Рішення № 32293575, 27.02.2013, Дружківський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/33/2013

Справа № 0516/6918/2012

27 лютого 2013 року Дружківський міський суд

Донецької області у складі:

головуючого судді Гонтар А.Л.,

при секретареві Костенко В.М.

за участю представника позивачаОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ „Приватбанк 28 листопада 2012 року звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору № 809М-07 від 24.12.2007 р. відповідач ОСОБА_2 отримав транш в сумі 92000,00 грн.. по кредитній лінії у сумі 175000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,00 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.12.2012р.

Банк цілком виконав зобовязання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач, порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 21.08.2012 року складає 61222,10 грн.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором 24.102.2007 року також між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки. Згідно даного договору відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння загальною площею 101,9 кв.м., який розташований за адресою: Донецька область м. Дружківка смт. Олексіїво-Дружківка вул.. Ілліча 222.

Позивач просить звернути стягнення на домоволодіння загальною площею 101,9 кв.м., яке розташоване за адресою: Донецька область м.Дружківка смт. Олексіїво-Дружківка вул.. Ілліча, буд.222, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити відповідача ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані і проживають в домоволодінні № 222 по вул.. Ілліча у смт. Олексіїво-Дружківка м.Дружківка, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Дружківка.

Стягнути з відповідача понесені ними судові витрати: судовий збір у розмірі 934,12 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 зявився до суду, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 зявився у судове засідання, позовні вимоги визнав, пояснив, що він дійсно отримав у банку транш у сумі 92000,00 грн. по кредитній лінії з лімітом у сумі 175000,00 грн. та уклав договір іпотеки на будинок, який йому належить. Але в наступний час у нього погіршилося матеріальне становище і він не має можливості сплачувати гроші за договором.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом, встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_2 24.12.2007 р. між ним та позивачем укладено кредитний договір № 809М-07 із лімітом по кредитній лінії у сумі 175000,00 грн., відповідно до якого 22 квітня 2008 року він отримав транш в розмірі 92000,00 гривень зі сплатою 20,00 відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.12.2012р. (а.с.7-10)

Згідно п. 2.2.3 кредитного договору позичальник зобовязався погашати кредит в дату згідно графіку погашення кредиту та процентів, зазначеному в додатку № 1, а саме, щомісячно погашати заборгованість за кредитом, за відсотками, комісією.

Відповідно до ст.526 ЦК України, сторони мають виконувати зобовязання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

На час розгляду справи судом сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 809М-07 від 24 грудня 2007 року, враховуючи право банку вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 61222,10 гривень, з яких:

-поточна заборгованість за кредитом 41021,78 гривень;

-заборгованість за процентами за користування кредитом 13380,44 гривень;

-пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором 3666,45 гривень

-штраф (фіксована частина) 250,00 грн.;

-штраф (процентна частина) 2903,43 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно позову банк до заборгованості відповідача ОСОБА_2 включив пеню 3666,45 гривень.

Відповідно до п. 4. кредитного договору у разі порушення позичальником будь-якого зобовязання, передбаченого п.п.2.2.2.,2.2.3, 2.4.1, 4.10 договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі 40 відсотків від суми залишку непогашеної заборгованості (а.с.10).

Оскільки позичальник ОСОБА_2 порушив строки платежів за зобовязаннями як по сплаті кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом, позивач з цього приводу 28 листопада 2012 року звернувся до суду, відповідач ОСОБА_2 повинен відповідно до п. 4.1 кредитного договору, ст. 6, ст. 546, ст. 549 ЦК України сплатити позивачу пеню, яка на час розгляду справи судом складає 3666,45 гривень.

Із положення ст.625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший відсоток не встановлений договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором позичальник ОСОБА_2 свої зобовязання за кредитним договором згідно графіку погашення кредиту та процентів належним чином не виконував, в звязку з чим станом на 21.08.2012 року мав прострочену заборгованість за кредитом 41021,78 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом - 13380,44 гривень, пеня за несвоєчасне виконання зобовязань 3666,45 гривень, штраф (фіксована частина) - 250,00 грн., штраф (процентна частина) 2903,43 грн. Цей розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та відповідачем ОСОБА_2 не спростований.

Відповідач ОСОБА_2 порушив умови укладеного договору, внаслідок чого його заборгованість перед банком за кредитним договором № 809М-07 від 24.12.2007 року, на час розгляду справи судом відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 61222,10 гривень.

Проти цих обставин в судовому засіданні сторони не заперечували, відповідач посилався на своє тяжке матеріальне становище і неможливість виконувати зобовязання.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 2.3.7 кредитного договору при настанні подій, зазначених в п. 2.3.3, в тому числі порушенні позичальником будь-якого з зобовязань, передбачених умовами цього договору, банк має право стягнути кредит до настання строків, передбачених п. 7.1 цього договору, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, а також реалізувати свої вимоги, що випливають з цього договору за рахунок іншого майна позичальника, його гарантів та поручителів відповідно до діючого законодавства (а.с.6).

