Рішення № 32296600, 03.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9798/13 03.07.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова

компанія"

про відшкодування 3 673,36 грн. шкоди в порядку регресу

за участю представників сторін:

від позивача: Тараненко А.П. - юрисконсульт

від відповідача: Мельниченко О.Д. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3 673,36 грн. відповідно до Договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 009013/4002/0000149 від 13.12.2011 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у справі - Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія", надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, мотивуючі свої заперечення тим, що не був належним чином повідомлений про страховий випадок.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги письмові заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 13.12.2011 року між Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА", далі Страховик, та Георгадзе Максимом Вадимовичем, далі Страхувальник, було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 009013/4002/0000149, далі Договір, предметом якого є майнові інтереси пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "DAEWOO FSO LANOS" реєстраційний номер АР4813ВЕ, 2008 року випуску.

10 вересня 2012 року по вул. Солідарності, в районі електроопори № 45 в м. Запоріжжі відбулася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, учасниками якої стали, зокрема:

Ш автомобіль марки "DAEWOO FSO LANOS" реєстраційний номер АР4813ВЕ,

під керуванням водія Георгадзе Максима Вадимовича;

Ш автомобіль марки "ЗАЗ 110557", реєстраційний номерний знак АР5613АХ, під

керуванням водія Тетеріна Олександра Владиславовича.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП Тетеріна Олександра Владиславовича, за ознаками пункту 124 КУпАП підтверджено постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.10.2012 року по справі № 0805/5231/2012. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, тобто вина Тетеріна Олександра Владиславовича є фактом, який не потребує доказуванню.

Розмір матеріального збитку, завданого власнику застрахованого транспортного засобу автомобілю марки "DAEWOO FSO LANOS", реєстраційний номер АР4813ВЕ у відповідності до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 1795 від 02.10.2012 року складає 5 188,36 грн. На підставі Договору та відповідно до Страхового акту № 00099556 позивачем було виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в сумі 4 673,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 039567 від 13.11.2012 року.

Згідно полісу АВ/3278956 наданого позивачем, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілю марки "ЗАЗ 110557", державний номерний знак АР5613АХ, була застрахована відповідачем з франшизою 1 000 грн. Заява про виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 16.01.2013 № 244 про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 4 673,36 грн. була надіслана на адресу відповідача. 11.02.1013 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача з повідомленням про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з тим, що позивач не повідомив відповідача про ДТП.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України " Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги в сумі 3 673,36 грн. до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Позивач звертаючись з позовом до суду вирахував франшизу в сумі 1 000 грн., яка передбачена полісом АВ/3278956.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема, несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Пунктом 33.1.4. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону; шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"; шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях; шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента; шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу; шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій; шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої ст. 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт заподіяння шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України та право регресного відшкодування виплаченої ним суми в розмірі 3 673,36 грн. на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України. Суд не погоджується з рішенням відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування по заявленому випадку у зв'язку з тим, що страхувальником не було виконано зобов'язання в частині неповідомлення страховика про ДТП тому, що рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування приймається страховиком тільки у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав визначених ст. ст. 32, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". А обов'язок повідомлення про настання страхового випадку покладається на страхувальника, а саме водія транспортного засобу, а не на страховика Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА", що кореспондується з вимогами частини 1 статті 26 Закону України « Про страхування».

За таких обставин позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3 673,36 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720, 50 грн. покладаються на відповідача - Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія", згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.07.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 16, 26, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 32, 33, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 627, 629, 993, 979, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 35, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія", 03056, м. Київ, вул. Борщагівська буд. 145, код ЄДРПОУ 23734213, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", 01601, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 37, код ЄДРПОУ 20033533, відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3 673,36 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 08.07.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко