Рішення № 32292738, 10.07.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1265/13

Спарава 235/3144/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Афендіковій А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Донвуглепоставка» про стягнення моральної шкоди, завданої профзахворюванням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» (далі ТОВ «Донуглепоставка») про стягнення моральної шкоди завданої ушкодженням здоровя .

У своєму позові позивач вказав, що з відповідачем по справі знаходився у трудових відносинах з 26.09.2008 року по 06.01.2010 року де він працював на підприємстві відповідача прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті. 06.01.2010 року його було переведено гірником поверхні 2 розряду.

Під час роботи на даному підприємстві він отримав професійне захворювання, а саме: пневмоконіоз: антракосилікатоз, інтерстиціальна форма, ускладнена хронічним бронхітом та легеневою недостатністю першого другого ступеня. Захворювання професійне. Виявлено вперше. З причини даного захворювання проходив лікування.

Після проходження медичного обстеження та лікування відповідач по цьому випадку склав акт за формою П-4 від 5 березня 2013 року.

ОСОБА_5 висновку Обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК) йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності з 11.04.2013 року та третю групу інвалідності.

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку.

Позивач вважає, що дійсно у зв`язку із шкідливими умовами праці він отримав професійне захворювання на підприємстві і тому відповідач йому повинен відшкодувати моральну шкоду. Спричинену моральну шкоду він пояснює тим, що у звязку з професійним захворюванням він постійно змушений лікуватись, почуває себе погано, не має можливості працювати як раніше на шахті та вести звичайний спосіб життя, що призвело до втрати нормальних життєвих звязків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, він став інвалідом.

Все це разом має вплив на його життя та стосунки із близькими, у нього зявилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім. В даний час практично всі кошти його родини спрямовані на відновлення його здоров`я. Свою моральну шкоду він оцінює в 40 000 гривень та просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

Позивач у судове засідання не зявився, надав заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, але за участю його представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, оскільки вважає, що відшкодування моральної шкоди, як один із способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовуються особою, яка заподіяла шкоду, або власником чи уповноваженим ним органом, не застосовуються до осіб, що підлягають обовязковому соціальному страхуванню відповідно до Закону, як в нашому випадку. Крім того, вважає, що на даний час законодавства, яке б зобовязувало роботодавця сплачувати застрахованому робітнику морально шкоду, не існує, що встановлено Верховним Судом України за аналогічними справами. Також, звернула увагу суду на те, що позивач у відповідача пропрацював нетривалий час, а його загальний стаж роботи у умовах впливу шкідливих факторів складає 26 років 5 місяців. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд вважає, що в справі є достатньо даних про викладені у позові обставини та не має необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не зявились до судового засідання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебував з відповідачем у трудових відносинах з 26.09.2008 року по 06.01.2010 року де він працював на підприємстві відповідача прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті. 06.01.2010 року його було переведено гірником поверхні 2 розряду, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 31-44).

Під час роботи на даному підприємстві він отримав професійне захворювання, а саме: пневмоконіоз: антракосилікатоз, інтерстиціальна форма, ускладнена хронічним бронхітом та легеневою недостатністю першого другого ступеня. Захворювання професійне. Виявлено вперше. З причини даного захворювання проходив лікування.

Після проходження медичного обстеження та лікування відповідач по цьому випадку склав акт за формою П-4 від 5 березня 2013 року.

ОСОБА_5 висновку Обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК) йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності з 11.04.2013 року та третю групу інвалідності (а.с. 11).

20.04.2011 року його було звільнено на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоровя, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 44).

Під час роботи в шахті він отримав професійне захворювання, яке виникло у звязку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах праці, зумовлених впливом промислового фактору, а саме пневмоконіоз: антракосилікатоз, інтерстиціальна форма, ускладнена хронічним бронхітом та легеневою недостатністю першого другого ступеня. Захворювання професійне. Виявлено вперше, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 5.03.2013 року.

Крім того, позивачу протипоказано важку фізичну працю в підземних умовах, протяги, переохолодження, шкідливі умови праці. Рекомендовано спостереження та лікування у кардіолога, медикаментозне та санаторно-курортне лікування.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області були призначені страхові виплати: щомісячні страхові виплати та одноразова допомога по профзахворюванню, що підтверджується поясненням представника позивача, проти якого не заперечував представник відповідача.

ОСОБА_5 виписок із історії хвороби та епікризів, доданих до справи (а.с. 17-27), позивач має постійно лікуватися за професійним захворюванням та час від часу стан його здоровя погіршується. У позивача спостерігається постійний кашель приступообразного характеру, переважно сухий з тяжко відділяємим харкотинням, задуха при незначних навантаженнях, болі та хрипи у грудній клітці, приступи нехватки повітря, не дають спокою часті сжимающи болі за грудною кліткою, головні болі, виражене онімініння рук та стоп, бистра стомленість, слабкість, високий артеріальний тиск.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » від 23.03.2007 р. № 717-V (п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

ОСОБА_5 розслідування хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 5.03.2013року, саме у період роботи на підприємстві відповідача ТОВ «Донуглепоставка» позивач отримав вищезазначене професійне захворювання, саме дане підприємство склало вищевказаний акт, а тому саме у останнього виникає обов`язок відшкодовувати моральну шкоду позивачу.

Законодавством не передбачено можливості відшкодовути моральну шкоду позивачу за рахунок всіх підприємств, на яких він працював. Крім того, згідно з інформаційною довідкою умов праці позивача саме на підприємстві відповідача позивач натрапив на таку значну запиленність повітря робочої зони, яка в рази перевищує запиленність на всіх інших підприємствах, на яких працював позивач.

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, яке є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві саме відповідача.

Суд, при визначені розміру моральної шкоди не може прийняти до уваги доводи представника відповідача, що судом при його визначенні необхідно бути враховано час роботи на підприємстві відповідача, оскільки діючим законодавством передбачено стягнення моральної шкоди саме з підприємства, на якому встановлено пошкодження здоровя та був виданий акт, а не з усіх підприємств на яких працював працівник та чиї небезпечні умови праці впливали на стан його здоровя. Обмеження розміру стягнення моральної шкоди з урахуванням часу роботи на підприємстві відповідача є на думку суду звуженням прав працівника на отримання повного відшкодування моральної шкоди у звязку із пошкодженням його здоровя.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав професійне захворювання з незворотніми наслідками, втратив 40% професійної працездатності, став інвалідом, що суттєво вплинуло на його життя, життя його сімї. Окрім того, позивач зазнав та продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю та страждань, у звязку із чим змушений довго тривало лікуватись, що також впливає на якість його життя.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступеню фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Страждання позивача викликають певні зміни у його житті, він був вимушений звільнитися з підприємства за станом здоровя, де бажав продовжувати працювати та отримувати гідну зарплатню. Періодичні дуже сильні напади кашлю, задуха, почуття нехватки повітря, болі в грудній клітці не дають йому можливості почувати себе повноцінною людиною, заважають спілкуванню з родиною. Тривале лікування позначилося на його загальному стані, він постійно пригнічений через те, що можливості лікування і відновлення здоров`я практично немає, відносини його погіршилися, він позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обовязки по дому, усі турботи по будинку лягли на дружину.

Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, а також важкості отриманого професійного захворювання, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 19 000 гривень. Моральна шкода у розмірі 40 000 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача судом вважається перебільшеною.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

До судових витрат також відносяться витрати на оплату правової допомоги, яку позивач сплатив його представнику згідно договору у розмірі 1500 гривень, що підтверджується договором та оригіналом квитанції, а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача ці витрати на користь позивача.

Також, суд вважає, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 114 гривень 70 копійок.

На підставі ст.ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 3-6,10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Донвуглепоставка» про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровя задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка», код ЄДРПОУ 34500531, місцезнаходження юридичної особи: 83015, Донецька область, м. Донецьк, проспект Миру, будинок 8 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровя, 19 000 (девятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка», код ЄДРПОУ 34500531, на користь ОСОБА_3 на відшкодування опла ти правової допомоги у розмірі 1500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 гривень .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: