№ 421/258/13- к
Провадження № 1-кп/421/11/2013
В И Р О К
И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2013 р. Первомайський міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Мозолєвоє Т.В.
при секретарі Карпінчік О.О.
за участю прокурорів Гребінюк В.І., Новікова І.О.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська матеріали кримінального провадження № 1-кп/421/11/2013, внесені в ЄРДР за № 12012030290000283 від 26 грудня 2013 р., № 12013030290000092 від 18.01.2013р. за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, невійськовозобовязаного, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкаючого за адресою: Луганська область, м. Золоте-1, вул. Радянська, буд. 46, засудженого 07.05.2007р. Старобільським районним судом Луганської області за ст. 121 ч.2, ст. 296 ч.4, ст. 70 КК України до семи років позбавлення волі, звільненого 13.06.2012р. з Краснолучської ВК №19 згідно постанови Краснолучського міського суду Луганської області від 05.06.2012р. на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1рік 7 місяців 17 днів, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч.3, ст. 186 ч.2, ст. 185 ч.2, ст. 195 КК України, -
в с т а н о в и в :
16.08.2012р., приблизно о 00.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_3, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння та ОСОБА_4, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння, прийшли до будинку № 15 по вул. Зеленій м.Золоте-1 Луганської області, де мешкає ОСОБА_5 та, маючи спільний злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна з проникненням в приміщення, діючи з корисливих мотивів, за допомогою металевої монтировки, зірвали навісний замок на вхідних дверях літньої кухні, розташованої у подвір'ї вказаного будинку, що належить ОСОБА_5, звідки, за допомогою металевої монтировки зірвали з вугільної печі та таємно викрали 5 чавунних плит та один цільний колосник. Коли ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з викраденим майном виходили з кухні, їх побачив ОСОБА_5
ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3С, знаходячись на подвір'ї будинку ОСОБА_5, усвідомлюючи, що їх дії перестали бути таємними, а стали очевидними для ОСОБА_5, реалізуючи спільний злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, стали тікати з подвір'я з викраденим майном, таким чином відкрито викрали майно ОСОБА_5, а саме: 5 пічних плит, вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи № 1209142/254 від 19.09.2012р., 120 грн. за одну пічну плиту, на суму 600грн.; цільний колосник, вартістю 85 грн.; пропіленовий мішок, який не представляє матеріальної цінності для потерпілого, а всього викрали майна, яке належить ОСОБА_5 на загальну суму 685 грн. та з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на свій розсуд, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
Повторно, 13.01.2013р. приблизно о 11.00год. ОСОБА_2 знаходячись в будинку за адресою: Луганська область, м. Золоте вул. Ігнатьева 49, де мешкає ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_2 діючи умисно, маючи намір на відкрите заволодіння майном самостійно, з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та не висловлюючи погроз в їх адресу про застосування до них насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, вирвав з рук ОСОБА_7 гроші в сумі 4000 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 4000 гривень.
Повторно, 16.01.2013р. приблизно о 04.00год. ОСОБА_2 знаходячись в будинку за адресою: Луганська область, м. Золоте вул. Ігнатьева, 49, де мешкає ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_2 діючи умисно, маючи намір на таємне викрадення майна діючи самостійно, з корисливих мотивів, з камори вказаного будинку таємно викрав банку з медом об'ємом три літри, вартістю 210 гривень та соняшникову олію об'ємом три літри, вартістю 39 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 249 гривень.
Крім того, ОСОБА_2 17.01.2013р. приблизно о 04.00год. знаходячись у дворі будинку за адресою: Луганська область, м. Золоте вул. Ігнатьева, 49, де мешкає ОСОБА_6 та ОСОБА_7, маючи умисел на погрозу знищення чужого майна шляхом підпалу, почав погрожувати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спалити будинок в якому вони мешкають. На обґрунтування своїх словесних погроз знищення майна, ОСОБА_8 облив будинок, якій належить ОСОБА_7 та ОСОБА_6, розташований за адресою: Луганська область, м. Золоте вул. Ігнатьева, 49, паливною суміщу, після чого став демонструвати потерпілим запальничку, яку мав при собі, включаючи та виключаючи її, тим самим переслідуючи мету переконати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в серйозність своїх намірів стосовно знищення їх майна, а саме, вказаного будинку, шляхом підпалу.
Повторно, 26.01.2013р. приблизно о 10.15год. знаходячись біля під'їзді №4 будинку №44 по вул. Луначарського м.Золоте-1 Луганської області, ОСОБА_2, маючи намір на відкрите заволодіння майном діючи самостійно, з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_9 та не висловлюючи погроз в її адресу про застосування до неї насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, вирвав з рук ОСОБА_9 жіночу сумку вартістю 150 гривень, в якій знаходився мобільний телефон LG-KP 500 вартістю, згідно висновку експерта №34-9/7 від 06.02.2013р., 250 гривень, в якому знаходилась сім карта оператора МТС, вартістю 10 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 50 гривень, гаманець вартістю 150 гривень, з грошима в сумі 77 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальний збиток на 687 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні кримінальних правопорушень за ст. 186 ч.3, ст. 186 ч.2, ст. 185 ч.2, ст. 195 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся, повністю підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, від дачі пояснень відмовився, пояснивши, що дійсно він скоїв ці злочини, йому соромно за скоєне, він вибачається перед потерпілими, просить суд урахувати його стан здоровя, що йому потрібно лікування і просить не позбавляти його волі.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 16.08.2012р. приблизно в 00.час. він вирішив вийти в туалет, розташований у дворі будинку, але двері відкрити не зміг, так як вони були чимось підперті знадвору. Він кілька разів з силою штовхнув їх і вони відкрилися. Вийшовши з будинку, він побачив у дворі двох чоловіків, один з них виходив вже з двору, а другий з пічними плитами в руках йшов до хвіртки. Він зрозумів, що це злодії і став їм кричати: «Стій!». Він побіг за ними слідом, коли він вже майже наздогнав чоловіка з плитами в руках, той різко зупинився і кинув плити, після чого швидко побіг. Після цього він пішов додому, забрав з вулиці дві плити і по телефону повідомив у міліцію. Він побачив, що в літній кухні відкриті двері, які були замкнені на навісний замок, з вугільної печі зняті 5 чавунних плит, один цільний колосник. ОСОБА_2 він пізнає як чоловіка, який викрав у нього чавунні плити та бросив їх коли втікав. Цивільний позов не заявляє, так як викрадене йому повернуто, не наполягає на суворому покаранні.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що в жовтні місяці 2012 року вона познайомилася зі ОСОБА_2 ОСОБА_2 приходив до них у гості, потім він почав проживати з її матірю ОСОБА_7, з якою вона мешкає разом. Проживав він у них до січня 2012 року, так як він з її матірю посварився. ОСОБА_2 до них прийшов у гості 13.01.2013р., мати збиралася в лікарню і сказала їй дати гроші, які вони зберігали. Вона дістала 4000 гривень, ОСОБА_2 при цьому був присутній і коли вона давала матері 4000 гривень, ОСОБА_2 в цей час вихопив у матері з рук гроші, після чого втік. Вона з матірю вибігли за ним, просили його повернути гроші. ОСОБА_2 втік. У цей день, приблизно в 16.00 год. ОСОБА_2 прийшов до них і віддав їм 3600 гривень. ОСОБА_2 400 гривень їм не повернув, витратив на свої потреби. Коли виривав гроші ОСОБА_2 ні до неї ні до матері не застосував фізичне насильство.
16.01.2013 року приблизно о 04.00 годин ОСОБА_2 знову прийшов до них додому, але мати його в будинок не пустила, ОСОБА_2 залишався в коридорі. У цей день вона виявила, що у них пропала трьох літрова банка меду і трьох літрова банка соняшникової олії., чим їм було завдано матеріальної шкоди на 222 гривень.
