Постанова № 32294155, 03.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2013 року 810/2615/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Смарчевська Я.В.;

представника відповідача: не з'явися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман XXI» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман XXI» (надалі - позивач) звернулось з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000342204 від 06.03.2013.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Компанія Алексум - ЛТД» та ТОВ «Кемріс» за період з 01.08.2011 по 31.05.2012. За результатами проведеної перевірки було складено акт, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Також вказав, що основою та підставою прийняття оскаржуваного рішення стало твердження перевіряючих про відсутність у контрагентів позивача можливостей для виконання зобов'язань за укладеними угодами, а також їхні не задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Позивач не погоджуються з вказаним рішенням та вважає, що воно суперечить нормам чинного законодавства України та Податковому кодексу України (надалі - ПК України).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду суду від 29.05.2013 не виконав.

Частиною 4 ст. 128 КАС України уразі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши видеодокази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман XXI» має статус юридичної особи, що підтверджується відповідною довідкою з Єдиного реєстру підприємств та організацій України.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу № 177 від 07.02.2013, виданого Броварською ОДПІ, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1, ст. 78 ПК України проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Компанія Алексум - ЛТД» та ТОВ «Кемріс» за період з 01.08.2011 по 31.05.2012.

За результати проведеної перевірки був складений акт від 20.02.2013 № 122/22-3/33502208 про результати позапланової виїзної документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Компанія Алексум - ЛТД» та ТОВ «Кемріс» за період з 01.08.2011 по 31.05.2012.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 54 015,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 13 707,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 6 667,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 11 140,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 6 667,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 6 667,00 грн., за травень 2012 року в сумі 9 167,00 грн.;

- ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) в частині недержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ним по правочинам, здійснених позивачем.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000342204 від 06.03.2013.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори, а саме з ТОВ «Компанія Алексус - ЛТД» № 0305-01 від 03.05.2012 щодо надання юридичних послуг та з ТОВ «Кемріс» № 0811-1 від 01.08.2011 про надання рекламних послуг з додатками до договору за № 1 від 01.08.2011 і № 2 від 01.10.2011 на виготовлення поліграфічної продукції.

Відповідно до умов договору № 0305-01 від 03.05.2012 щодо надання юридичних послуг виконавець в особі ТОВ «Компанія Алексус - ЛТД» зобов'язувався надавати замовнику в особі позивача послуги, а саме ведення справ від імені замовника в усіх судових установах, моніторинг законодавства, правовий аналіз діючого законодавства, консультації працівників, розробка документів, участь у процесі укладання угод, підготовка та проведення семінарів та тренінгів.

Щодо договору № 0811-1 від 01.08.2011, предметом якого було надання рекламних послуг виконавець в особі ТОВ «Кемріс» зобов'язувався надавати замовнику в особі позивача послуги з проведення рекламних компаній, а саме виконання роботи з виробництва аудіовізуального твору рекламного відео ролика, виготовлення поліграфічної продукції.

У судовому засіданні представником позивача було надано USB флеш - накопимчувач з вказаними рекламними відеороликами на підтвердження реальності надання послуг його контрагентом, які були судом оглянуті та повернуті позивачеві.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також, відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.15 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:

- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;

- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Представником позивача в судовому засіданні на підтвердження чинності укладених договорів було надано ряд письмових доказів, зокрема, договір № 0305-01 від 03.05.2012 про надання юридичних послуг, № 0811-1 від 01.08.2011 про надання рекламних послуг, додатки до договору № 1 від 01.08.2011, № 2 від 01.10.2011 на виготовлення поліграфічної продукції, виписки по рахункам, акти здачі - прийняття робіт, податкові накладні, розрахунки - фактури, бізнес - план приватного охоронного підприємства, що розроблений на виконання умов договору № 0305-01 від 03.05.2012.

На думку суду та враховуючи вищенаведене, можна зробити обґрунтований висновок, що всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). Питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність правочину. Про недійсність правочину виноситься судове рішення.

Укладені між позивачем «Флагман XXI» та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні будь-які судові рішення про визнання їх недійсними, тому посилання відповідачів на . 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України в частині недержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ним по правочинам, здійснених позивачем є безпідставними.

Також судом були оглянуті зразки аудіовізуальних творів рекламних відеороликів, що є підтвердження послуг, які надавались позивачем підприємство з якими він укладав угоди.

Судом оглянуто та надано оцінку усім наданим первинним документам позивача та зроблено висновок, що вони містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000342204 від 06.03.2013.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000342204 від 06.03.2013 Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман XXI» судовий збір в сумі 675 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Повний текст постанови виготовлено - 04 липня 2013 р.