Рішення № 32291968, 10.07.2013, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

10.07.2013

Копія. Справа № 434/2022/13-ц

Провадження № 2/434/2012/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

/заочне/

04 липня 2013 року Артемівський районний суд міста Луганська в складі: головуючого - судді Река А.С., при секретарі - Малько А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Ісаєвої ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, -

в с т а н о в и в:

У березні 2013 року Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго», від імені якого діє представник за довіреністю, предявило дійсний позов. Просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, Ісаєвої ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, що утворилась за період з 01.07.1996 року по 01.11.2012 року в сумі 14829,61 гривень основного боргу; 5438,81 гривень витрати від інфляційних процесів; 1978,02 гривень 3% річних, а всього стягнути 22246,44 гривень, і судові витрати мотивуючи тим, що відповідачі належним чином не виконують зобовязання щодо оплати отриманих послуг.

Ухвалою Артемівського районного суду від 04.07.2013 року позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, Ісаєвої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстровані за адресою: м. Луганськ, кв. Степовий, 5/14, суми заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.07.1996 року по 01.11.2012 року, було залишено без розгляду.

В судове засідання представник позивача не зявився, подав до суду заяву в якій просив суд розглядати справу без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

У відповідності із ч.1 ст.224 ЦПК України, судом ухвалено розгляд справи в заочному порядку.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що квартира № 14 у будинку № 5 на кв. Степовий, в м. Луганську розташована у багатоповерховому будинку та забезпечується централізованим опаленням і гарячим водопостачанням, послуги з якого надаються ЛМКП «Теплокомуненерго».

З даних довідки за формою № 3, виданої МКП «Жилсервіс» ДУ №2 від 14.11.2012 року вбачається, що вищезазначена квартира є приватизованою і за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Ісаєва ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини в сфері комунальних послуг, в яких ЛМКП «Теплокомуненерго» є виробником послуг з централізованого опалення, що надаються до будинку, де розташована вищезазначена квартира, а споживачем власник або мешканець квартири. Дійсні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплозабезпечення», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 р. N 630, нормами ЦК України.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 162 ЖК України регламентує, що власник квартири зобовязаний вносити плату за комунальні послуги згідно затверджених в установленому порядку тарифами.

Згідно ст.1 Закону України «Про теплопостачання» споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Поняття «споживач» також надано у ч.1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 р. N 630, згідно якої це особа, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Обовязковість укладання договору виробника послуг і споживача вищезазначеними нормативними актами не передбачена.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач періодично здійснювала оплату за спожиті послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, що підтверджується витягом з особового рахунку № 3937206, та свідчить про наявність між сторонами фактичних договірних правовідносин.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідачі свої зобовязання не виконали, чим порушили майнові права позивача.

З урахуванням встановлених судом правовідносин, суд приходить до висновку, що фактичне прийняття відповідачами, які є споживачами послуг, відповідних зобовязань, і є підставою для задоволення позовних вимог.

У звязку з невиконанням ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зобовязань по платі за надані послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, перед позивачем виникла заборгованість за період з 01.07.1996 року по 01.11.2012 року в сумі 14829,61 гривень основного боргу; 5438,81 гривень витрати від інфляційних процесів; 1978,02 гривень 3% річних, а всього стягнути 22246,44 гривень.

Відповідно до ЦК УРСР (1963 р.) для звернення до суду з позовом було встановлено трирічний строк позовної давності, який повинен був застосовуватись судом незалежно від волі і думки сторін. Пропуск строку позовної давності був підставою для відмови у позові, за виключенням тих випадків, коли суд за клопотанням позивача визнає поважною причину пропуску строку позовної давності і знайде причини для його поновлення.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, але не є беззаперечною підставою для відмови у позові і застосовується судом лише у випадках, коли про це заявила одна із сторін. Такого клопотання у визначені судом строки і в порядку, встановленому законом, учасники процесу не заявили.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.01.2004 року по 01.11.2012 року. Підстав для стягнення боргу за період до 01.01.2004 року, суд не вбачає у звязку з пропуском позивачем строку позовної давності і відсутності підстав для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за період з 01.01.2004 року по 01.11.2012 року в сумі 19122,81 гривень, в тому числі основний борг 12747,30 гривень, інфляційні нарахування 4675,20 гривень, 3 % річних 1700,31 гривень.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів також підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 217, 360, 526 ЦК України, ст. 162 ЖК України, ст.ст. 19, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, холодному та гарячому водопостачанню та водовідведенню, ст.ст.10,11,60, 88, 212-215, 217 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, що зареєстровані за адресою: м. Луганськ, кв. Степовий, 5/14, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23А, ОКПО 24047779, р/р 2600337912501, відділення №1 ПАТ «Енергобанк» в м. Луганську, МФО 300272) заборгованість по платі за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.01.2004 року по 01.11.2012 року у розмірі 19122 (девятнадцять тисяч сто двадцять дві) гривні 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, що зареєстровані за адресою: м. Луганськ, кв. Степовий, 5/14, в рівних частках на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23А, ОКПО 24047779, р/р 2600337912501, відділення №1 ПАТ «Енергобанк» в м. Луганську, МФО 300272) судові витрати по сплаті судового збору по 76 (сімдесят шість) гривень 46 копійок, а всього 229 гривень 40 копійок.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення у десятиденний строк з дня отримання копії заочного рішення суду, шляхом подання відповідної письмової заяви до Артемівського районного суду м. Луганська.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Артемівський районний суду м. Луганська у десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана.

Повний текст було складено 08.07.2013 року.

Суддя /підпис/ ОСОБА_6

З оригіналом згідно. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 434/2022/13-ц,

провадження № 2/434/2012/13.

Суддя А.С. Река

Секретар