Рішення № 32296464, 09.07.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 липня 2013 р. Справа № 902/855/13

Провадження № 18/902/48/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємство "АВІС" (вул. Пирогова, б.150, м. Вінниця, 21037)

до: Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" (с. Гулі, Барський район, Вінницька область, 23042)

про стягнення 193 821,75 грн. заборгованості

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді Маслія І.В.

При секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

Представники сторін:

позивача : Волошенюк О.В., довіреність № 1 від 02.01.2013 р.;

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю-підприємство "АВІС" (далі позивач) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 193 821,75 грн. боргу, з яких: 190 907,82 грн. - основного боргу; 2 149,53 грн. - 3% річних та 764,40 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою про порушення провадження у справі розгляд призначено на 25.06.2013 року, в зв'язку з неявкою сторін на визначену дату розгляд справи відкладено на 09.07.2013 року.

В судове засідання 09 липня 2013 року з'явився представник позивача.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, представника в судове засідання не направив.

Ухвали про порушення провадження у справі від 11.06.2013р. та про відкладення розгляду справи від 25.06.2013 р. направлені відповідачу рекомендованими листоми на адресу, вказану в позовній заяві, а саме - с. Гулі, Барський район, Вінницька область, 23042. Повідомлення про вручення та конверти з ухвалами до суду не повертались, однак згідно реєстру поштових відправлень Господарського суду Вінницької області № 852 поштова кореспонденція направлена на адресу відповідача за номером 2103622321387. Згідно витягу поштових відправлень з електронної бази «Укрпошти» відправлення за номером 2103622321387 на даний час не вручено. Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою про порушення провадження та відкладення розгляду справи зобов'язано позивача надати оригінали документів, долучених до позовної заяви.

09 липня 2013 року представником позивача подано до суду належним чином завірені копії Ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2013 року; Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03.04.2013 року та Опис речей і документів вилучених на підставі ухвали слідчого судді від 20.03.2013 року. З яких вбачається, що оригінал договору, оригінали платіжних доручень та видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, у позивача вилучені і на день розгляду справи не повернуті.

З огляду на викладене суд вирішує спір за наявними в матеріалах справи копіями документів.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника позивача, яка підтримала викладені у позовній заяві обставини та просила позов задовольнити повністю, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19 березня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № ДА-57 (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, а саме п 1.1. Договору, постачальник (відповідач) передає у власність покупцеві (позивач), а покупець приймає та оплачує насіння соняшника товарного, врожаю 2011 року (товар), загальна кількість, часткове співвідношення, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого визначається сторонами у видаткових накладних, рахунках-фактури, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 2.1. Договору, поставка товару здійснюється постачальником на умовах СРТ (доставка товару до міста, в якому знаходиться покупець) в строк до 31 грудня 2012 року.

Згідно п.п. 4.4.2. та 4.4.3. Договору розрахунок за цим договором здійснюється у таких формах: 30% передоплати покупцем на підставі виставленого рахунку постачальника; 70% по факту поставки, але не пізніше наступного дня отримання товару.

Згідно платіжних доручень № 7407 від 10.10.2012 р., № 7455 від 11.10.2012 р., № 7480 від 15.10.2012 р., № 7604 від 16.10.2012 р., № 7778 від 19.10.2012 р., № 7831 від 22.10.2012 р., № 7887 від 23.10.2012 р., № 7988 від 24.10.2012 р., № 8168 від 26.10.2012 р., № 8195 від 01.11.2012 р., № 8544 від 02.11.2012 р., № 8572 від 05.11.2012 р., № 8684 від 07.11.2012 р., № 8830 від 08.11.2012 р., № 8944 від 12.11.2012 р., № 8966 від 14.11.2012 р., № 9085 від 16.11.2012 р., № 9217 від 21.11.2012 р. позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в загальній сумі 2 130 000,00 грн.

Відповідач на виконання вимог договору поставив на адресу позивача товар згідно видаткових накладних № 447 від 20.10.2012 р., № 448 від 28.10.2012 р., № 449 від 31.10.2012 р., № 511 від 23.11.2012 р. на загальну суму 1 939 092,18 грн.

Підсумовуючи встановлене, розмір грошових коштів перерахованих позивачем на рахунок відповідача становить 2 130 000,00 грн.. При цьому, товару поставлено на суму 1 939 092,18 грн..

За таких обставин, станом на день розгляду справи, відповідачем не поставлено товару та не повернуто грошових коштів на суму 190 907,82 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, із врахуванням наявності підписаного між сторонами договору суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів у розмірі 190 907,82 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2149,53 грн. - 3% річних та 764,40 грн. - індексу інфляції.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога в частині стягнення 2149,53 грн. - 3% річних підлягає задоволенню як така що підтверджується матеріалами справи та не суперечить діючому законодавству.

На виконання рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") вважається, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Позовні вимоги в частині стягнення 764,40 грн. - інфляційних нарахувань за період з 31.12.2012 р. по 31.01.2013 року підлягають задоволенню частково в сумі 381,82 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82,115 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" (с. Гулі, Барський район, Вінницька область, 23042, код 32426802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємство "АВІС" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, б.150, код 13304871) 190 907,82 грн. - основного боргу; 2 149,53 грн. - 3% річних; 381,82 грн. - інфляційних втрат та 3 868,79 грн. - судового збору.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 382,58 грн. - інфляційних нарахувань відмовити.

Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 липня 2013 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивача (вул. Пирогова, б.150, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (с. Гулі, Барський район, Вінницька область, 23042)