Рішення № 32287553, 09.07.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/3601/13-ц

2/248/1348/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2013 року. Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Саєнко О.Б., при секретарі - Романенко Н.В., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харцизька Донецької області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк (надалі ПАТ КБ) «ПриватБанк» звернувся до суду 29.04.2013 року з дійсним позовом, вказуючи, що 28.03.2008р. між Банком та ОСОБА_1 - відповідачем у справі, був укладений кредитний договір № DOХRRС38320186, відповідно до якого останній наданий кредит в розмірі 6 270грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Свій позов мотивує тим, що Банк свої зобов'язання по Договору як Позичальник виконав цілком. Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконувала, в результаті чого станом 11.04.2013р. утворилась заборгованість, яка складається з наступного: 5 990,92грн - заборгованість за кредитом; 637,46грн - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 1 705,44грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 26 250,10грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи - 500грн (фіксована частина), штраф - 1 729,20грн (процентна складова), в загальній сумі 36 813,12грн. Просив суд стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитом та відсотками у загальній сумі 36 813,12грн, а також у рахунок повернення судового збору у сумі 368,13грн.

Представник позивача Єрмак В.М. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та надала суду клопотання про розгляд справи її відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 вимоги позову не визнала, надавши суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність із зазначенням, що суму боргу виплатити не в змозі, так як у неї на утриманні знаходиться вісім неповнолітніх дітей та вона не має ніякого доходу.

Суд , вважає можливім розглядати справу у відсутність представника позивача та відповідача і поставити у справі рішення на підставі доказів, що маються у справі.

Суд вивчивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, вважає, що у задоволені позову слід відмовити за пропуском позивачем строку позовної давності на звернення до суду з дійсним позовом, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.03.2008р. між Банком та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № DOХRRС38320186, відповідно до якого останній наданий кредит в розмірі 6 270грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, строком на строк 24 місяця - з 28.03.2008р по 28.03.2010р, з щомісячним платежем у сумі 395,96грн. (а.с.5-15).

З розрахунку заборгованості за договором № DOХRRС38320186 від 28.03.2008р., станом на 11.04.2013р (а.с.4) вбачається, що у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором , яка складається з наступного: 5 990,92грн - заборгованість за споживчим кредитом; 637,46грн - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 1 705,44грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 26 250,10грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи - 500грн (фіксована частина), штраф - 1 729,20грн (процентна складова), в загальній сумі 36 813,12грн.

Застосовуючи норми процесуального та матеріального права суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень, визначених у ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно пункту 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», судам роз'яснено, що враховуючи положення пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Таким чином, судом встановлено, що спірний договір про надання споживчого кредиту був укладений 28.03.2008 року на строк 24 місяців, з кінцевим терміном повернення 28.03.2010р, а також встановлено, що відповідач порушила умови вказаного договору та не сплачувала визначені щомісячні платежі за користування цим кредитом, у зв'язку з чим, станом на 11.04.2013р утворилась заборгованість, яка складається з наступного: 5 990,92грн - заборгованість за кредитом; 637,46грн - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 1 705,44грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 26 250,10грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи - 500грн (фіксована частина), штраф - 1 729,20грн (процентна складова), в загальній сумі 36 813,12грн ( а.с.4).

Тобто суд встановив, що цивільне право позивача, що склалося з кредитних правовідносин порушено відповідачем.

Відповідно до наданої позивачем до позову в обґрунтування заявлених позовних вимог - Умов та Правил надання банківських послуг у пункті 1.7.31 вбачається положення про те, що строк позовної давності стосовно вимог повернення кредиту, оплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів, витрат банку встановлюється сторонами тривалістю в 50 років ( а.с.6-15). В свою чергу , в заяві позичальника про надання споживчого кредиту ( а.с.5 зв. сторінка), вбачається , що позивач надає позичальнику строковий кредит на Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам, таким чином , Умови та Правила надання банківських послуг суд не приймає до уваги при постановленні рішення, так як вони не розповсюджуються на виниклі між сторонами правовідносини .

Згідно до положень визначених у ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Позивач не надав суду доказів , щодо існування між сторонами письмового договору про збільшення позовної давності по договору про надання споживчого кредиту від 28.03.2008р., укладеного між ним та відповідачем у справі, в свою чергу , звернувся до суду із даний позовом 29.04.2013 року , тобто пропустив трьох річний строк позовної давності.

У відповідності до ч.5 ст.267 ЦК України, у суду не має підстав визнавати поважними причини пропущення позивачем строку позовної давності.

У зв'язку з чим, та відповідно до положень ч.4 ст.267 України, суд вважає на необхідне у задоволені позовних вимог відмовити за спливом трьох річного строку позовної давності для звернення до суду із дійсним позов за захистом свого порушеного права.

Керуючись ст.ст.256, 257, ч.1 ст.259 ЦК України, п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», ст.ст.10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DOХRRС38320186 від 28.03.2008р, - відмовити за спливом трьох річного строку позовної давності .

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя:

.