Постанова № 32288944, 09.07.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1690/13-a

"09" липня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Жука А.В.

секретар судового засідання: Порплиця Т.В.

за участю:

прокурора: Процик Е.Р.

представника позивача: Світлика О.М.

відповідач: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом прокурора Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному внеску в сумі 14967,15 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 всупереч вимогам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі по тексту - Закон №2464) не сплатив у встановлені законом терміни самостійно нарахований єдиний соціальний внесок за вересень 2012 року - квітень 2013 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 14967,15 гривень.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві, просять позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився та заперечень на адміністративний позов не подав, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 33, 35 КАС України.

Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача та відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому можливо розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України, на підставі наявних матеріалів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Абзацом третім п. 1) ст. 4 Закону №2464 передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з вимогами п. 1) ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 5) частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Як передбачено ч. 8 ст. 8 цього Закону Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, зокрема, Клас професійного ризику виробництва "8" - 36,85% від бази нарахування.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець є платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у зв'язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 14856,28 грн. яка виникла за період вересень 2012 року - квітень 2013 року..

Вказана заборгованість підтверджується карткою особового рахунку ФОП ОСОБА_2 (а.с.6) та поданих відповідачем самостійно до органу пенсійного фонду звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за вересень 2012 - квітень 2013 (а.с. 8-47).

Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Крім того, рішенням УПФУ в Тернопільському районі про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №1783 від 24.12.2012 до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 102,66 грн. та нараховано пеню в сумі 8,21 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 перед управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області становить 14967,15 гривень.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 14967,15 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім гривень 15 копійок) на користь управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (рахунок 37196101001915 в ГУ ДКС України в Тернопільській області, МФО 838012, код 21153972).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

(постанова складена і підписана в повному обсязі 10.07.2013)

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.