Ухвала суду № 32293787, 10.07.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/716/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/2586/2013 Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т.Г.

Доповідач Абрамов П. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Гальонкіна С.А., Триголова В.М.

При секретарі: Рибак О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Белгранкорм-Полтавщина»

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 червня 2013 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белгранкорм-Полтавщина» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди,

В С Т А НО В И Л А :

Рішенням Новосанжарського районного суду від 5 червня 2013 року поновлено ОСОБА_1 на посаді свинаря товариства з обмеженою відповідальністю «Белгранкорм-Полтавщина» та стягнуто на його користь середній заробіток заас вимушеного прогулу в сумі 6469 грн. 88 коп., 2000 грн. моральної шкоди та 2593 грн. 40 коп. за надання правової допомоги.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Белгранкорм-Полтавщина» прохало рішення суду скасувати, вказуючи, що місцевим судом невірно застосовано норми матеріального права, не враховано, що єдиним документом, який посвідчує тимчасову непрацездатність є лише листок непрацездатності , а не довідка видана фельдшером, не враховано судом факт відсутності заподіяння моральної шкоди .

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, факт відсутності працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня (прогул) має бути належним чином зафіксований власником або уповноваженим ним органом задля того аби унеможливити порушення трудових прав працівника та його безпідставне притягнення до дисциплінарної відповідальності. З огляду на предмет позову, обов'язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни на підприємстві покладено на роботодавця.

Постановляючи рішення про поновлення позивача на роботі місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, що дійсно ОСОБА_1 працював свинарем ТОВ «Белгранкорм- Полтавщина».

Також місцевий суд вірно встановив факт, що невихід ОСОБА_1 на роботу в період з 13.03.2013 року по 17.03.2013 року мав місце з поважних причин - внаслідок хвороби.

При цьому місцевий суд на підтвердження поважності причин невиходу на роботу в зазначений період вірно оцінив надані докази : довідку фельдшерсько - акушерського пункту с. Суха Маячка у відповідності до якої в зазначений період ОСОБА_1 дійсно хворів. Діагноз хвороби ГРВІ. З 18.03. по 20.03.2013 року ОСОБА_1 відкрив лікарняний лист.

Аналізуючи зазначене вище законодавство колегія суддів приходить до висновку, що висновки місцевого суду про те, що невихід ОСОБА_1 на роботу в період з 13.03.2013 року мав місце з поважних причин. Апелянтом не доведено факт, що ОСОБА_1 в цей період на роботу не вийшов з якихось інших причин.

Чинне законодавство передбачає встановлення лише факту поважності причин невиходу на роботу, в зв'язку з чим доводи апеляційної скарги, про відсутність лікарняного листа в період з 13.03.2013 року по 17.03.2013 року самі по собі не можуть бути підставою для переоцінки доказів у справі та спростування факту поважності причин невиходу на роботу - наявності хвороби позивача

Також місцевий суд вірно оцінив ту обставину, що застосовуючи дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи адміністрацією підприємства в порушення вимог ст. ст. ст.147-1, 148, 149 КЗпП України не додержано правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, не відбирались письмові пояснення, не враховувались при звільненні ОСОБА_1 ступінь тяжкості вчиненого проступку і розмір заподіяної ним шкоди, обставини, за яких вчинено проступок, і його попередня робота.

Також місцевий суд встановивши факт порушення трудового законодавства правомірно дійшов висновку, що вказаним порушенням трудового законодавства позивачу було заподіяно моральну шкоду, розмір якої суд визначив виходячи із засад розумності, справедливості та пропорційності до вчиненого відносно позивача порушення.

Таким чином доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростували.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Белгранкорм-Полтавщина» відхилити.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти діб до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді :

З оригіналом згідно.