17.01.2013 року приблизно о 04.00 годин ОСОБА_2 знову прийшов до них додому, але матір в будинок його не пустила, вона зачинилася з середини двері в будинок, а мати вийшла до нього в коридор. В коридорі на підлозі стояла пластикова пляшка в якій був бензин. Вона чула, що її мати кричала на ОСОБА_2, щоб він пішов і припинив свої дії. Потім почула як ОСОБА_2 кричав, що зараз їх спалить. Коли мати зайшла в будинок, вона їй розповіла, що ОСОБА_2 схопив пляшку з бензином, вийшов з коридору і почав на вулиці обливати будинок і кричати, що він їх спалить. Після чого мати вивела його за двір і він пішов. Цивільний позов вона не заявляє, все пробачила обвинуваченому і не наполягає на суворому покаранні для обвинуваченого.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що 26.01.2013 року приблизно о 10.00 годин вона йшла по вул. Луначарського в м. Золоте. При ній була жіноча сумочка, вартістю 150 гривень в якій знаходився мобільний телефон LG, який вона купувала за 1700 гривень. У телефоні була сім карта МТС вартістю 10 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 50 гривень, гаманець вартістю за 150 гривень в якому були гроші в сумі 77 гривень. Коли вона підійшла до будинку де проживає, побачила хлопця, який стояв біля будинку, хлопець промовив: - «Пробач мати», вирвав у неї сумочку і втік. Вона пішла додому і розповіла своєму чоловікові та звернулася в міліцію. Цивільний позов вона не заявляє, вкрадене їй повернуто, вона пробачила обвинуваченому і не наполягає на суворому покаранні.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч.3, ст. 186 ч.2, ст. 185 ч.2, ст. 195 КК України, його вина також доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, дослідження яких щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, а вину обвинуваченого доведеною.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 по епізоду від 16.08.2012р. суд кваліфікує за ст. 186 ч.3 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 по епізоду від 13.01.2013р., по епізоду від 26.01.2013р. суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями скоїв відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 по епізоду від 16.01.2013р. суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями скоїв таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 по епізоду від 17.01.2013р. суд кваліфікує за ст. 195 КК України, оскільки він своїми умисними діями скоїв погрозу знищення чужого майна шляхом підпалу.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його стан здоровя, який характеризується негативно за місцем проживання, який повністю визнав вину, щиросердечно розкаявся, враховуючи думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні для обвинуваченого, , суд вважає, що його виправлення можливе тільки в містах позбавлення волі.
Оскільки ОСОБА_2, раніше судимий 07.05.2007р. Старобільським районним судом Луганської області за ст. 121 ч.2, ст. 296 ч.4, ст. 70 КК України до семи років позбавлення волі, звільнений 13.06.2012р. з Краснолучської ВК №19 на підставі постанови Краснолучського міського суду Луганської області від 05.06.2012р. згідно ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1рік 7 місяців 17 днів, кримінальні правопорушення скоїв в період умовно-дострокового строку, у звязку з чим суд вважає остаточно призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.
До помякшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_2 обставин суд відносить визнання вини, щире каяття, часткове повернення вкраденого майна.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_2, суд вважає вчинення кримінального порушення у стані алкогольного спяніння, рецидив злочину.
Цивільні позови не заявлялися.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати на залучення експерта на проведення експертизи, за проведення товарознавчої експертизи, дактилоскопічної експертизи, експертизи нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень за ст. 186 ч.3, ст. 186 ч.2, ст. 185 ч.2, ст. 195 КК України та призначити йому покарання:
- за ст. 186 ч.3 КК України у вигляді 4 (чотирьох ) років позбавлення волі;
-за ст.186 ч.2 КК України у вигляді 4 (чотирьох ) років позбавлення волі;
- за ст.185 ч.2 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
- за ст.195 КК України у вигляді 6 ( шести) місяців арешту.
На підставі ст.70 ч.1, ст. 72 КК України, остаточне покарання ОСОБА_2 призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до вказаного покарання приєднати частину невідбутого покарання згідно вироку Старобільського районного суду Луганської області від 07.05.2007р. у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) місяців та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Термін відбування покарання обчислювати з 26.01.2013р.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_2 не змінювати, залишивши тримання під вартою.
Речові докази жіночу сумку, гаманець, мобільний телефон LG KP 500, передані під гарантійну розписку потерпілій ОСОБА_10 залишити ОСОБА_10
Речовий доказ фонарик, переданий під гарантійну розписку ОСОБА_2 залишити ОСОБА_2
Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення товарознавчої експертизи № 1209142/254 від 19.09.2012р., на користь кооператива «Правовед» р/с 2600012610164 в ПАО «Укркомунбанк», МФО 304988, код 21791325, в розмірі 114грн. 34коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 34-9/7 від 06.02.2013р. в сумі 429грн.10коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 35/67 від 06.02.2013р. в сумі 245грн.00коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертизи нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів № 28/8 від 07.02.2013р. в сумі 490грн.00коп.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Первомайський міський суд протягом 30 діб із моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Первомайського міського суду Т.В. Мозолєва
Судове рішення № 32295062, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області) було прийнято 10.07.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 421/258/13- к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: