Рішення № 32296883, 08.07.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.2013 року Справа № 5021/1897/2011

Господарський суд Сумської області у складі судді Зайцевої І.В., за участю секретаря судового засідання Буренка Я.В., розглянувши матеріали справи № 5021/1897/2011:

за позовом: Сумської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Сумської міської ради, м. Суми

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробничо-комерційна компанія «Федорченко», м. Суми

третя особа: Головне управління Держземагенства у Сумській області, м. Суми

про стягнення 12948,66 грн. та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

за участю представників сторін:

від позивача: Парфененко М.С. (довіреність № 2687/02.02.02-17 від 25.12.2012

року).;

від відповідача: Галімон Н.А. (довіреність № 09/1725 від 02.12.2011 року);

прокурор: Краснобрижа М.В.

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні 13.06.2013 року було оголошено перерву до 08.07.2013 року.

Суть спору: прокурор у позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,1603 га земель державної форми власності, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Д.Коротченка, 12/1 та стягнути з відповідача 12948 грн. 66 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.10.2011 року зупинено провадження у справі № 5021/1897/2011 до вирішення по суті пов'язаної з нею адміністративної справи № 2а-1870/5788/11.

Господарським судом Сумської області було надіслано запит до Сумського окружного адміністративного суду стосовно надання інформації про стан розгляду адміністративної справи № 2а-1870/5788/11.

На виконання вказаного запиту, до суду надійшов лист -відповідь, яким повідомлено, що справа № 2а-1870/5788/11 за адміністративним позовом ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» до Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Сумській області про визнання незаконним та скасування припису, розглянута 30.11.2011 року. В задоволенні позову відмовлено. Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року постанову суду залишено без змін.

Ухвалою суду від 29.04.2013 року поновлено провадження у справі № 5021/1897/2011 та призначено розгляд справи.

18.06.2013 року від представника третьої особи надійшло клопотання, в якому просить суд здійснити заміну 3-ї особи з Головного управління Держкомзему у Сумській області на Головне управління Держземагенства у Сумській області, у зв'язку з реорганізацією територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів України шляхом приєднання до новостворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 року № 974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів»..

08.07.2013 року прокурором надано до суду заяву, в якій просить суд замінити назву прокуратури відповідно до наказу Генерального прокурора України з Сумської міжрайонної природоохоронної прокуратури м. Суми на Сумську міжрайонну прокуратуру з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері.

Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

Головним управлінням Держкомзему у Сумській області здійснено перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, результати якої відображені в акті № 265 від 14.06.2011 року та відповідачу видано припис про усунення порушень земельного законодавства.

Перевіркою встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 25.12.2006 року, земельна ділянка загальною площею 0,54 га земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхових житлових будинків знаходиться в оренді ТОВ «Моноліт «Будівельний Альянс-Суми». Згідно договору про співробітництво від 15.11.2010 року відповідачем - ТОВ «БВКК Федорченко» проводяться роботи по будівництву даного об'єкту. Внаслідок встановлення дерев'яного паркану навколо будівельного майданчика відповідача самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,1603 га земель житлової та громадської забудови, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Пунктом 12 перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної форми власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні органи місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 1 пункту «б» ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, чим обумовлено звернення прокурора саме в інтересах Сумської міської ради.

Відповідач 11.08.2011 року звернувся з позовом до Сумського окружного адміністративного суду про визнання незаконним та скасування припису. В зв'язку з цим провадження у справі зупинялось і поновлено після розгляду пов'язаної справи в адміністративному суді, за результатами розгляду якої в позові відмовлено (ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року постанову суду залишено без змін).

Як вбачається з матеріалів справи, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відбулось в добровільному порядку, про що свідчить акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складений Головним управлінням Держкомзему у Сумській області від 20.07.2011 року № 353. Позов прокурором подано 11.08.2011 року, вже після звільнення земельної ділянки. Отже, вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Прокурор просить також стягнути з відповідача 12948 грн. 66 коп. шкоди, заподіяної Державі в розмірі 12948 грн. 66 коп. внаслідок самовільного використання земельної ділянки.

Відповідач проти такого стягнення заперечує і звертає увагу суду на той факт, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), проте, ні в позовній заяві, ні в поясненнях, наданих в судовому засіданні, представник позивача не зміг пояснити, в чому полягають його збитки, яким чином ці збитки пов'язані причинно-наслідковим зв'язком з порушенням відповідачем земельного законодавства і якими доказами це підтверджується, а також якими доказами підтверджується заявлений в позові розмір матеріальної шкоди (збитків).

Також відповідач зазначає, що позивач не пояснює, з яких міркувань розрахунок збитків базується на середньорічному доході від використання земель житлової і громадської забудови, в той час, як фактично ділянка використовувалась лише 28 днів: з моменту початку будівництва (реєстрації декларації) до моменту перевірки.

Прокурор, представники позивача та третьої особи пояснили, що стягуються не збитки у розумінні норм цивільного законодавства, а шкода, заподіяна державі саме внаслідок факту самовільного зайняття земельної ділянки.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині заявлені правомірно, виходячи із наступного .

Ст. 221 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року N 110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963» підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Таким чином, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки підтверджено вищезазначеним актом від 14.06.2011 року № 265, приписом № 166 від 14.06.2011 року, протоколом про адміністративне порушення та встановлено рішення по пов'язаній справі, розглянутій за адміністративним позовом. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди за ці порушення земельного законодавства і містить конкретну формулу для розрахунку шкоди саме за самовільне зайняття земельної ділянки.

Отже, для застосування цієї Методики достатньо встановлення самого факту самовільного зайняття земельної ділянки. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ «БВКК Федорченко» на території м. Суми, вул. Д.Коротченка, 12/1 додавався до акту перевірки від 14.06.2011 року і був проведений третьою особою згідно п. 7 зазначеної Методики.

З огляду на вищевикладене, з відповідача підлягають стягненню на користь Держави 12948 грн. 66 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається сплата судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробничо-комерційна компанія «Федорченко» (40022, м. Суми, вул. Тополянська, 26/1; код 14005202) на користь держави (р/р 33111331700389 Головного управління державного казначейства України в Сумській області, МФУ 837013, код 23635190) 12948 грн. 66 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробничо-комерційна компанія «Федорченко» (40022, м. Суми, вул. Тополянська, 26/1; код 14005202) в доход державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001) 1720 грн. 50 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.07.2013 року.

Суддя І.В. ЗАЙЦЕВА