Рішення № 32288825, 08.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2724/13 08.07.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт -СМ", м.Київ

до: Фізичної особи-підприємця Коваль Олега Володимировича, м.Київ

про: стягнення 14027,56 грн.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

судді: Марченко О.В. Куркотова Є.Б.

Представники :

від позивача Бурдим К.В. - пред. за довір.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт-СМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Коваль Олега Володимировича про стягнення 14027,56 грн. на підставі Договору - доручення про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №24/9 від 24.09.2012р. та Заявки №56 від 24.09.2012р., з яких 12 904,00 грн. - сума основного боргу, 940,32 грн. - сума пені (штрафу), 183,24 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору - доручення про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №24/9 від 24.09.2012р. та Заявки №56 від 24.09.2012р., відповідачем не сплачена позивачу в повному обсязі вартість наданих послуг по перевезенню вантажу, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 12 904,00 грн. Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 940,32 грн. - штрафних санкцій та 183,24 грн. - 3 % річних, нарахованих позивачем за невиконання грошового зобов'язання по оплаті послуг по перевезенню вантажів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.13р. порушено провадження у справі №910/2724/13 та призначено розгляд справи на 11.03.13р.

У судове засідання 11.03.13р. з'явився представник позивача. Представником позивача вимоги ухвали суду від 13.02.13р. про порушення провадження у справі не виконано.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено, про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.13р. відкладено розгляд справи на 01.04.2013р.

У судове засідання 01.04.13р. з'явився представник позивача, вимоги ухвал суду від 13.02.13р. та від 11.03.13р. в частині надання належно засвідченої копії статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи позивача, оригіналу витягу (виписки) з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про включення підприємства позивача та відповідача до реєстру станом на день винесення даної ухвали не виконано.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.13р. відкладено розгляд справи на 04.04.13р.

У судове засідання 04.04.13р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

У судовому засіданні представником позивача надано оригінал витягу (виписки) з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про включення підприємства відповідача до реєстру, з якого вбачається, що адреса місцезнаходження відповідача: 04073, м.Київ, вул.Сирецька Б. 52, кв.1, у зв'язку з чим, виникла необхідність відкласти розгляд справи, та повідомити відповідача про розгляд справи судом за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про продовження строку розгляд справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.13р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів та відкладено розгляд справи на 22.04.13р.

У судове засідання 22.04.13р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

Ухвалою від 22.04.2013р. призначено колегіальний розгляд справи №910/2724/13.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року визначено склад суду для розгляду справи №910/2724/13: Капцова Т.П. - головуючий суддя, судді: Марченко В.О., Куркотова Є.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.13р. колегією суддів прийнято справу № 910/2724/13 до свого провадження та призначено розгляд справи на 03.06.13р.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Картавцева Ю.В. - головуючий суддя, судді: Привалов А.І., Баранов Д.О., у зв'язку із перебуванням суддів: Капцової Т.П., Марченко В.О., Куркотової Є.Б. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.13р. справу №910/2724/13 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Картавцевою Ю.В. - головуючий суддя, судді: Привалов А.І., Баранов Д.О. та призначено розгляд справи на 08.07.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2013р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Капцова Т.П. - головуючий суддя, судді: Марченко О.В., Куркотова Є.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.13р. справу №910/2724/13 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Капцова Т.П. - головуючий суддя, судді: Марченко О.В., Куркотова Є.Б. та призначено розгляд справи на 08.07.13.

У судове засідання 08.07.13р. з'явився представник позивача та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідачем 18.02.2013р., 15.03.13р., 05.04.13р., 12.04.13р., 29.04.13р., 15.05.13р., 18.06.13р. було отримано, відповідно, ухвалу суду про порушення провадження по справі від 13.02.13р. та ухвали суду від 11.03.13р., від 01.04.2013р., від 04.04.13р., від 22.04.13р. та від 03.06.13р.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 13.02.13р. та ухвали суду від 11.03.13р., від 01.04.2013р. та від 04.04.13р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві та в Договорі - доручення про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №24/9 від 24.09.2012р., а ухвали суду від 22.04.13р. та від 03.06.13р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

08.07.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги з підстав наведених в позові.

У судовому засіданні 08.07.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

24.09.2012р. між відповідачем (експедитор) та позивачем (перевізник) укладено Договір-доручення на надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №24/9 від 24.09.2012р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, даний договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають під час організації та виконання перевезень вантажів, взаєморозрахунків за надані послуги між експедитором та перевізником.

Як вбачається з умов Договору, перевізник зобов'язався забезпечити перевезення вантажів у відповідності з нормативними строками і на умовах, обумовлених сторонами завчасно, а експедитор зобов'язався організувати перевезення вантажів в міжнародному і міжміському сполученнях за допомогою автотранспортних засобів перевізника (п.п.2.1., 3.1. Договору).

Згідно з п.3.2. Договору, експедитор направляє заявки по телефону/факсу/ із зазначенням рухомого складу, найменування вантажів та інших відомостей для виконання заявки перевізником.

Відповідно до п.1.3.Договору, договір та заявка передані по факсу або електронною поштою мають юридичну силу з оригіналом.

Згідно з п.4.1. Договору, розрахунки за перевезення вантажів здійснюються між сторонами в національній або вільноконвертованій (в межах, дозволених чинним законодавством України) валюті, згідно виставленим рахункам перевізника експедитору на протязі 7 днів після отримання експедитором рахунку і товарно-транспортної накладної (CMR).

Відповідно до п.4.3. Договору, підставою для виписки рахунку за виконане перевезення є товарно-транспортна накладна, (CMR) належним чином оформлена на кожне відправлення та завірена печаткою вантажовідправника та вантажоодержувача.

Матеріали справи свідчать про те, що 24.09.2012р. між сторонами Договору було підписано Заявку №56 від 24.09.2012р.

Згідно з Заявкою №56 від 24.09.2012р., позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу (взуття, 12 т.) за маршрутом Німеччина, D-20457, м.Гамбург. (Freihafen), Nordersand 2, "Kraft Logistik GmbH" - Україна, м.Київ, дата завантаження 26.09.2012р., вартість послуг - 2700,00 євро.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Заявки №56 від 24.09.2012р., позивачем було надано послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) №270912EX та №270912 T1, копії яких долучено до матеріалів справи.

Вказані послуги з перевезення було виконано позивачем в повному обсязі та без будь-яких зауважень з боку відповідача, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ОУ-0000949 від 03.10.2012р. на суму 27 904,36 грн.

У зв'язку з наданням позивачем послуг по перевезенню вантажу згідно умов Договору та Заявки №56 від 24.09.2012р., останнім було виставлено рахунок-фактури № СФ-0000949 від 03.10.2012р. на суму 27 904,36 грн. з ПДВ.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем оплата за надані позивачем послуги перевезення за Договором та Заявкою №56 від 24.09.2012р. здійснена в повному обсязі не була, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 12 904,00 грн., що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Статтею 174 ГК України, визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з умов Договору, позивач зобов'язався забезпечити перевезення вантажів у відповідності з нормативними строками та на умовах, узгоджених сторонами завчасно, а відповідач зобов'язався оплатити надані позивачем послуги по перевезенню вантажів (п.п.2.1., 4.1. Договору).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.4.1. Договору, розрахунки за перевезення вантажів здійснюються між сторонами в національній або вільноконвертованій (в межах, дозволених чинним законодавством України) валюті, згідно виставленим рахункам перевізника експедитору на протязі 7 днів після отримання експедитором рахунку і товарно-транспортної накладної (CMR).

Позивачем на підтвердження направлення відповідачу рахунку і товарно-транспортної накладної (CMR) до матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про отримання відповідачем вказаної кореспонденції 12.10.12р.

Факт отримання відповідачем 12.10.12р. рахунку та товарно-транспортної накладної (CMR) не спростовано.

З огляду на те, що Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ОУ-0000949 від 03.10.2012р., підписаний сторонами, містить посилання на виставлений позивачем рахунок №СФ-0000949 від 03.10.12р., суд приходить до висновку, що відповідачем було отримано рахунок, у зв'язку з чим, відповідач з врахуванням п. 4.1. Договору, повинен був оплатити надані позивачем послуги в термін до 20.10.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2012р. відповідач частково оплатив надані позивачем послуги перевезення вантажу на суму 15 000,36 грн., що підтверджується банківською випискою, копія якої долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору та Заявки №56 від 24.09.2012р. ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були надані послуги згідно умов Договору та Заявки №56 від 24.09.2012р. на суму 27 904,36 грн., сплачено відповідачем було 15 000,36 грн., то на час розгляду спору сума боргу відповідача склала 12904,00 грн.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги підтверджується вищезазначеними міжнародними товарно-транспортними накладними, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги перевезення у розмірі 12 904,00 грн. підлягають задоволенню.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором та Заявкою №56 від 24.09.2012р. позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 940,32 грн. -суми штрафу (пені) та 183,24 грн. - 3 % річних.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити за весь час прострочення три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 27 904,36 грн. за період з 20.10.2012р. по 18.12.2012р., з суми боргу 12 904,00 грн. за період з 19.12.2012р. по 04.02.2013р.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних.

За перерахунком суду розмір 3 % річних становить:

27 904,36 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 60 дн. (за період з 20.10.12 р. по 18.12.12) = 137,61 грн.

12 904,00 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 48 дн. (за період з 19.12.12 р. по 04.02.13) = 50,91 грн.

Таким чином, загальний розмір 3 % річних склав 188,52 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 188,52 грн., а позивачем заявлено про стягнення 183,24 грн. 3 % річних, то позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем.

Щодо стягнення з відповідача 940,32 грн. - пені (штрафу), нарахованої позивачем з суми боргу 27904,36 грн. за період з 20.10.2012р. по 18.12.2012р. та з суми боргу 12 904,00 грн. за період з 19.12.12р. по 04.02.2013р., суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з п.4.2. Договору, за кожну додаткову добу прострочення платежів понад вказаних в п.4.1. Договору, що мало місце з вини експедитора, останній виплачує перевізнику штраф в розмірі 0,5 % від суми фрахту.

З огляду на те, що штрафна санкція, встановлена п.4.2 Договору, передбачена за порушення грошового зобов'язання, а її обчислення встановлено у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожну додаткову добу прострочення платежів, суд, на підставі ст. 549 Цивільного кодексу України, приходить до висновку, що за своєю правовою природою, вказана в п. 4.2 Договору штрафна санкція є не штрафом, а пенею.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на те, що розмір штрафної санкції, розрахованої відповідно до п. 4.2. Договору є більшим, ніж розмір пені, обчислений виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, то відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" суд здійснює розрахунок пені в межах подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За перерахунком суду розмір пені, розрахованої з суми боргу 27 904,36 грн. за період з 20.10.12 р. по 18.12.12р. становить 686,17 грн.; розмір пені з суми боргу 12 904,00 грн. за період з 19.12.12 р. по 04.02.13р. становить 253,85 грн.

Отже, загальний розмір пені становить 940,02 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір пені становить 940,02 грн., а позивачем заявлено про стягнення пені в розмірі 940,32 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 940,02 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коваль Олега Володимировича (04073, м.Київ, вул.Сирецька, б.52, кв.1, ідентифікаційний номер 3059318511, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця в ЄДР 20008402230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-СМ" (04053, м.Київ, вул.Артема, 1-5, код ЄДРПОУ 30524716) 12 904 (дванадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 940 (дев'ятсот сорок) грн. 02 коп. - пені, 183 (сто вісімдесят три) грн. 24 коп. - 3 % річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 46 коп. - суми судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 09.07.2013 р.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

судді: Марченко О.В.

Куркотова Є.Б.