Постанова № 32287345, 08.07.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року м. Чернівці справа № 824/1436/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.

секретаря судового засідання - Кордобан А.В.

за участю:

представника позивача - Ксеннікова Д.С.

представника відповідача - Мазурок Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продтранс"до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продтранс» (далі - позивач або ТзОВ"Продтранс") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002112230 від 01.06.2013 р. про зобов'язання сплатити пеню в розмірі 3 834,62 грн. 62 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Продтранс" за наслідками якої прийняте податкове повідомлення-рішення №0002112230 від 01.06.2013 р. зобов'язання сплатити пеню в розмірі 3 834,62 грн. 62 коп.. Підставою для винесення рішення стало, на думку ДПІ порушення ст.. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (далі Закон № 185), в результаті несвоєчасного ввезення товару при виконанні контракту № 36 від 14.09.2012 року , в сумі 5 500 євро.. Позивач вважає такі дії ДПІ незаконними, так як виконання контракту між ТзОВ "Продтранс" та компанією GEERTS NEDERLAND BV при ввезенні товару було своєчасним. У зв'язку з чим просить позов задовольнити.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили наступне.

Так, ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Продтранс" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних операцій на виконання умов контракту № 36 від 14.09.2012 року, за результатами якої складено акт № 627/22-3/33336867 від 17.05.2013 р. За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002112230 від 01.06.2013 р. про зобов'язання сплатити пеню в розмірі 3 834,62 грн. 62 коп.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування пені стало те, що ТзОВ«Продтранс» відповідно до даних при виконанні контракту № 36 від 14.09.2012 року з голландською фірмою «GEERTS NEDERLAND BV» допущено порушення законодавчо встановлених термінів надходження імпорту в сумі 5500 євро, в тому числі 2100 євро - протерміновано на 38 днів, 3400 євро- про терміновано на 12 днів.

ТзОВ«Продтранс» вважає зазначенні висновки викладенні в акті перевірки не обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, виходячи із наступного.

Так, між ТзОВ «Продтранс» та компанією GEERTS NEDERLAND BV укладено контракт № 36 від 14 вересня 2012 року щодо купівлі двох контейнерних цистерн. Відповідно до п.5 умов контракту ТзОВ «Продтранс» 27 вересня 2012 року перераховано аванс у розмірі 2 000 євро. Далі суми сплачувалися частково. Граничним строком ввезення товару за контрактом № 36, на думку позивача було 26 березня 2013 року. Але, Національний банк України постановою Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті № 475 від 16.11.2012 (далі постанова № 475) змінив строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 180 на 90 днів. Проте, в зв'язку з тим, що укладення договору та проплата авансу за придбані товари передувала прийняттю постанови № 475 НБУ, позивач вважає, що дія нормативно-правового акту не повинна поширюватись на дані правовідносини.

У зв'язку із зазначеним просять суд позов задовольнити у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтранс" (далі - позивач або ТзОВ "Продтранс") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002112230 від 01.06.2013 р., яким донараховане грошове зобов'язання на суму 3834,62 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Продтранс" за наслідками якої прийняте податкове повідомлення-рішення №0002112230 від 01.06.2013 р. яким донараховане грошове зобов'язання на суму 3834,62 грн. Підставою для винесення рішення стало, на думку ДПІ, порушення позивачем ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. №185/94-ВР (далі - Закон №185), в результаті несвоєчасного ввезення товару при виконанні імпортного контракту № 36 від 14.09.2012 р. у сумі 5 500 євро. Позивач вважає такі дії ДПІ незаконними, так як виконання контракту між ТзОВ "Продтранс" та компанією GEERTS NEDERLAND BV при ввезенні товару було своєчасним та відповідно до положень Закону №185. У зв'язку з чим просить позов задовольнити.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив наступне.

