Рішення № 32296725, 08.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2013 р. Справа № 914/1962/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь - Україна»,

м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні знаки»,

с. Черляни, Городоцький район, Львівська область

про стягнення заборгованості в сумі 79 473, 96 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Іващенко С.В. - представник за довіреністю № 18 від 06.06.2013р.;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Северсталь - Україна»,» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні знаки» про стягнення заборгованості в сумі 79 473, 96 грн.

Ухвалою суду від 24.05.2013 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 06.06.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві та поданих ним пояснень (вх.№26499/13 від 05.07.2013). Уточнив, що станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 68 999,99 грн. Під час розгляду справи в суді, відповідач сплатив 11.06.2013р. -10 000,00 грн.,19.06.2013р. 5 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Зазначив, що станом на 05.07.2013р. заборгованість становить 53 999,99 грн. Також подав акт звірки взаєморозрахунків на основну суму боргу в розмірі 53 999,99 грн. за період з 01.01.2011р. по 26.06.2013р. за договором № 5755 від 09.12.2011р., що підписаний сторонами та скріплений печатками без жодних застережень. Просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 53 999,99 грн. та пеню в сумі 5 473,97 грн.

В судове засіданні відповідач явку повноважного представника забезпечив, вимоги ухвали суду не виконав, письмового відзиву не подав.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

09.12.2011р. між ТзОВ «Северсталь - Україна» (за договором продавець, позивач у справі) та ТзОВ «Дорожні знаки» (за договором покупець, відповідач у справі) було укладено договір купівлі - продажу №5755 (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1. Договору продавець (позивач) зобов'язується продати, а покупця (відповідача) купити металопродукцію (надалі-Товар).

На виконання своїх забов'язань за Договором, позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 617 860,90 грн.

Товар був переданий відповідачу на підставі видаткових накладних №ССУ-0003921 від 09.12.2011р. на суму 53 323,22 грн., № ССУ-0003949 від 14.12.2011р на суму 96 912,84 грн., № ССУ-003994 від 27.12.2011р. на суму 62 422,02 грн., №718 від 23.04.2012р. на суму 101 285,95 грн., №1033 від 21.05.2012р. на суму 99 200,40 грн., № 1189 від 31.05.2013р. на суму 115 660,00 грн., № 2892 від 12.11.2012р. на суму 46 276,04 грн. та №438 від 05.03.2013р. на суму 42 780,43 грн., підписаних сторонами. Товар був отриманий відповідачем на підставі довіреностей.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди від 21.05.202012р. до Договору № 5755 від 09.12.2011р. покупець здійснює оплату вартості партії Товару в наступному порядку:

4.1. - 20% від вартості партії Товару в строк з моменту направлення продавцем повідомлення про наявність Товару на складі Продавця;

4.2. - 80% від вартості всієї партії Товару в строк 14 банківських днів з моменту одержання Товару згідно видаткової накладної.

Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати придбаного Товару за Договором в повній мірі не виконав.

З матеріалів справи вбачається (банківські виписка та платіжні доручення), з врахуванням уточнень позовних вимог позивачем, що відповідачем було здійснено лише часткову оплату за поставлений товар на суму 563 860,91 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної оплати переданого товару спричинило виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 53 999,99 грн. (уточнена сума позовних вимог), що підтримується позивачем та визнається відповідачем, згідно підписаного та скріпленого печатками акту звірки за Договором № 5755.

З метою до судового врегулювання спору 15.01.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 11 від 09.01.2013р., в якій вимагав здійснити оплату простроченої заборгованості. (докази надіслання в матеріалах справи). Однак була залишена без розгляду відповідачем.

За неналежне виконання умов Договору позивач на підставі п.2 Додаткової угоди від 21.05.202012р. до Договору № 5755 від 09.12.2011р. просить стягнути 5 473,97 грн. пені.

Інших доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором № 05755 від 09.12.2011р., в сумі 53 999,99 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди від 21.05.202012р. до Договору № 5755 від 09.12.2011р., у випадку порушення оплати вартості Товару покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару за кожен день прострочки.

Суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення пеня в сумі 5 473,97 грн. нарахована правомірно позивачем та підлягає задоволенню.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати, на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 610-612, 626, 629, 655, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні знаки» (81554, Львівська область, Городоцький район, село Черляни, вулиця Польова, будинок 34; ідентифікаційний код юридичної особи 32127030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь - Україна» (49081, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Індустріальний район, Проспект Газети «Правда», будинок 20; ідентифікаційний код юридичної особи 35268354) 53 999,99 грн. - основна заборгованість, 5 473,97 грн. - пені та 1 720,50 грн. - витрати по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.07.2013 року.

Суддя Коссак С.М.