Постанова № 32296963, 08.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. Справа№ 910/1030/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Алданової С.О.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від апелянта: Юровський А.Г. - представник за довіреністю від 25.04.2013 року;

від позивача: Пушко С.В. - представник за довіреністю від 03.12.2012 року;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Висоцького Володимира Івановича

на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року

у справі № 910/1030/13 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь»

про стягнення 254 966, 11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2013 року по справі № 910/1030/13 позовну заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури залишено без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України.

18.02.2013 року Господарським судом м. Києва по справі № 910/1030/13 винесено окрему ухвалу, якою доручено Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури розглянути викладені в окремій ухвалі обставини щодо дій Висоцького Володимира Івановича та вжити необхідних заходів, спрямованих на не припущення у майбутньому вказаних в окремій ухвалі порушень та недоліків.

Не погодившись з ухвалою суду від 18.02.2013 року, Висоцький Володимир Іванович подав апеляційну скаргу, у якій просить окрему ухвалу Господарського суду м. Києва у справі № 910/1030/13 скасувати з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Так, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що правонаступництва від Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України при Кабінеті Міністрів України (надалі - ВККА при КМУ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України (надалі - ВКДКА) не відбулося. Отже, до моменту проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при КМУ здійснювала свої повноваження, оскільки до цього часу не була здійснена ні реєстрація її припинення, ні правонаступництво від ВККА при КМУ до ВКДКА.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/1030/13 колегію суддів у складі Сітайло Л.Г. (головуюча), Алданова С.О., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року, колегією суддів у складі: Сітайло Л.Г. (головуюча), Алданова С.О., Калатай Н.Ф прийнято апеляційну скаргу Висоцького Володимира Івановича до розгляду та призначено до слухання на 08.07.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року у зв'язку із перебуванням суддів Сітайло Л.Г. та Калатай Н.Ф. на лікарняному, змінено склад суддів на: Дідиченко М.А. (головуюча), Алданова С.О., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року, справу № 910/1030/13 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Алданова С.О., Пономаренко Є.Ю.

Представник апелянта у судовому засіданні 08.07.2013 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 08.07.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Зазначив, що вважає окрему ухвалу місцевого суду законною та обгрунтованною.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 15.08.2012 року набрав чинності Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який визначив правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За приписами п.5 Перехідних положень вказаного нормативно-правового акту не пізніше ста днів з дня набрання чинності цим Законом проводиться установчий з'їзд адвокатів України, в якому беруть участь делегати, обрані установчими конференціями адвокатів регіону. Обов'язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчого з'їзду адвокатів України покладається на Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури при Кабінеті Міністрів України.

Установчий з'їзд адвокатів України: обирає голову, заступників голови Ради адвокатів України; обирає голову, заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; визначає кількість та обирає голову та членів Вищої ревізійної комісії адвокатури; затверджує статут Національної асоціації адвокатів України; затверджує положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури; затверджує положення про Вищу ревізійну комісію адвокатури. Установчий з'їзд адвокатів України може прийняти рішення з інших питань, віднесених цим Законом до повноважень з'їзду адвокатів України.

Про проведення установчого з'їзду адвокатів України складається протокол, який підписується головуючим та секретарем з'їзду і передається голові Ради адвокатів України, обраному відповідно до вимог цього Закону.

Як встановлено місцевим судом, 17.11.2012 року відбувся установчий з'їзд адвокатів України, про що складено протокол.

За змістом вказаного протоколу головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обрано Загарія Валентина Миколайовича; затверджено положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури з урахуванням уточнення найменування та місцезнаходження; доручено голові вчинити необхідні дії, пов'язані з державною реєстрацією змін, що відбулися.

У відповідності до виписки серії АБ №457702 станом на 19.11.2012 року, витягу серії АБ №538492 станом на 22.11.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідки АБ №625862 станом на 21.11.2012 року з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України найменуванням позивача є Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керівником якої виступає Загарія Валентин Миколайович.

Пунктом 7 Перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, сформовані до набрання чинності цим Законом, продовжують свою діяльність до першого засідання складу відповідно Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів, сформованих відповідно до цього Закону.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, сформовані відповідно до цього Закону, є правонаступниками Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, сформованих до набрання чинності цим Законом. Зміна відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Як було встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи №910/1030/13, 07.12.2012 року відбулось засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яке оформлено протоколом №1.

За таких обставин, з огляду на вищенаведені приписи Перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Господарський суд міста Києва дійшов до висновку, що з 07.12.2012 року Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України припинила свою діяльність, а повноважним правонаступником вказаної організації стала Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі голови Загарія Валентина Миколайовича.

Враховуючи зазначене, ухвалою від 13.02.2013 року Господарського суду міста Києва позовна заява б/н від 17.01.2013 року за підписом Висоцького В.І. залишена без розгляду на підставі п.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що відповідний позов підписано особою, яка не має права підписувати його.

А, 18.02.2013 року Господарським судом міста Києва винесена окрема ухвала щодо прояву зловживання Висоцьким В.І. процесуальними правами сторони, що виражаються у підписанні позовної заяви від 17.01.2013 року.

Апелянт, обґрунтовуючи незаконність винесення окремої ухвали Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року, зазначає, що відповідно до Перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено утворення ВКДКА в результаті реорганізації ВККА.

Разом з тим, за змістом абзацу третього пункту 7 розділу X «Перехідні положення» Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI, (надалі - Закон України), Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, сформована відповідно до цього Закону, є правонаступником Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, сформованої до набрання чинності цим Законом.

В Законі України відсутні будь-які приписи, які вимагають створення нової юридичної особи - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та припинення такої юридичної особи як Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України.

Натомість, в Законі України йдеться про порядок формування нового складу комісії, а положення Закону України про те, що Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, сформована відповідно до цього Закону, є правонаступником Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, сформованої до набрання чинності цим Законом, визначає правовий статус Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, сукупність її прав та обов'язків не тільки як юридичної особи, але як органу адвокатського самоврядування.

Водночас вказаний абзац третій пункту 7 розділу X «Перехідні положення» Закону України встановлює, що зміна відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» розмежовує такі дії державного реєстратора як:

а) внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язані із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягають державній реєстрації (ст. 19 цього Закону);

б) проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (ст. 29 цього Закону);

в) проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення (ст. 37 цього Закону).

Пунктом 2 Указу Президента України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» від 31.10.2012 року № 620/2012 доручено Кабінету Міністрів України забезпечити здійснення заходів, що випливають з абзацу третього пункту 7 розділу X «Перехідні положення» Закону України.

Пункт 2.1 Державного класифікатору України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» ДК 002:2004, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, надалі - Державний класифікатор, встановлює, що організаційно-правова форма - форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

Відповідно до пункту 3.4.4 Державного класифікатора державна організація (установа, заклад) - утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Як вбачається з Указу Президента України від 5 травня 1993 року № 155 «Про Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури» Вища кваліфікаційна комісія адвокатури не входила до сфери управління жодного органу державної влади.

При цьому, згідно з пунктом 3.8.6 Державного класифікатора позиція «інші організаційно-правові форми» застосовується як виняток, тільки у разі неможливості віднесення суб'єкта до будь-якої з визначених у класифікації організаційних форм.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2887-ХІІ Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Вона має право скасовувати або змінювати рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.

Оскільки організаційно-правову форму Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України неможливо було віднести до будь-якої з визначених у Державному класифікаторі організаційно-правових форм, в тому числі до державної організації, цей орган повинен був бути віднесений до категорії: інші організаційно-правові форми (код 995).

Згідно з частиною першою статті 52 Закону Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Оскільки завдання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є тотожними, враховуючи те, що останню також неможливо віднести до будь-якої з визначених у Державному класифікаторі організаційно-правових форм, відповідно до Державного класифікатора Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури було віднесено до категорії: інші організаційно-правові форми (код 995).

В зв'язку з тим, що організаційно-правова форма Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в порівнянні з Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України не змінилася, відсутні будь-які підстави для проведення реорганізації Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України шляхом її перетворення у Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Аналогічної позиції з порушених питань дотримувалися Окружний адміністративний суд міста Києва та Київський апеляційний адміністративний суд під час винесення судових рішень у справі № 2а-16686/12/2670 за адміністративним позовом Висоцького Володимира Івановича до державного реєстратора Відділу реєстрації Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання незаконних дій.

Таким чином, зміна відомостей внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України була здійснена в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно із частиною першою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 75 5-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме витягу та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з 07.12.2012 року керівником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є Загарій Валентин Миколайович, а попереднє найменування комісії було - Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України.

Тобто, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців відомості стосовно Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є достовірними, а процедура їх внесення є законною до того моменту, коли набуде законної сили судове рішення про незаконність дій уповноважених державою посадових осіб щодо внесення таких змін.

Разом з тим, такі дії державного реєстратора були визнанні такими, що відповідають чинному законодавству судовими рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва та Київського апеляційного адміністративного суду в справі № 2а-16686/12/2670.

Таким чином, доводи апелянта стосовно неправомірної, на його думку, зміни відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України є необгрунтованими.

Крім того, апелянт зазначає, що застосування окремої ухвали не є співвідносним до вчинених дій Голови ВККА при КМУ, оскільки якщо позовна заява підписана не уповноваженою особою, то господарський суд виносить ухвали або про повернення позовної заяви, або про залишення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з даними доводами апелянта враховуючи наступне.

Згідно із ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Право підпису позовної заяви від імені підприємства, установи, організації належить її керівнику, який за своїм статусом представляє її інтереси, оскільки згідно ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст.90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

У будь-яких випадках зловживання процесуальними правами господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури (п. 8 листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Аналогічні положення містить ч.1 п.5.13 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

За приписами п.5.1 вказаної Постанови Пленуму окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 Господарського процесуального кодексу України - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. При цьому, господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість винесення судом першої інстанції окремої ухвали від 18.02.2013 року.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому окрема ухвала Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року у справі № 910/1030/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Висоцького Володимира Івановича на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року залишити без задовольнити.

2. Окрему ухвалу Господарського суду міста від 18.02.2013 року у справі № 910/1030/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1030/13 повернути до Господарського суду міста Києва

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Алданова С.О.