Рішення № 32288083, 02.07.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/8110/12

Провадження по справі № 2/752/173/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Ляліній А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.09.2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № МL-007/160/2007.

Згідно з умовами кредитного договору банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 252 371,00 швейцарських франків із сплатою за користування кредитом плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 3,99 % річних та FIDR (процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). Відповідно до умов договору, кредитні кошти надавалися шляхом перерахування суми кредиту з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку.

24.09.2007 року, 21.04.2009 року, 16.09.2009 року, 25.02.2010 року між банком та відповідачем було укладено ряд додаткових договорів, якими змінено та доповнено умови, що містяться у кредитному договорі.

На підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.03.2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», що стало підставою для процесуального правонаступництва.

Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, у нього утворилась заборгованість в розмірі 235 112,42 швейцарських франків, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом Національного Банку України 2 057 913,85 грн. та 297 781,64 грн. Дана заборгованість складається із заборгованості за кредитом в розмірі 204 697,19 швейцарських франків, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом Національного Банку України 1 791 692,60 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 30 415,23 швейцарських франків, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом Національного Банку України 226 221,53 грн. та нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 297 781,64 грн.

31.10.2012 року позивачем було подано заяву про збільшення розмір позовних вимог, відповідно до якої остаточно просив стягнути з ОСОБА_1 244 482,48 швейцарських франків, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом Національного Банку України 2 021 372,83 грн. та 3 940 654,14 грн., що разом складає 5 962 026,96 гривень. Дана заборгованість складається із заборгованості за кредитом в розмірі 204 697,18 швейцарських франків, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом Національного Банку України 1 692 429,32 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 39 785,30 швейцарських франків, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом Національного Банку України 328 943,50 грн. та нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 3 940 654,14 грн.

16.07.2012 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання правочину недійсним, яка протокольною ухвалою суду від 16.07.2012 року прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що умови кредитного договору суперечать вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанови Правління Національного Банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» щодо заборони односторонньої зміни розміру відсоткової ставки за користування кредитом.

Вказував, що кредитним договором встановлені несправедливі по відношенню до нього умови, зокрема такі, що передбачають неправомірне обмеження конкуренції внаслідок покладення на позичальника обов'язку укладення договорів страхування у страхових компаніях, погоджених банком до співпраці, встановлення платежів, що позичальник має сплатити банку крім кредиту та процентів за користування кредитом, дисбаланс обсягу прав та обов'язків сторін договору, що порушує вимоги ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про страхування», Закону України «Про захист прав споживачів».

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» первісний позов підтримав, зустрічний позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Відповідач та представник відповідача за первісним позовом позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» не визнали та просили відмовити у їх задоволенні, зустрічний позов підтримали.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню частково, зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом достовірно встановлено, що 24.09.2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № МL-007/160/2007 згідно з умовами якого позичальникові надано кредит. (Т.1 а.с. 5-8)

21.04.2009 року між банком та позичальником було укладено додатковий договір до кредитного договору, згідно з умовами якого сторони домовилися внести зміни до кредитного договору, а саме визначено новий порядок нарахування процентів за користування кредитом та передбачено, що на період з моменту підписання додаткового договору до 24.04.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись процентна ставка розмір та вид якої передбачено умовами кредитного договору, з 24.04.2009 року по 23.09.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 6,5 % річних, на період з 24.09.2009 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка в розмірі 4,19 % + FIDR, а також внесено інші зміни та доповнення. (Т.1 а.с. 12-13 )

25.02.2010 року між банком та відповідачем було укладено додатковий договір до кредитного договору, яким сторони погодили внесення змін до умов кредитного договору, а саме визначено новий порядок нарахування процентів за користування кредитом та передбачено, що на період з 25.02.2010 року по 25.04.2010 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 5,5 % річних, на період з 26.04.2010 року по 24.10.2010 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 8,81 % річних, на період з 25.10.2010 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка в розмірі 4,31 % + FIDR, а також внесено інші зміни та доповнення до кредитного договору.(Т.1 а.с. 15-17)

18.03.2011 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», за умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю, відступило право вимоги за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна». (Т.1 а.с. 24-30)

Як вбачається з розрахунку заборгованості по клієнту ОСОБА_1, станом на 06.07.2012 року, виписки з поточного рахунку № 26203701761395, платіжного доручення № 1 від 24.09.2007 року, заявки про перерахування коштів № 6 від 12.08.2008 року та заявки про перерахування коштів № 6 від 17.10.2008 року, кредит надавався траншами: перший транш в розмірі 190 465,58 швейцарських франків - 24.09.2007 року, другий транш в розмірі 15 000,00 швейцарських франків - 12.08.2008 року, третій транш в розмірі 13 000,00 швейцарських франків - 17.10.2008 року.(Т.1 .а.с. 134-239, Т.2 а.с. 23-26)

Загальна сума виданих кредитних коштів становить 218 465,58 швейцарських франків.

Для розрахунку процентів за користування кредитними коштами сторони узгодили використання плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка в розмірі 3,99 % річних, що є незмінним протягом усього строку дії кредитного договору, та FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.

Відповідно до умов договору, датою остаточного повернення кредиту є 24.09.2029 року.

Проте, в порушення умов договору, відповідач належним чином не сплачував платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно п. 1.11.1 кредитного договору усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом повинні здійснюватись позичальником у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим договором. Відповідно до вимог п.п. 1.5.1, 1.5.11 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів. Нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, передбачений в графіку платежів.

У відповідності до п. 4.1.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору.

Відповідач за первісним позовом неналежно виконував свої зобов'язання за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 244 482,48 швейцарських франків, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом Національного Банку України 2 021 372,83 грн. та 3 940 654,14 грн., що разом складає 5 962 026,96 гривень. Дана заборгованість складається із заборгованості за кредитом в розмірі 204 697,18 швейцарських франків, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом Національного Банку України 1 692 429,32 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 39 785,30 швейцарських франків, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом Національного Банку України 328 943,50 грн. та нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 3 940 654,14 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивачем ставиться вимога щодо стягнення з відповідача пені в розмірі зобов'язань в розмірі 3 940 654,14 грн., однак на підставі ст. 551 ЦК України, враховуючи те, що розмір пені за прострочення виконання зобов'язання в декілька разів перевищує розмір суми боргу, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки і стягнути з відповідача на користь позивача суму пені в розмірі 250000,00 гривень.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, заборгованості по відсоткам та пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково.

При вирішенні питання щодо відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання правочину недійсним суд керувався наступним.

У зустрічному позові позивач посилався на заборону односторонньої зміни розміру відсоткової ставки за користування кредитом та несправедливість умов кредитного договору щодо надання банку права на збільшення розміру процентної ставки.

Судом встановлено, що згідно п.п. 1.4.1.1.3 - 1.4.1.1.5 кредитного договору плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає корегуванню протягом дії кредитного договору щоразу після перебігу кожного 12 (дванадцятого) календарного місяця, починаючи з дати укладення кредитного договору, якщо інше не передбачено кредитним договором. Плаваюча процентна ставка за користування кредитом впродовж першого року дії кредитного договору підлягає коригуванню після перебігу 11 (одинадцятого) календарного місяця, починаючи з дати укладання кредитного договору. Плаваюча процентна ставка фіксується в перший Банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 (одинадцяти/дванадцяти) місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки.

Також умовами кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань, встановлених будь-яким з п.п. к)-н) а. 2.3.7 чи/та п. 1.3.1.4 цього договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток підвищується на 4 % річних (п. 1.4.1.5.1). Після підвищення процентної ставки в порядку, передбаченому п. 1.4.1.5.1 кредитного договору, та подальшого належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток зменшується на 4 % річних.

Крім того, сторонами кредитного договору погоджено, що підвищення або зменшення процентної ставки здійснюється в силу умов кредитного договору та не потребує укладення будь-якого додаткового договору до кредитного договору або графіку погашення у новій редакції та сторони згодні з таким підвищенням або зменшенням процентної ставки по відношенню до всієї неповернутої суми кредиту.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.

Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихПостановою Правління Національного Банку України від 10.05.2007 року № 168 встановлена можливість використання різних типів процентної ставки - фіксованої або плаваючої.

Крім того, згідно п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

Отже, суд приходить до висновку про відповідність чинному законодавству умов кредитного договору щодо можливості зміни процентної ставки в залежності від обставин, погоджених сторонами.

Також на думку суду не є обмеженням конкуренції положення кредитного договору, що закріплені у п. 1.3.1.4.1 та застереженні до п. 1.3.1.4.3 кредитного договору щодо укладення договору страхування предмета іпотеки, що є забезпеченням виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором, у страхових компаніях, погоджених банком до співпраці.

Вказані положення кредитного договору не зобов'язують позивача за зустрічним позовом укладати договори страхування із одним конкретним страховиком, а надають йому право вибору між страховими компаніями, що погоджені банком. Також, виходячи із сукупності умов кредитного договору, укладення договору страхування позичальником у іншій страховій компанії, наслідком матиме погоджений сторонами кредитного договору порядок підвищення процентної ставки за користування кредитом. Отже сторонами кредитного договору не передбачено жорсткого обов'язку позичальника укладати договори страхування предмета іпотеки у одного конкретного страховика, а надано право вибору, що не свідчить про будь-яке обмеження конкуренції.

Крім того, суд звертає увагу на п. 1.3.1.13 кредитного договору, згідно якого банк може не вимагати виконання будь-якого із підпунктів п. 1.3.1 кредитного договору, зокрема і п. 1.3.1.4.1 та застереження до п. 1.3.1.4.3 кредитного договору.

Також суд критично ставиться до посилання позивача за зустрічним позовом на умови кредитного договору щодо встановлення супутніх платежів у вигляді комісії, що позичальник повинен сплатити банку, як на такі, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Зокрема ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність.Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать: залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Відповідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Отже, суд враховує, що у разі надання банком при укладенні кредитного договору супутніх послуг позичальникові, банк має право отримувати винагороду за їх надання.

Крім того суд також зауважує на тому, що позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів сплати на користь банку будь-яких сум за дії, які банк здійснив на власну користь, за дії, що позичальник здійснив на користь банку, або за дії, вчинені банком або позичальником з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин за кредитним договором.

Також позивач за зустрічним позовом посилався на дисбаланс обсягу прав та обов'язків сторін договору та обмеження його прав, як споживача банківських послуг та встановлення для нього жорстких обов'язків.

Враховуючи положення ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Кредитний договір є двостороннім правочином. Це добровільне і належним чином оформлене волевиявлення обох сторін, які дійшли згоди стосовно всіх істотних умов, наслідком чого стало підписання кредитного договору.

Підписанням кредитного договору позичальник підтвердив своє ознайомлення із умовами договору та висловив згоду на такі умови.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи із вимог даних статей, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, а в силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За вищевикладених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору в розмірі 3 219,00 грн..

Керуючись ст.ст. 203, 215, 512, 514, 526, 610, 627 - 629, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 1, 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України від 10.05.2007 року № 168, , ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", код ЄДРПОУ 36789421, місцезнаходження м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д залишок заборгованості по кредиту в розмірі 204 697,18 швейцарських франків, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом Національного Банку України 1 692 429,32 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 39 785,30 швейцарських франків, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом Національного Банку України 328 943,50 грн., пеню в розмірі 250 000,00 грн., а всього стягнути 2 271 372 (два мільйони двісті сімдесят одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 82 коп..

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", код ЄДРПОУ 36789421, місцезнаходження м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д суму сплаченого судового збору в розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 коп..

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про визнання правочину недійсним - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя: Антонова Н.В.