Тобто вимоги банку про дострокове повернення ОСОБА_2, який прострочив виконання зобовязання, частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів є такими, що ґрунтуються на законі.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між тими ж сторонами 24.12.2007 року було укладено договір іпотеки, стосовно домоволодіння загальною площею 101,9 кв.м., який розташований у м. Дружківка смт. Олексіїво-Дружківка вул..Ілліча, буд.222 (а.с.11-13).

Відповідно до ст..1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченою іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За договором іпотеки (п.п.16.7 16.9) з метою задоволення своїх вимог банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані, при цьому, звернення стягнення за укладеними договорами не повязане з обовязковим розірванням кредитного договору (а.с.11-13).

Відповідно до п. 18.10 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобовязання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п. 24 Договору іпотеки реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

П. 27 договору передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки одним із способів, в тому числі шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» або шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

З договору іпотеки випливає, що в іпотеку відповідачем було передане домоволодіння, загальною площею 101,9 кв.м., яка розташована за адресою: м.Дружківка смт. Олексіїво-Дружківка вул. Ілліча, 222.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмету іпотеки здійснюється шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу або шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до умов договору та ст. 38 Закону суд звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» у будь-якій особі-покупцеві з укладенням договору купівлі-продажу від імені ПАТ КБ «Приватбанку» та особою-покупцем, з початковою ціною предмета іпотеки 176640,00 гривні, яка визначена в договорі іпотеки.

Згідно зі ст.ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку» предмет іпотеки може бути реалізованим за рішенням суду, зокрема і на прилюдних торгах.

Наведені положення укладеного між сторонами договору іпотеки ОСОБА_2 оспорені не були, судом або в інший спосіб не скасовані та не змінені.

В позовній заяві банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки саме на підставі п. 27 договору та ст. 38 Закону, оскільки таке звернення стягнення передбачене договором та Законом, позовні вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки банком від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу підлягають задоволенню.

Слід звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 24 грудня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанком» та ОСОБА_2, посвідченим 24 грудня 2007 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим в реєстрі № 5218200, житловий будинок під номером 222 по вул.. Ілліча у смт. Олексіїво-Дружківка м.Дружківка Донецької області, загальною площею 101,9 кв.м., житловою площею 49,0 кв.м., що належить ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 809М-07 від 24 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ «ПриватБанком» по кредитній лінії у сумі 61222,10 гривень, яка складається із заборгованість за кредитом 41021,78 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом - 13380,44 гривень, пеня за несвоєчасне виконання зобовязань 3666,45 гривень, штраф (фіксована частина) - 250,00 грн., штраф (процентна частина) 2903,43 грн., шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації 176640,00 грн.

Вимоги позивача про виселення ОСОБА_2 та членів його родини з житлового будинку, який є предметом іпотеки із зняттям ОСОБА_2 та інших осіб, що зареєстровані та проживають з реєстрації задоволенню не підлягають, оскільки вони передчасні.

Відповідно з ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобовязані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно зі ст.. 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 р. із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; із позовних заяв немайнового характеру 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 934 грн. 12 коп. (а.с. 22-23).

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості, яка складає 61222,10 гривень. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у розмірі 719 грн. 52 коп. (1% від 61222,10 = 612,22 грн. та 107 грн. 30 коп. з немайнових вимог про передачу заставленого майна в заклад позивачу), які в сумі 719 грн. 52 коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача ОСОБА_2, а решта суми 214 грн. 60 коп. відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.10, 11, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , ст.. 526,625,1050,1054 ЦК України, ст.. 1,35,38,40 Закону України «Про іпотеку», ст.. 109 ЖК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в частині звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 809М-07 від 24 грудня 2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором договором від 24 грудня 2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2, посвідченим 24 грудня 2007 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим в реєстрі № 5218200, житловий будинок під номером 222 по вул.. Ілліча у смт. Олексіїво-Дружківка м.Дружківка Донецької області, загальною площею 101,9 кв.м., житловою площею 49,0 кв.м., що належить ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 809М-07 від 24 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ «ПриватБанком» в сумі 175000,00 гривень, яка складається на 24.12.2007 року, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації 176640 (сто сімдесят шість тисяч шістсот сорок) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк", яке знаходиться за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, на розрахунковий рахунок № 64993919400001, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 судовий збір у сумі 719 (сімсот дев"ятнадцять) грн. 52 коп.

В іншій частині позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після оголошення рішення.

Суддя: А. Л. Гонтар