Рішення № 32296562, 03.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.07.2013р. Справа № 905/3362/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.

При секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

Розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь",

м. Краматорськ

про стягнення 3 % річних в сумі 51661,21 грн., пені в сумі 258290,07 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Заброда Ю.Ю. - за довір. від 23.01.2013 р. № 10/16

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ про стягнення 3 % річних в сумі 51661,21 грн., пені в сумі 258290,07 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 30200000 від 19.12.2008 р. з додатками, додаткову угоду № 1 від 01.05.2011 р., рахунки за спожиту електроенергію за травень та листопад 2012 р. № 35/30200000, акти про показання розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за травень та листопад 2012 р., рахунок № 35/30200000-Пн від 29.04.2013 р., правовстановлюючі документи тощо.

Позивач у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Вказана норма також міститься в Правилах користування електричною енергією, згідно яких договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається (п. 5.1. Правил).

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

19.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Споживач), правонаступником якого є Публічнє акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», був укладений договір про постачання електричної енергії

№ 30200000, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію для потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 452000 кВА, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2009 р. та Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 Договору).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ст. 714 Цивільного кодексу України).

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.2.2. постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії, знімати та надавати постачальнику відомості про показання розрахункових приладів обліку відповідно до додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». В свою чергу згідно п. 3.1.1. постачальник електричної енергії має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію .

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору.

Згідно п. 3.2 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору, споживач до 06 числа щомісячно сплачує суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Факт надання послуг з електропостачання в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема двосторонніми актами про показання розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за травень та листопад 2012 р. на загальну суму 9555659,11 грн., які оформлено обома сторонами у відповідності до п. 2 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору.

Факт отримання відповідачем рахунку від 31.05.2012 р. № 35/30200000 та від 31.11.2012 р. № 35/30200000 на сплату за спожиту електроенергію у вказаний період також підтверджено матеріалами справи.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, відповідач зобов'язання по оплаті електричної енергії виконав невчасно, а саме: 1) рахунок від 31.05.2012 р. за травень було сплачено 30.05.2012 р., 26.06.2012 р.; 2) рахунок від 30.11.2012 р. за листопад було сплачено 28.12.2012 р., 31.01.2013 р., про що свідчать відповідні банківські виписки.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості активної електроенергії в травні та листопаді 2012 р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»,

м. Краматорськ 3 % річних в сумі 51661,21 грн., пені в сумі 258290,07 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 6932,36 грн. за період з 07.06.2012 р. по 26.06.2012 р. та в сумі 44728,85 грн. за період з 07.12.2012 р. по 31.01.2013 р., а разом 51661,21 грн.

Судом встановлено, що за умовами Договору про постачання електричної енергії № 30200000 від 19.12.2008 р. ПАТ«Енергомашспецсталь» зобов'язане до 06 числа щомісячно сплатити суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період.

Розрахунок 3% річних перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів діючого законодавства та вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1

ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим розрахунковим документом.

На виконання п. 4.2.1. Договору позивачем було виставлено рахунок на оплату пені від 29.04.2013 р. № 35/30200000-Пн, який був отриманий відповідачем, про що свідчить повідомлення № 7107780 від 29.04.2013 р. Проте вказаний рахунок відповідачем не був сплачений.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 34662,11 грн. за період з 07.06.2012 р. по 26.06.2012 р. та в сумі 223627,96 грн. за період з 07.12.2012 р. по 31.01.2013 р., а разом 258290,07 грн.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, умов Договору та арифметично вірний.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 258290,07 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправомірних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 530, 549, 610, 625, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N 28, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест" м. Донецьк задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м. Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602, п/р 26005301510738 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Краматорськ Донецької обл.», МФО 334141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест" (83055, м. Донецьк, б. Шевченка, 11, ЄДРПОУ 31018149) на поточний рахунок 26006001312038 у філії ПАТ „ОТП Банк" в м. Києві МФО 300528) пеню в сумі 258290,07 грн. та 3% річних в сумі 51661,21 грн., судовий збір в сумі 6199,03 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 08.07.2013 р.

Суддя Ю.В. Бокова