Постанова № 32296998, 05.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа № 5023/4439/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

сторони не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (вх. № 1816 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2013 року у справі № 5023/4439/11

за заявою ФОП ОСОБА_2, м.Харків

до ФОП ОСОБА_2, м.Харків

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2013 року у справі №5023/4439/11 (суддя Кононова О.В) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в задоволенні скарги на дії ліквідатора.

ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області по справі № 5023/4439/11 від 15.05.2013р., ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги, викладені у скарзі на дії ліквідатора, а саме:

- Визнати угоду на організацію та проведення аукціону від 20.07.2011 р., укладену між арбітражним керуючим Шинкарчук Андрієм Володимировичем та товарною біржею "Правопорядок", а також Протокол № 2 від 26.07.2011 р. на проведення аукціону щодо продажу двохкімнатної квартири АДРЕСА_2 - недійсними.

- Визнати торги на аукціоні відповідно до угоди на організацію та проведення аукціону від 20.07.2011 р. укладеного між ліквідатором та Товарною біржею "Правопорядок", що відбулися 26.07.2011 р., де було продано двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 - недійсними.

- Стягнути з арбітражного керуючого Шинкарчук Андрія Володимировича судові витрати понесені банком у розмірі 1147,00 грн.

В судове засідання сторони та учасники справи про банкрутство не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та дату судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про припинення провадження у справі.

Статтею 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. З огляду на те, що відповідно до приписів цієї статті ухвала про порушення провадження у справі не підлягає оскарженню, а лише може бути предметом дослідження щодо правомірності її винесення під час апеляційного або касаційного перегляду, рівно як і постанова про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури (про можливість оскарження якої не зазначено Законом про банкрутство), колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку цим процесуальним документам під час апеляційного провадження.

У червні 2011 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просить визнати її банкрутом.

В обґрунтування вказаної заяви, ФОП ОСОБА_2 зазначила, що у неї перед кредиторами - ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 загальний розмір заборгованості, яка пов`язана з підприємницькою діяльністю складає 371989,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2011р. по даній справі порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, відповідно до статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Харківської області від 18.07.2011р. визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Встановлено строк - 60 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута. Скасувано всі арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, в тому числі:

- скасувано арешти накладені на майно боржника ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2011 року у справі № 5023/4439/11.

- вилучено заборону на відчуження квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка була накладена на підставі договору іпотеки від 07.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстр. № 374 та зареєстровану в реєстрі заборон № 6550258 та з контрольною сумою ВЕ5ГД2Д31А.

- вилучено обтяження зареєстроване в реєстрі іпотек № 6549938 з контрольною сумою 33В084Б20Б на майно квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича, якого, відповідно до статей 25-30, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у строк до 18.07.2012 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута.

11 серпня 2011 року ПАТ «ВіЕйБі» банк звернувся до суду з заявою про визнання його кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів та з урахування її уточнення (заява від 30.08.2011р.) зазначає, що у боржника перед банком існує заборгованість, яка виникла на підставі договору про надання кредиту №165/08 від 07.02.2008р.та станом на день подання заяви заборгованість складає 1265752,76 грн.

У квітні 2013р. ПАТ «ВІЕйБі» звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії ліквідатора, в якій просить визнати угоду на організацію та проведення аукціону від 20.07.2011 р., укладену між арбітражним керуючим Шинкарчук Андрієм Володимировичем та товарною біржею "Правопорядок", а також Протокол № 2 від 26.07.2011 р. на проведення аукціону щодо продажу двохкімнатної квартири АДРЕСА_2 - недійсними; визнати торги на аукціоні відповідно до угоди на організацію та проведення аукціону від 20.07.2011 р. укладеного між ліквідатором та Товарною біржею "Правопорядок", що відбулися 26.07.2011 р., де було продано двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 - недійсними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2013р. у задоволенні скарги ПАТ«ВІЕйБі» відмовлено.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 29.03.2007 року, про що свідчить витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АЄ № 524024 від 01.06.2011 року, та копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_4 від 29.03.2007 року.

Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серія НОМЕР_5 від 01.10.2007 року виданого ДПІ у Комінтернівському районні м. Харкова боржник перебуває на спрощеній системі оподаткування та звітності.

Відповідно до ст. 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Розділом VІ Закону та ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

До окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець виділив громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47, 48, 49 Закону).

Ст. 47 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" (далі Закон) має назву: "Загальні положення про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина".

Відповідно до частин 1, 2 ст. 47 Закону правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Ст. 48 Закону передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ст. 1 Закону банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, а ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Отже, порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця за його заявою нерозривно пов'язано з доказуванням таким підприємцем обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані ним вимоги кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.

