Рішення № 32292833, 09.07.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/5776/13-ц

Справа № 2/243/2267/2013

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

9 липня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого Кривошеєва Д.А.

При секретарі Дьякові О.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», про стягнення заборгованості по заробітній платі з інфляцією, середнього заробітку за затримку розрахунку заробітної платі, та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У Слов'янський міськрайонний суд звернулась ОСОБА_1 з позовом до ВАТ «Содовий завод», і просить стягнути з відповідача на свою користь: середній заробіток за затримку розрахунку заробітної плати у сумі 15555,04 гривень, а також у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди гроші у сумі 5000 гривень.

Позивачка обґрунтовує заявлені вимоги тим, що раніш вона являлась працівником ВАТ «Содовий завод». Під час роботи на підприємстві заробітна плата виплачувалась їй не своєчасно. 3 березня 1997 року вона була звільнена з підприємства. При звільненні, заборгованість по заробітній платі у сумі 513,03 гривень, відповідачем їй виплачена не була. Рішенням Словянського міського суду від 4 березня 1998 року, вказана сума заборгованості по заробітній платі була стягнута з відповідача на її користь. Разом з тим до теперішнього часу заборгованість по заробітній платі відповідачем не виплачена. У звязку з чим вона просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі у сумі 15555,04 гривень.

Крім того, вважає, що діями відповідача який своєчасно не виплатив заробітну плату, їй завдано моральну шкоду у розмірі 5000 гривень. Необхідність відшкодування моральної шкоди позивачка обґрунтовує тим, що у звязку з невиплатою відповідачем заробітної плати і відсутності у неї грошових коштів, змусило її докладати додаткових зусиль для організації свого життя, для утримання своєї сімї, внаслідок чого значно погіршився стан її здоровя.

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод», будучи повідомлений належним чином, судовими повістками, по про дату та час судового розгляду справи, у судове засідання не зявився. Відповідачем до суду надана заява про розгляд справи за відсутністю його представника.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що: позов ОСОБА_1 до ВАТ «Содовий завод», про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку заробітної платі, та відшкодування моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню.

У ході судового засідання з достовірністю було встановлено, що:

ОСОБА_1 раніш являлась працівником ВАТ «Содовий завод і 3 березня 1997 року на підставі ст. 41 п. 1 КЗпП України звільнена з даного підприємства у звязку з скороченням штатної численності працівників. Під час роботи на ВАТ «Содовий завод», заробітна плата ОСОБА_1 виплачувалась не своєчасно і при її звільнені з підприємства заборгованість по заробітній платі їй виплачена не була і становила 513,03 гривень.

Рішенням Словянського міського суду Донецької області від 4 березня 1998 року з Ват «Содовий завод» на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість по заробітній платі у сумі 513,03 гривень, яка до теперішнього часу позивачки не виплачена.

Із ухвали господарського суду Донецької області від 2 квітня 2013 року, слідує, що 3 січня 2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ «Содовий завод». На теперішній час ліквідаційна процедура ВАТ «Содовий завод» продовжена і також продовжено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2, до 2 жовтня 2013 року.

При вирішенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи, що передували події, якою повязана відповідна виплата. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців дні на число відпрацьованих робочих днів.

Враховуючи наявну в матеріалах справи довідку ВАТ «Содовий завод», відповідно якої середній заробіток за останні два місяці складає 3,82 гривень.

Кількість робочих виходів позивачки за 5-тиденним робочим тижнем за офіційно опублікованими статистичними даними «Про норму тривалості робочого часу» у оприлюднених листах Міністерства праці і соціального захисту населення України за період з 3 березня 1997 року по 9 липня 2013 року складала би 4094 днів.

З урахуванням наведеного сума середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки складає 15639,08 гривень (3,82 гривень х 4094 днів).

Як розяснено у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Крім того, згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозвязку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого починається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувалися.

За положенням ч.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податків і зборів.

У трудових правовідносинах такі поняття як зобовязання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобовязання не застосовуються. Такі терміни використовуються у ниці статей Цивільного та Господарського кодексів України.

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розділу VII «Оплата праці» указаного кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобовязання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що дія мораторію не поширюється на вимоги колишніх працівників про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За таких обставин, наявних в матеріалах справи доказів, та наведених законодавчих норм права, розяснень Пленуму Верховного Суду України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку підлягають частковому задоволенню.

Виходячи з періоду затримки (з 3 березня 1997 року по 9 липня 2013 року), штучного накопичення суми середнього заробітку з боку позивачки (її не звернення за захистом свого порушеного права протягом тривалого часу), враховуючи розмір заборгованості (513,03 гривень), та істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком, який просить стягнути позивачка, суд вважає за можливе відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України стягнути з відповідача 3000 гривень.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разу, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Приймаючи до уваги, що в ході судового розгляду справи встановлено, що дії відповідача по відношенню до позивачки були протиправними, суд вважає, що вимоги позивачки про відшкодування завданої їй моральної шкоди підлягають задоволенню. Разом з тим суд, вважає що сума моральної шкоди яку витребує позивачка стягнути з відповідача занадто велика і підлягає зменшенню до 1000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 115 - 117, 231, 232, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 14, 60, 212 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», розрахунковий рахунок 263103 у АК ПІБ, МФО 334561, код ЗКПО 00204895, м. Словянськ вулиця Чубаря, 91, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_3, - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 3 березня 1997 року по 9 липня 2013 року у сумі 3000 гривень; у рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», розрахунковий рахунок 263103 у АК ПІБ, МФО 334561, код ЗКПО 00204895, м. Словянськ вулиця Чубаря, 91 на користь держави судовий збір в сумі 214,60 гривень, на р/р 31210206700075 ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ банку 37803368, код ЄДРПОУ суду 26503448, код одержувач УДКС у м. Словянську, код класифікації і доходів бюджету 2203001.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області, через Словянський міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

ОСОБА_3