Постанова № 32296975, 09.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 914/1163/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Якімець Г.Г.

Гриців В.М.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-німецького підприємства «Скомекс» без номера від 12.06.2013 року (вх. №05-05/1172/13 від 18.06.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2013 року

у справі №914/1633/13

за позовом Приватної агрофірми «Селекціонер», с. Скоморохи, Сокальський район, Львівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-німецького підприємства «Скомекс», с. Перетоки, Сокальський район, Львівська область

про стягнення 25868,64 грн.

За участю представників:

від позивача: Саюк С.П., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Розпорядженням В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року (знаходиться у справі) у зв'язку з відпусткою суддів Скрипчук О.С. та Матущака О.І. змінено склад суду. Новим складом суду розгляд справи розпочато заново та завершено винесенням постанови.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.05.2013 року у цій справі (суддя Пазичев В.М.) позов задоволено та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-німецького підприємства «Скомекс» (надалі ТОВ Спільне Українсько-німецьке підприємство «Скомекс») на користь Приватної агрофірми «Селекціонер» (надалі ПАФ «Селекціонер») 25868,64 грн. основного боргу та 1720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що зі справи №5015/6478/11 Господарського суду Львівської області вбачається, що борг перед позивачем за вересень-жовтень відсутній. Окрім цього, скаржник зазначає, що ПАФ «Агрофірма» у справі №5015/6478/11 Господарського суду Львівської області зазначали про заборгованість за вересень-жовтень 2010 року у розмірі 2024,76 грн. ТОВ СУНП «Скомекс» просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову, стягнувши 2024,76 грн. заборгованості, пропорційно стягнувши судові витрати.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційної скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, пояснення позивача, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом вересня-жовтня 2010 року позивач здійснив поставку відповідачеві молочної сировини (молока) на загальну суму 186632,58 грн.: у вересні 2010 року - на суму 90216,57 грн.; у жовтні 2010 року - на суму 96416,01 грн., що стверджується приймальними квитанціями: №1/09 від 30.09.2010 року, 1/10 від 31.10.2010 року. Факт поставки товару сторонами по справі не заперечується.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати молочної сировини виконав частково, а саме, здійснив оплату за поставлене молоко у вересні 2010 року у розмірі 60924,42 грн., шляхом безготівкового перерахунку (в тому числі 10924,42 грн. дотація за здане молоко за вересень 2010 року), що не заперечується сторонами по справі та стверджується виписками банківської установи. Також ТОВ Спільне Українсько-німецьке підприємство «Скомекс» здійснено оплату за молоко у розмірі 11900 грн. готівковою формою, що стверджується прибутковими касовими ордерами № 209 від 20.09.2010 року (9900 грн.) та №213 від 23.09.2010 року (2000 грн.). Окрім цього, за поставлену молочну сировину у жовтні 2010 року відповідачем проведено оплату у розмірі 69939,52 грн., шляхом безготівкового перерахунку (в стому числі 9639,52 грн. дотація за здане молоко за жовтень 2010 року). ТОВ Спільне Українсько-німецьке підприємство «Скомекс» здійснило оплату молока у розмірі 18000 грн. готівковою формою, що стверджується прибутковими касовими ордерами: №228 від 15.10.2010 року (3000 грн.), №232 від 20.10.2010 року (3000 грн.), №236 від 25.10.2010 року (5000 грн.), №240 від 28.10.2010 року (4000 грн.), №242 від 31.10.2010 року (3000 грн.). Відтак, заборгованість відповідача за поставлену у вересні-жовтні 2010 року молочну сировину становить 25868,64 грн.

10 вересня 2012 року ПАФ «Селекціонер» надіслало ТОВ Спільне Українсько-німецьке підприємство «Скомекс» претензію-вимогу №2/12 з проханням у семиденний термін погасити грошову заборгованість, яку останнє отримало 13.09.2012 року та залишило без відповіді.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.2 ст.11 ЦК України).

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні за змістом положення містяться у ч.1 ст.265 ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що твердження апелянта щодо відсутності боргу за вересень-жовтень 2010 року документально не обґрунтовані. Під час розгляду справи №5015/6478/11 Господарським судом Львівської області позивач не ставив позовної вимоги щодо стягнення з відповідача боргу за поставлену молочну продукцію у вересні-жовтні 2010 року по прибуткових квитанціях №1/09 та 1/10. Позивач у відповідності до ст.1 ГПК України має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права, заявивши відповідну позовну вимогу, зокрема, про стягнення боргу за вказаний ним період в окремому судовому провадженні, і таке право було реалізоване ПАФ «Селекціонер».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення місцевого господарського суду від 20.05.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2013 року у справі №914/1163/13 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-німецьке підприємство «Скомекс».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.07.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Якімець Г.Г.

Гриців В.М.