Рішення № 32293638, 27.06.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 0528/12873/2012

Провадження № 2/234/31/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Костюкова Д.Г., при секретарі Скоробогатовой М.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та розірвання кредитного договору, а також зустрічного позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» про визнання незаконними нарахування штрафу, пені, плати за користування кредитом та визнання несправедливим і недійним положення кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

19.09.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та розірвання кредитного договору.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до Кредитного договору №681 від 25.07.2008 року позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 32515 грн. для оплати транспортного засобу зі сплатою 10, 9% річних протягом року, а у наступні роки 17% річних з кінцевим терміном повернення 25.07.2015 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору просить розірвати укладений договір та стягнути з відповідача всю суму заборгованості станом на 05.09.2012 року на загальну суму 47149, 12 грн., а саме: заборгованість за кредитом у сумі 22627, 32 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 6011, 18 грн.; щомісячна плата за обслуговування кредиту у сумі 108, 79 грн., плата за обслуговування кредиту згідно з п.п. 2.2.3 кредитного договору в сумі 18401, 83 грн., а також сплачені судові витрати.

16.11.2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, 12.12.2012 року та 06.02.2013 року уточнив свої позовні вимоги. В обґрунтування зазначив, що 25.07.2008 року між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» був укладений кредитний договір №681 відповідно до якого банк надав йому кредит у сумі 32515 грн. на придбання автомобіля. З метою дострокового погашення кредиту він з першого дня почав сплачувати більшу суму, ніж передбачена графіком платежу до кредитного договору. Не зважаючи на дострокове погашення йому стало відомо, що ТОВ ФК «Єврокапітал» збільшило плату за обслуговування кредиту з 35, 52 грн. на місяць до 487, 80 грн. на місяць, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість, так як всі його платежі у першу чергу йшли на погашення заборгованості згідно п.2.2.3 Кредитного договору. Вважає зазначений пункт договору таким, що є нечесною підприємницькою діяльністю, оскільки створює значний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Крім того, сплата коштів по зазначеному пункту не відповідає графіку платежів, який є невідємною частиною кредитного договору, та взагалі ним не передбачений. Вважає, що п.2.2.3 Кредитного договору №681 порушує вимоги ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», є недійсним, у звязку з чим просить визнати незаконними нарахування відповідачем штрафу, пені, визнати несправедливим та недійсним п.2.2.3 Кредитного договору №681 від 25.07.2008 року, а також незаконним нарахування плати за користування кредитом на підставі цього пункту.

У судовому засіданні представник ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити. Позовні вимоги відповідача ОСОБА_2 не визнав та пояснив, що всі умови укладеного між сторонами договору відповідають та не протирічать чинному законодавству. За відповідачем утворилася заборгованість станом на 05.09.2012 року у сумі 47149, 12 грн. Всі дії банку по нарахуванню плати за обслуговування кредиту відповідають умовам Кредитного договору. На підставі викладеного просить задовольнити його позов у повному обсязі, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, свої останні уточнені позовні вимоги підтримав та пояснив, що вважає укладений з ним договір кредиту таким, що суперечить чинному законодавству, у звязку з чим просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зустрічні уточнені позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідно до правових позицій Верховного Суду України п.2.2.3. Кредитного договору, який укладений між позивачем та відповідачем, є несправедливим та таким, що суперечить ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки плата за обслуговування кредиту та плата за його дострокове погашення є змінною величиною, яка розраховується за формулою. Розраховані позивачем суми по платі за обслуговування кредиту не передбачені графіком погашення кредиту, у звязку з чим відповідач фактично був введений в оману, оскільки сплачував кошти у значно більших розмірах, ніж передбачено графіком, а позивач все одно нарахував йому заборгованість.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи встановив, що згідно кредитного договору №681 від 25.07.2008 року ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» надало відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти (кредит) в розмірі 32515 грн. для оплати транспортного засобу зі сплатою 10, 9% річних протягом року, а у наступні роки 17% річних з кінцевим терміном повернення 25.07.2015 року. За пунктом 2.2.3 цього договору плата за обслуговування кредиту розраховується за певною формулою та залежить від коефіцієнта зміни курсу Національного банку України долара США до гривні. Цим же пунктом установлено, що розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту у відсотках дорівнює 0,10%.

Згідно з затвердженим сторонами графіком платежів, який є невідємною частиною договору, ОСОБА_2 повинен сплачувати щомісяця фіксовану суму: 587, 55 грн. до 25.08.2009 року; 682, 75 грн. до 25.07.2015 року та останній платіж 726, 47 грн., яка складається із частини основного боргу, процентів, плати за обслуговування кредиту, при цьому щомісячна плата за обслуговування кредиту графіком платежів не передбачена.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Згідно з п.6 ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

Відповідно до положень ч.5 ст.11, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Оскільки у спірному договорі плата за обслуговування кредиту визначена за формулою зі змінними величинами, то такі умови суперечать як положенням ч.5 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», так і затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісяця фіксовану суму, де розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту взагалі не передбачений.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання п.2.2.3 кредитного договору №681 від 25.07.2008 року недійсним підлягають задоволенню.

Позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» задоволенню не підлягають оскільки, як вбачається з наданих нею у якості доказів та досліджених у судовому засіданні розрахунків, заборгованість відповідача по сплаті кредиту виникла внаслідок неповної оплати останнім плати за обслуговування кредиту згідно п.2.2.3 кредитного договору, який є недійсним та не створює будь-яких юридичних наслідків, у тому числі і зобовязання його виконання.

При прийнятті вищевказаних висновків суд також керується правовими позиціями постанови Верховного Суду України від 12.09.2012 року (справа №6-80цс12), які відповідно до вимог ст.360-7 ЦК України є обовязковими для всіх судів України.

Згідно зі ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ч.7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

У звязку з викладеним інші позовні вимоги по зустрічній позовній заяві задоволенню не підлягають, оскільки стосуються нарахування виплат по недійсному правочину, які підлягають перерахунку відповідно до вищевказаних вимог закону.

Представником ТОВ «ФК «Єврокапітал» було заявлено про застосування позовної давності до зустрічних позовних вимог, однак суд вважає, що строк позовної давності пропущений не був у звязку з тим, що до теперішнього часу строк дії договору не сплив та весь цей час тривало порушення прав відповідача ОСОБА_2 по нарахуванню несправедливих платежів по недійсному правочину.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 14, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та розірвання кредитного договору відмовити у повному обсязі.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» про визнання незаконними нарахування штрафу, пені, плати за користування кредитом та визнання несправедливим і недійним положення кредитного договору задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 2.2.3 кредитного договору №681 від 25.07.2008 року, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» та ОСОБА_2.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецькій області через Краматорський міський суд.

Суддя: Д.Г.Костюков