Постанова № 32287526, 04.07.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Справа № 803/1375/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

з участю представників позивача Олейник І.В., Вержбицької С.В.,

представників відповідача Грицишиної І.О., Дмитрука Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за товариства з обмеженою відповідальністю «Опос-Торг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Опос-Торг» (далі - ТзОВ «Опос-Торг») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2013р.: №0003962201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 947 669грн., в тому числі 2 614 106грн. за основним платежем та 333 563грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також №0003972201, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 789 804грн., в тому числі 2 355 882грн. за основним платежем та 433 922грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

02.07.2013р. представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, зокрема, товариство просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013р. №0003962201 в частині збільшення товариству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 942 584грн.05коп., в тому числі за основним платежем - 2 610 038грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 332 546грн.05коп. Вказана заява вмотивована тим, що збільшення Луцькою ОДПІ грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 5 084грн.73коп., в т.ч. за основним платежем 4 067грн.78коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 016грн.95коп., здійснено по факту виявлення податковим органом завищення задекларованих показників (інших витрат) в 3-му кварталі 2011 року на суму 17 686грн. за операціями з перерахунку курсових різниць по операціям в іноземній валюті, який не заперечується позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» у період, що перевірявся податковим органом, постачання товару здійснював з власного складу за адресою місцезнаходження підприємства, що підтверджується виключно видатковими та податковими накладними, з дати підписання яких на партію товару, що є предметом поставки за відповідними первинними документами, право власності переходило до ТзОВ «Опос-Торг»;

- перевезення товару від контрагента, зі складу ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат», здійснювалося за рахунок ТзОВ «Опос-Торг» на умовах самовивозу шляхом залучення на договірних взаємовідносинах перевізників, поза межами договору поставки, в якості вже власника придбаного товару, що в свою чергу спростовує аргументацію податкового органу про нібито встановлені недоліки в оформленні ТТН;

- на кожну партію товару, визначену окремою видатковою накладною, у відповідності до умов договору та із врахуванням специфіки товару ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» надано ТзОВ «Опос-Торг» ветеринарні свідоцтва, що містять інформацію про власника товару, асортимент, кількість, тоннаж, походження товару, номер посвідчення про якість, температуру товару, що відпускався тощо, копії яких було надано податковому органу;

- під час проведення перевірки товариством надано усі документи первинного бухгалтерського обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання товару від ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» та їх оплати, що не заперечується інспекторами та зафіксовано в акті перевірки і жодних заперечень щодо форми і змісту наданих підприємством до перевірки первинних бухгалтерських документів, окрім ТТН, не зафіксовано;

- правомірність декларування позивачем валових витрат та податкового кредиту протягом 2010-2012 років неодноразово була предметом податкових перевірок, за проведення результатами яких не було зроблено висновків про вчинення товариством будь-яких порушень;

- правила ведення податкового обліку, встановлені як Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», так і Податковим кодексом України, не містять вказівок на те, що валові витрати з оплати транспортних послуг та/або поставки товару мають бути підтверджені тільки товарно-транспортними накладними, натомість в якості таких підтверджуючих документів вказуються як «розрахункові», «платіжні», так і «інші документи»;

- правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) і, при цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей;

- за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання покупцем товарів (робіт, послуг) та використання їх у власній господарській діяльності, відсутність/дефектність такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною та абсолютною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій;

- податковим органом не підтверджено факт отримання у періоді, що перевірявся, транспортних послуг від перевізників на загальну суму 41 650грн.40коп., в т.ч. ПДВ, що призвело до завищення валових витрат на суму 34 709грн. та податкового кредиту на суму 6 942грн. без конкретизації місяця/кварталу періоду такого завищення та ідентифікації особи самого перевізника;

