Рішення № 32288647, 08.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.13р. Справа № 904/3646/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

про стягнення 50 462,26 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Кузьмінова Ю.В., довір. від 09.04.13р.;

від відповідача: Хомік О.В., довір. № 102 від 29.12.12р.;

Марченко М.А., довір. № 25 від 29.12.12р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.06.13р., просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) суму 46 546,00 грн. основного боргу, 785,94 грн. 3% річних, 186,18 грн. інфляційних, а всього 47 518,12 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки №Т260/05 від 28.02.12р.

Позивач наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві зазначає, що у зв'язку з тим, що позивачем в порушення приписів п.п.3.4, 3.7 Договору не надано документів, на підставі яких проводиться оплата поставленого товару, обов'язок по оплаті товару не виник і термін такої оплати збільшився в порядку п.4.7 Договору. Крім того, відповідач стверджує, що нарахування 3% річних та інфляційних є безпідставними, з огляду на те, що прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором не настало.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

28.02.2012 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № Т260/05 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики вказуються в Специфікаціях до Договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив товар на загальну суму 46 546,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи двосторонньою видатковою накладною з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін та довіреністю на отримання матеріальних цінностей (а.с. 16, 17).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами п.4.6 Договору порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в Специфікаціях до даного Договору.

Згідно Специфікації від 03.08.12р. до Договору оплата товару здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту приймання на склад покупця с пакетом товаросупровідних документів, зазначених у п.3.4 Договору (ціна фіксується і збільшенню не підлягає).

Умовами п.3.4 Договору передбачено, що разом із товаром, але не пізніше дати поставки товару постачальником надаються покупцю наступні документи:

- рахунок-фактура (оригінал);

- видаткова накладна (оригінал);

- залізнична накладна (оригінал) - за умови поставки залізничним транспортом, або товаро-транспортна накладна (оригінал) - за умови поставки автотранспортом;

- сертифікат якості виробника товару, а також інші документи згідно з п.п. 2.3. 2.4 договору (оригінали або належним чином засвідчені копії);

- у разі якщо товар підлягає сертифікації - сертифікат відповідності по системі сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також сертифікати згідно з чинним законодавством України (оригінали або належним чином засвідчені копії);

- документи, надання яких обумовлено в Специфікаціях до Договору.

Постачальник зобов'язаний одночасно з пакетом документів на товар, зазначених у п.3.4 Договору, передати покупцю податкову накладну, виписану відповідно до вимог законодавства та у випадках передбачених законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.3.7 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару відповідачем не виконані, у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 46 546,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№988/1 від 25.12.12р., яка була залишена останнім без відповіді та без задоволення.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.9.4 Договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань не встановлена Договором, регламентується чинним законодавством України.

Так, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 785,94 грн. за період з 02.10.12 р. по 25.04.13р. та інфляційні за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року у розмірі 186,18 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.68-69).

Перевіривши нарахування позивача, суд визнає їх правомірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Між тим, з приводу заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 666 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Оскільки від відповідача звернень щодо встановлення строку для надання позивачем товаросупровідних документів не надходило, а отримання товару підтверджується підписаною представником відповідача видатковою накладною та довіреністю на отримання матеріальних цінностей, що свідчить про відсутність зауважень з боку відповідача щодо поставки товару, суд відхиляє заперечення відповідача щодо ненадання позивачем товаросупровідних документів.

З приводу тверджень відповідача щодо безпідставного нарахування 3% річних та інфляційних, слід зазначити, що Специфікацією передбачено поставку на умовах оплати: протягом 5-ти банківських днів з моменту приймання на склад покупця з пакетом товаросупровідних документів, зазначених у п. 3.4 Договору та терміном поставки - до 30.09.2012 р.

Оскільки момент оплати товару настав, а відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, суд визнає нарахування позивачем 3% річних та інфляційних правомірними, а доводи відповідача безпідставними.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення уточнених позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська область, м.Орджонікідзе, вул. Калініна буд.11; ЄДРПОУ 00190928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд.1; ЄДРПОУ 32947554) суму 46 546,00 грн. (сорок шість тисяч п'ятсот сорок шість грн. 00 коп.) основного боргу, 785, 94 грн. (сімсот вісімдесят п'ять грн. 94 коп.) 3% річних, 186,18 грн. (сто вісімдесят шість грн. 18 коп.) інфляційних, 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 08.07.2013р.