Судом першої інстанції встановлено, що у боржника є заборгованість

Боржник має заборгованість перед ФОП ОСОБА_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса: 61174, АДРЕСА_1., розмір якої складає 33 247, 00 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 07.12.2010 року у справі № 63/305-10.

Також, боржник має заборгованість перед ФОП ОСОБА_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, адреса: 61138, АДРЕСА_3, розмір якої складає 338 742, 00 грн. за рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2010 року, що підтверджується наказом господарського суду Харківської області від 11.01.2011 року у справі № 55/262-10.

Загальна сума зазначених вимог кредиторів складає 371989 грн. Вищевказані зобов'язання боржника, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, повністю визнані та не погашені боржником.

Окрім того, боржник має заборгованість, яка не пов'язана із здійсненням ним підприємницької діяльності по кредитному договору № 165/08 від 07.02.2008 року укладеного між боржником та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк", розмір цієї заборгованості складає 151 073, 22 доларів США та 7 255,94 грн.

Приймаючи постанову про визнання ФОП ОСОБА_2 банкрутом, господарський суд зазначив, що боржник не може використати для задоволення вимог кредиторів, що пов'язані із здійсненням боржником підприємницької діяльності, грошові кошти від продажу наявних у нього активів, а також доходи від підприємницької діяльності, оскільки цих активів явно недостатньо для повного погашення вимог кредиторів. Тому вимоги кредиторів, що пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, загальною сумою 371989 грн. не можуть бути задоволені боржником інакше як за допомогою судової процедури банкрутства.

А тому враховуючи, що активів боржника недостатньо для задоволення вимог всіх кредиторів, а задоволення боржником вимоги одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами, господарський суд встановив наявність підстав для визнання боржника банкрутом у даній справі.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що ліквідатором Шинкарчуком А.В. був в повному обсязі дотриманий порядок організації та проведення аукціону, передбачений Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Однак, відповідно до матеріалів даної справи вбачається порушення ліквідатором організації проведення аукціону, зокрема порушення строків повідомлення про проведення торгів - ліквідатором здійснено оголошення за 5 днів до дня проведення аукціону, чим обмежено права деяких потенційних учасників на участь в аукціоні, на що суд першої інстанції уваги не звернув та не дослідив вказані обставини.

Згідно приписів ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.

У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов'язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Згідно ч. 7 ст. 11 Закону у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

Отже, із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що громадянин-підприємець у своїй заяві до господарського суду про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство повинен навести обставини неспроможності боржника, виконати, підтверджені у встановленому порядку документами, безспірні грошові вимоги кредитора (кредиторів), пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також навести обставини щодо того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними документами. Тобто, господарський суд зобов'язаний при визнанні боржника банкрутом встановити його неспроможність, яка виникла при здійсненні ним підприємницької діяльності, що підтверджена розрахунковими або виконавчими документами, вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

За Законом факт безспірності вимог кредиторів виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються виконавчими документами або іншими розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що вказані докази повинні надаватися заявником на момент порушення судом справи про банкрутство за процедурою, яка передбачена ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачена.

Таким чином, заявником на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано належних доказів безспірності грошових вимог до боржника, оскільки копія рішення господарського суду від 07.12.2010р. по справі №63/305-10 (а.с. 25-27 т.1) та копію наказу від 11.01.2011р. №55/262-10 (а.с. 28 т. 1), на які посилається боржник, як на доказ безспірності вимог боржника не є виконавчим документом відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

На зазначені обставини справи, суд першої інстанції уваги не звернув та не надав їм належної правової оцінки.

Дослідження усіх обставин мало істотне значення для правильного вирішення справи місцевим господарським судом, проте господарський суд Харківської області не звернув на це уваги і необґрунтовано порушив справу про банкрутство, прийняв постанову про визнання банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, а в подальшому виніс ухвалу про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Отже, враховуючи, що провадження у даній справі порушено, в порушення вимог ст. 34 ГПК України, господарський суд безпідставно продовжив процедуру банкрутства в порядку статті 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», проведення аукціону здійснювалось в межах безпідставно порушеної справи про банкрутство, тому дана справа не може дальше розглядатись та підлягає припиненню.

Пунктом 36 Постанови Пленуму ВГСУ від 18.12.2009 №15 «Про судову практику у справах про банкрутство» передбачено, що законом (2343-12) не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (2343-12) (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Така ж правова позиція Верховного Суду України викладена у Інформаційному листі ВГСУ від 27.02.2012р. №01-06/224/2012 «Про доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.20112р. №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів».

При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство боржника не доведено обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Харківської області від 15.05.2013р. по справі № 5023/4439/11 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись п. 7 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.1-1 ст. 80, ст.ст. 91, 99, 101, 102, п.3 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2013р. у справі №5023/4439/11 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Дану постанову направити учасникам справи про банкрутство, державному реєстратору, органу ВДВС та органу з питань банкрутства.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 05.07.2013р.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.