- висновки перевірки про нібито встановлені порушення ТзОВ «Опос-Торг» порядку декларування валових витрат та податкового кредиту у періоді 2010-2012 років не підкріплені жодними доказами, носять характер оціночних суджень та суб'єктивних припущень, не ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України, а винесені на їх підставі податкові рішення-повідомлення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача в наданих суду додаткових письмових поясненнях від 02.07.2013р. (2 пояснення) та від 04.07.2013р. (2 пояснення), а також в судових засіданнях уточнені позовні вимоги підтримали повністю, просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, додатково зазначивши наступне:

- видача ветеринарних документів (ветеринарного свідоцтва та ветеринарної довідки) здійснюється в стислі строки у встановленому ветеринарним законодавством порядку та за місцем розташування потужностей (об'єктів), в тому числі забійних підприємств, м'ясокомбінатів, відтак, зважаючи на специфіку продукції, факт поставки якої не підтверджено податковим органом, та враховуючи, що партії придбаного у ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» товару було перевірено й підтверджено видачею ветеринарних свідоцтв встановленого зразка, посилання податкового органу на наявність недоліків в оформленні окремих ТТН не є безумовною та абсолютною підставою не визнання реальності господарських операцій, а подібний підхід носить виключно фіскальний характер за відсутності доказів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні або недостовірні;

- придбаний у ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» товар товариство реалізовувало контрагентам на підставі укладених договорів згідно отриманих замовлень, що підтверджується копіями договорів поставки, в рамках яких здійснено реалізацію товару, придбаного за спірними операціями, видаткових накладних, податкових накладних;

- з результату опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань, та/або податкового кредиту з податку на додану вартість ТзОВ «Опос-Торг» та його контрагентів вбачається відсутність у травні 2011 року відхилень між даними платника, що перевірялися (сума ПДВ) та даними перевірки по контрагенту ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» про що зазначено податковим органом, що ТзОВ «Опос-Торг» відображено суму податкового кредиту відповідно до первинних документів та даних бухгалтерського обліку, натомість, реєстром первинних документів, щодо яких виявлено порушення у травні місяці 2011 року податковим органом знято ПДВ на суму 47 756грн.04коп. по контрагенту ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат»;

- реєстри документів, щодо яких виявлено порушення податковим органом, приєднані в якості додатків до наданого до суду акту перевірки в якості електронної версії акта, тобто за відсутності підписів перевіряючих, не відповідають за своїм змістом ідентичним за назвою документам, наявним у підприємства за підписом осіб, які здійснювали перевірку.

Відповідач в поданому суду письмовому запереченні від 27.06.2013р., додаткових письмових поясненнях від 03.07.2013р. та представники відповідача в судових засіданнях просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:

- в ході перевірки позивачем було надано на підтвердження реальності проведення господарських операцій із ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» товарно-транспортні накладні двох типів - форми №1-ТН та невстановленої форми, перші з яких заповнені з порушеннями, а саме: немає конкретизації шляху прямування вантажу (зазначено лише назви міст), не зазначено осіб, відповідальних за отримання ТМЦ із зазначенням номера доручення на таке отримання, відсутні марки автомобілів, які здійснювали перевезення ТМЦ, відсутні підписи водіїв, які здійснювали перевезення, відсутні відбитки печаток вантажовідправника та відповідальних осіб контрагента, відсутні відомості про температуру вантажу, який подається для перевезення, відсутні номери шляхових листів, відсутні відомості про якість або сертифікат;

- при співставленні даних ТТН як встановленої, так і невстановленої форм, з даними видаткових накладних встановлено невідповідність підписів осіб, відповідальних за відпуск та отримання ТМЦ, а саме: 1) згідно ТТН типової форми відпуск дозволив, а також здав ТМЦ - Вержбицький М.М. (директор ТзОВ «Опос-Торг»), перевізниками є ПП «Транспортна компанія», ТзОВ «ВМП», ПП ОСОБА_6 та інші, а у ТТН невстановленої форми - Козятин, Луцьк, а також відсутні дані щодо пункту розвантаження та перевізника товару, 2) згідно з ТТН невстановленої форми товар відпустили ОСОБА_7, ОСОБА_8, в той час як згідно видаткових накладних відвантажили ОСОБА_8 (начальник цеха), ОСОБА_9;

- заповнення ТТН з порушенням вимог чинного законодавства свідчить про те, що формування на їх підставі податкового та бухгалтерського обліку неможливе, в зв'язку з тим, що вони не є належно оформленими первинними документами, відповідно факт реальності здійснення поставок товару позивачу не підтверджується, що, в свою чергу, свідчить про неправомірність формування останнім як валового доходу, так і податкового кредиту за такими господарськими операціями з ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат»;

- перевіркою не було підтверджено факт отримання транспортних послуг лише від одного перевізника - ТзОВ «ВМП» винятково в зв'язку з тим, що позивачем було надано копії актів виконаних робіт по наданню транспортних послуг лише по вказаному перевізнику, відповідно податковий орган зміг встановити факт не підтвердження отримання таких послуг саме від ТзОВ «ВМП» та зробив висновок про завищення валових витрат на 34 709грн. та податкового кредиту на 6 942грн.

Розглянувши доводи викладені позивачем у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову з частковим відшкодуванням судових витрат позивача. При цьому судом враховано наступне:

В період з 18.03.2013р. по 26.04.2013р. посадовими особами Луцької ОДПІ Волинської області ДПС та ДПС у Волинській області (9 осіб) було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Опос-Торг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р., за результатом якої складено акт від 13.05.2013р. №2706/22.1/31011337.

Перевіркою встановлено наступні порушення, вчинені ТзОВ «Опос-Торг»:

- пп.5.1., 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (далі - Закон України №283/97-ВР) та п.44.1, п.44.6, п.44.7 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1., п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження товариством податку на прибуток підприємств, який підлягає сплаті на загальну суму 2 641 766грн., в т.ч.: 3 квартал 2010 року на суму 50 623грн.; 4 квартал 2010 року на суму 37 838грн.; 1 квартал 2011 року на суму 154 269грн.; 2 квартал 2011 року на суму 571 304грн.; 3 квартал 2011 року на суму 194 596грн.; 4 квартал 2011 року на суму 359 689грн.; 1 квартал 2012 року на суму 206 663грн.; 2 квартал 2012 року на суму 260 695грн.; 3 квартал 2012 року на суму 598 806грн.; 4 квартал 2012 року на суму 207 283грн.

- пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР) та п.44.1 ст.44, п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті на загальну суму 2 650 726грн., в т.ч. за: серпень 2010р. - 8 551грн.; вересень 2010р. - 31 948грн.; грудень 2010р. - 30 271грн.; січень 2011р. - 322 199грн.; лютий 2011р. - 35 106грн.; березень 2011р. - 34 609грн.; квітень 2011р. - 391 864грн.; травень 2011р. - 48 456грн.; червень 2011р. - 56 465грн.; липень 2011р. - 48 851грн.; серпень 2011р. - 64 304грн.; вересень 2011р. - 55 522грн.; жовтень 2011р. - 149 760грн.; листопад 2011р. - 81 179грн.; грудень 2011р. - 81 834грн.; січень 2012р. - 83 985грн.; лютий 2012р. - 44 790грн.; березень 2012р. - 68 046грн.; квітень 2012р. - 72 578грн.; травень 2012р. - 117 076грн.; червень 2012р. - 58 629грн.; липень 2012р. - 198 262грн.; серпень 2012 р. - 140 673грн.; вересень 2012р. - 231 356грн.; жовтень 2012р. - 87 067грн.; листопад 2012р. - 61 483грн.; грудень 2012р. - 48 862грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки ТзОВ «Опос-Торг» було подано до податкового органу заперечення до акта перевірки №76 від 22.05.2013р.

За результатом розгляду заперечення товариства на висновки акта перевірки податковим органом листом від 29.05.2013р. №10207/10/22.1-10 було повідомлено про прийняття рішення про проведення позапланової виїзної перевірки з питань, що становлять предмет заперечення.

Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС був виданий наказ від 29.05.2013р. №1638 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Опос-Торг» з питань, що становлять предмет заперечення, тривалістю 10 робочих днів з 30.05.2013р.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. у справі №803/1255/13-а за позовом ТзОВ «Опос-Торг» до Луцької ОДПІ Волинської області ДПС про визнання протиправним та скасування наказу від 29.05.2013р. №1638 клопотання товариства про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, зупинено дію наказу Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 29.05.2013р. №1638 «Про проведення документальної позапланової перевірки» до прийняття рішення по справі.

30.05.2013р. Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС листом №10235/10/22.1-22 «Про розгляд заперечення (у доповнення до листа від 29.05.2013р. №10207/10/22.1-10)» повідомлено ТзОВ «Опос-Торг», що, оскільки судом зупинено проведення позапланової перевірки та провести відповідну неможливо - податковим органом розглянуто по-суті надане підприємством заперечення та частково задоволено вимоги товариства, зокрема зменшено донараховану суму податку на прибуток підприємств та суму знятого податкового кредиту в зв'язку із виявленням під час оформлення результатів перевірки арифметичних помилок внаслідок задвоєння працівниками, відповідальними за перевірку, первинних документів під час формування реєстрів документів, щодо яких виявлено порушення, викладені у висновку даного акта.

Зважаючи на виявлені порушення та аргументи ТОВ «Опос-Торг» у запереченні, податковим органом було внесено зміни до висновку акта перевірки, яким у новій редакції встановлено порушення товариством:

- пп.5.1., 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (далі - Закон України №283/97-ВР) та п.44.1, п.44.6, п.44.7 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1., п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження товариством податку на прибуток підприємств, який підлягає сплаті на загальну суму 2 614 106грн., в т.ч.: 3 квартал 2010 року на суму 50 623грн.; 4 квартал 2010 року на суму 37 838грн.; 1 квартал 2011 року на суму 154 269грн.; 2 квартал 2011 року на суму 571 304грн.; 3 квартал 2011 року на суму 194 596грн.; 4 квартал 2011 року на суму 359 689грн.; 1 квартал 2012 року на суму 206 663грн.; 2 квартал 2012 року на суму 233 035грн.; 3 квартал 2012 року на суму 598 806грн.; 4 квартал 2012 року на суму 207 283грн.

- пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР) та п.44.1 ст.44, п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті на загальну суму 2 355 882грн., в т.ч. за: серпень 2010р. - 8 551грн.; вересень 2010р. - 31 948грн.; грудень 2010р. - 30 271грн.; січень 2011р. - 53 700грн.; лютий 2011р. - 35 106грн.; березень 2011р. - 34 609грн.; квітень 2011р. - 391 864грн.; травень 2011р. - 48 456грн.; червень 2011р. - 56 465грн.; липень 2011р. - 48 851грн.; серпень 2011р. - 64 304грн.; вересень 2011р. - 55 522грн.; жовтень 2011р. - 149 760грн.; листопад 2011р. - 81 179грн.; грудень 2011р. - 81 834грн.; січень 2012р. - 83 985грн.; лютий 2012р. - 44 790грн.; березень 2012р. - 68 046грн.; квітень 2012р. - 72 578грн.; травень 2012р. - 90 731грн.; червень 2012р. - 58 629грн.; липень 2012р. - 198 262грн.; серпень 2012 р. - 140 673грн.; вересень 2012р. - 231 356грн.; жовтень 2012р. - 87 067грн.; листопад 2012р. - 61 483грн.; грудень 2012р. - 48 862грн.

На підставі акту перевірки, з врахуванням результатів розгляду заперечення підприємства, 01.06.2013р. Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС було винесено податкові повідомлення-рішення: №0003962201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 947 669грн., в тому числі 2 614 106грн. за основним платежем та 333 563грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також №0003972201, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 789 804грн., в тому числі 2 355 882грн. за основним платежем та 433 922грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновок податкового органу про не підтвердження факту придбання ТзОВ «Опос-Торг» товару у ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» та наступне, в зв'язку з цим, неправомірне завищення валових витрат та податкового кредиту за такими операціями, обґрунтований невідповідністю ТТН, супроводжуючих товар в дорозі від м. Козятин до місця призначення, вимогам нормативно-правових актів.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 135.1. статті 135 цього ж кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пункт 135.2. статті 135 вказує, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналогічно вищевказаним нормам законодавства врегульовано порядок формування податкового кредиту й нормами Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв у 2010 році до вступу в дію Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Згідно з п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон України № 996-ХІV) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом, 31.12.2009р. між ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» (Постачальник) та ТзОВ «Опос-Торг» (Покупець) укладено договір поставки (довгостроковий) №311209 (далі - Договір поставки).

Відповідно до п.п.7.1-7.2 Договір поставки набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання, з правом пролонгації у разі, якщо жодна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за тридцять днів до його закінчення.

Предметом поставки, відповідно до п.2.1. договору, є м'ясо-ковбасні вироби, напівфабрикати, м'ясо, сировина, які є на момент укладання договору, або будуть створені у майбутньому. Товар поставляється Покупцю партіями (п.2.2.1 договору поставки).

Вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається у накладних. (п.4.1 договору поставки).

Згідно умов постачання партія товару, що узгоджена відповідною накладною, повинна бути поставлена Покупцю не пізніше трьох днів з моменту прийняття офіційної заявки. Заявка на поставку повинна містити найменування, вид/асортимент, ґатунок, параметри та кількість товару, бути письмово оформленою та підписаною керівником або повноважною особою Покупця. Замовлення передається через факсимільний або електронний зв'язок, поштою або через представника. У випадку передачі замовлення факсом Покупець зобов'язаний в той же день відправити поштою або іншим видом транспорту оригінал замовлення з мокрою печаткою. У випадку відсутності оригіналу замовлення або неможливості передачі оригіналу замовлення факсові копії мають силу таких оригінальних замовлень. (пп.3.1-3.2 договору поставки).

Судом до матеріалів справи долучено копії замовлень до Договору поставки за період його дії з 18.08.2010р. по 24.12.2012р.

У відповідності до п.3.3. договору поставки перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформлюється видатковою накладною (актом прийому-здачі).

Судом до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних по взаємовідносинах з ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» в період дії Договору поставки з 19.08.2010р. по 25.12.2012р.

Сторонами у п.3.4 Договору поставки узгоджено, що пунктом (місцем постачання) товару за цим договором є склад за адресою: 22100, м. Козятин, вул. Довженко, 33, який є складом постачальника, його юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням. Про зазначене свідчить також лист ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» від 20.05.2013р. №5/1055 на ім'я директора ТзОВ «Опос-Торг».

У відповідності до п.201.1. ст.200 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

На виконання вимог п.201.1 ст.200 ПК України, ст.9 Закону України №996-ХІV контрагентом позивача - ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» - було виписано податкові накладні, копії яких, включно з реєстром, приєднано судом до матеріалів справи. Це податкові накладні за період дії Договору поставки з 19.08.2010р. по 25.12.2012р.

У 2010-2012 роках організація відбору та загрузки товару, що придбавався, перевірка зовнішнього стану продукції, відсутність видимих недоліків її якості, наявність клейма виробника, перевірки наявності супроводжуючих документів для товару в дорогу, супровід вантажу з місця поставки до вантажоодержувача ТзОВ «Опос-Торг» здійснювалося на договірних засадах згідно з укладеними з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ТзОВ «Ірба-Сервіс» договорами.

У відповідності до укладених договорів Виконавці зобов'язувались власними силами та силами свого персоналу (перелік уповноважених осіб узгоджувався Сторонами у договорі) згідно із замовленнями виконати та організувати виконання визначених у договорі послуг, пов'язаних із придбанням та продажем товару, що належить Замовнику - ТзОВ «Опос-Торг»).

На виконання умов укладених договорів Виконавець здійснював відбір, загрузку і здачу м'ясопродукції.

Послуги виконувалися на підставі Довіреності, виданої замовником на уповноважену особу Виконавця згідно переліку таких осіб, узгоджених в договорах між Сторонами.

Послуги надавалися згідно замовлень, якими визначалася назва товару, місце завантаження товару і місце здачі товару, що надавалися Виконавцю не пізніше ніж за добу до відповідної дати.

Зміст обов'язків та прав сторін врегульовано укладеними між сторонами договорами, копії яких, а також актів виконаних робіт, замовлень на виконання послуг та платіжних доручень, що підтверджують здійснення оплати за отримані послуги, долучені до матеріалів справи, а отже отримання таких послуг та їх оплату повністю підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Судом також досліджено та долучено до матеріалів справи копії документів, що підтверджують як перевезення придбаного у ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» товару з м.Козятин до м.Луцьк або до місцезнаходження покупців вже придбаного товару, як то - Нововолинськ, Ходосіївка, Котельники, Біла Церква, Бердичів тощо, так і його оплату, а саме: договори про надання послуг з перевезення вантажу, укладені позивачем (Замовник) із 16-ма суб'єктами господарювання (Перевізники), ТТН, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, банківські виписки.

При цьому, судом також досліджено та долучено до матеріалів справи копії ТТН, які вказані в акті перевірки податковим органом як «невстановленої форми». З огляду вказаних ТТН вбачається, що дані документи дублюють номери замовлень на поставку товару і фактично є додатковими доказами (до видаткових накладних), які підтверджують відвантаження товару зі складу ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» позивачу згідно отриманих заявок. Посилання податкового органу на відмінності між зазначеними у них даними та даними видаткових накладних судом до уваги не приймаються, оскільки з досліджених копій ТТН вбачається, що приймання товару здійснювалось саме тими особами, з якими були укладені договори про надання послуг по організації відбору та загрузки товару, або з тими, які були зазначені в додаткових угодах до вказаних договорів.

Судом також не приймаються до уваги доводи Луцької ОДПІ щодо невідповідності наданих ТТН форми №1-ТН нормам чинного законодавства, оскільки, як вбачається з даних ТТН, копії яких долучені до матеріалів справи, вони містять усю необхідну інформацію, яка дає змогу повністю ідентифікувати товар, що транспортується (назву, вагу), особу водія, маршрут перевезення, реєстраційні номери транспортного засобу, а також дату ветеринарного свідоцтва. При цьому, суд зазначає, що копії ветеринарних свідоцтв, які також долучені до матеріалів справи і які були вказані в ТТН форми №1-ТН та були в наявності разом з останніми, в свою чергу містять інформацію про вид упаковки, температуру придбаних м'ясних виробів та субпродуктів та фактично свідчать про належну якість товару, оскільки крім іншого, містять і номери свідоцтв якості на товар. Копії окремих свідоцтв якості, що залишились у товариства після реалізації товару, судом також долучено до матеріалів справи.

Окремі недоліки ТТН не можуть слугувати підставою для не визнання їх належними первинними документами, що підтверджують транспортування придбаного позивачем товару.

Для зберігання товару та його подальшої реалізації підприємством протягом 2010-2012 років було укладено договори із ПМП «Вінтер» на відповідальне зберігання та орендовано холодильні (морозильні) камери у ТзОВ «Доброслав-Луцьк», ТзОВ «Добросервіс-Луцьк».

Відповідно до укладених договорів позивач оплачував прийом товару та його зберігання згідно розцінок Виконавця виходячи із розрахунку тонно-день, оплачувалися вантажно-розвантажувальні роботи, експлуатація навантажувача, перевантаження товару, орендна плата тощо. Передача у відповідальне зберігання та відпуск зі складу оформлювався накладними виходячи з тоннажу продукції.

Договори на відповідальне зберігання, оренду холодильних (морозильних) камер, акти виконаних робіт, податкові накладні, документи, що підтверджують здійснення оплати за отримані послуги по спірних операціях досліджені судом та долучені до матеріалів справи. Документи складського обліку щодо передачі на склад (у відповідальне зберігання, розхід-відпуск зі складу) судом оглянуті в ході судового розгляду.

Придбаний у ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» товар ТзОВ «Опос-Торг» реалізовувало контрагентам на підставі укладених договорів згідно отриманих замовлень. Копії договорів поставки, в рамках яких здійснено реалізацію товару, придбаного за спірними операціями, видаткові накладі, податкові накладні, документи, підтверджуючі здійснення оплати за реалізований товар досліджувались судом в ході судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виконання Договору поставки від 31.12.2009р. та проведення розрахунку за отриманий товар були реальними та повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями первинних документів.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ, констатовані в акті перевірки від 13.05.2013р., а тому податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі зазначеного акту перевірки, підлягають скасуванню як протиправні, за виключенням частини збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 5 084грн.73коп., в т.ч. за основним платежем 4 067грн.78коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 016грн.95коп., по факту виявлення податковим органом завищення задекларованих показників (інших витрат) в 3-му кварталі 2011 року на суму 17 686грн. за операціями з перерахунку курсових різниць по операціям в іноземній валюті, оскільки останній не заперечується позивачем та щодо цього останнім подано заяву про зменшення позовних вимог.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача Олейник І.В. щодо постановлення окремої ухвали відносно представників Луцької ОДПІ за умисне невиконання вимог судового рішення (ухвали) в частині надання належним чином засвідчених копій акту перевірки від 13.05.2013р. та додатків до нього, оскільки вважає належним доказом про витребування оригіналу такого акту від 13.05.2013р. копію постанови старшого слідчого з ОВС СУФР ГУ Міндоходів у Волинській області від 12.06.2013р. Крім того, суд зазначає, що постановлення окремої ухвали, відповідно до приписів ст.166 КАС України є правом, а не обов'язком суду, відповідно воно може бути використане лише на розсуд суду, а не за клопотанням сторони, яке в даному випадку розцінене судом як безпідставне.

Згідно з частиною першою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частин першої та третьої статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (далі - Закон) визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З наданого суду клопотання представника позивача про встановлення розміру судових витрат та додатків до нього, а саме: ордеру про надання правової допомоги серії ВЛ №000010751, договору про надання правової допомоги №01/18-03/13 від 18.03.2013р., актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №5 від 14.06.2013р., №6 від 21.06.2013р., №7 від 26.06.2013р., №8 від 01.07.2013р. та розрахунків вартості правової допомоги до вказаних актів, вбачається надання представником Олейник І.В. допомоги товариству з обмеженою відповідальністю «Опос-Торг» протягом 96 годин за ціною 450грн./година, що фактично не перевищує встановленого ст.1 Закону граничного розміру компенсації (1 147грн. Х 40% = 458грн.80коп.), а всього на загальну суму 44 100грн., виплату яких підтверджено долученими до клопотання копіями платіжних доручень.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правову допомогу на 20 700грн. з огляду на те, що 46 з 98 годин представником позивача надавалась допомога, яка не може бути кваліфікована судом як правова, а саме: «технічна робота з оформлення додатків до позовної заяви», відповідно до задоволення підлягає відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 23 400грн. (52 год. Х 450грн.).

Керуючись статтями 2, 69-72, 90, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 01.06.2013р.: №0003972201 - в цілому та №0003962201 - в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Опос-Торг» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 942 584грн.05коп., в тому числі за основним платежем - 2 610 038грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 332 546грн.05коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Опос-Торг» 27 958грн.судових витрат, в тому числі: 23 400грн. витрат на правову допомогу та 4 558грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 09 липня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук