 1500000 грн. пропорційно у відношені кодного відповідача.

Згідно частини 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, зі змісту адміністративного позову вбачається, що права позивача були порушенні ще у 2004 році коли його звільнили з займаної посади, не виплатили заробітної плати та не повернули трудової книжки. У період з 2005 по 2008 роки позивач неодноразово звертався до відповідачів з завами про захист його прав та вжиття заходів реагування в межах їх повноважень, на що отримував письмові відповіді, з якими він не згоден, проте до суду позивач звернувся лише 01.07.2013 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Положеннями частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заяви про визнання поважним причини пропуску строку звернення до суду позивач не надав, причини пропуску строку не вказав, тому суд дійшов висновку про залишення позовної заяви в частині визнання дій Генеральної прокуратури України та Прокуратури Одескої області незаконними та відшкодування моральної шкоди у сумі 1000000 грн. пропорційно у відношенні кожного відповідача без розгляду.

Керуючись статями 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одескої області та Прокуратури Донецької області за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог: Державної казначейської служби України м. Київ про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди у сумі 1500000 грн. пропорційно у відношені кодного відповідача у частині визнання дій Генеральної прокуратури України та Прокуратури Одескої області незаконними та відшкодування моральної шкоди у сумі 1000000 грн. пропорційно у відношені кожного відповідача - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в загальному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кониченко О.М.