Так, ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Продтранс" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних операцій на виконання умов контракту № 36 від 14.09.2012 р., за результатами якої складено акт № 627/22-3/33336867 від 17.05.2013 р. За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002112230 від 01.06.2013 р., яким позивачу донараховане грошове зобов'язання на суму 3834,62 грн.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування зазначеного зобов'язання стало те, що ТзОВ "Продтранс" при виконанні контракту № 36 від 14.09.2012 р. з голландською фірмою "GEERTS NEDERLAND BV" допущено порушення законодавчо встановлених термінів надходження імпорту в сумі 5500 євро, в тому числі 2100 євро - протерміновано на 38 днів, 3400 євро - протерміновано на 12 днів.

Позивач вважає зазначенні висновки викладенні в акті перевірки не обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, виходячи із наступного.

Так, між ТзОВ "Продтранс" та компанією GEERTS NEDERLAND BV укладено контракт № 36 від 14.09.2012 р. щодо купівлі двох контейнерних цистерн. Відповідно до п.5 умов контракту ТзОВ "Продтранс" 27.09.2012 р. перераховано аванс у розмірі 2 000 євро. Далі суми сплачувалися частково.

Вважає, що граничний строк ввезення товару за контрактом №36 є 26.03.2013 р.

Національний банк України постановою «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» № 475 від 16.11.2012 р. (далі - постанова №475) змінив строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 180 на 90 днів. Проте, в зв'язку з тим, що укладення договору та проплата авансу за придбані товари передувала прийняттю постанови №475, позивач вважає, що дія нормативно-правового акту не повинна поширюватись на дані правовідносини.

У зв'язку із зазначеним просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача суду пояснила наступне.

Так, позаплановою виїзною документальною перевіркою ТзОВ "Продтранс" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних операцій, на виконання умов контракту № 36 від 14.09.2012 р. за період з 14.09.2012 р. по 31.03.2013 р. встановлено порушення ст.2 Закон №185, а саме несвоєчасне поступлення товару за імпортним контрактом №36 від 14.09.2012 р., у сумі 5 500 євро.

Суть порушень полягала у тому, що позивачем укладено контракт №36 від 14.09.2012 р. з голландською фірмою "GEERTS NEDERLAND BV" щодо купівлі двох контейнерних цистерн. Розрахунок по даному контракту передбачав авансування, а тому із врахуванням положень ст.2 Закону №185 та постанови №475 товар мав бути поставлений протягом 90 днів з моменту сплати авансу. Однак товар позивач отримав з порушенням законодавчо встановленого терміну надходження імпорту, що є порушенням вимог Закону №185.

У зв'язку із зазначеним ДПІ позивачу податковим повідомленням-рішенням №0002112230 від 01.06.2013 р. донараховано грошове зобов'язання на суму 3834,62 грн. Розрахунок даного зобов'язання відбувався виходячи із порушень законодавчо встановлених термінів надходження імпорту в сумі 5500 євро, в тому числі 2100 євро - протерміновано на 38 днів, 3400 євро - протерміновано на 12 днів.

Крім цього, представник відповідача суду пояснила, що підставою для проведення зазначеної позапланової перевірки позивача стали направлення №004751 та №004752 від 13.05.2013 р., наказ ДПІ № 853 від 13.05.2013 р. та лист ТзОВ "Продтранс» з проханням про проведення перевірки від 21.03.2013 р.

За таких обставин, вважає, що ДПІ при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб встановлений законом, у зв'язку із чим у задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, в період часу з 14.09.2012 р. по 31.03.2013 р. ДПІ на підставі направлень №004751 та №004752 від 13.05.2013 р., наказу ДПІ №853 від 13.05.2013 р., листа ТзОВ "Продтранс з проханням про проведення перевірки від 21.03.2013 р. проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних операцій.

Перевіркою в діяльності ТзОВ "Продтранс" виявлені порушення ст. 2 Закону № 185 , а саме позивачем несвоєчасно ввезено товар при виконанні контракту № 36 від 14.09.2012 р., в сумі 5500 євро. Дані порушення задокументовані актом перевірки №627/22-3/33336867 від 17.05.2013 р. про результати позапланової перевірки дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних операцій, на виконання умов контракту № 36 від 14.09.2012 року, ТзОВ "Продтранс", код за ЄДРПОУ 333368677, за період з 14.09.2012 р. по 31.03.2013 р. (далі - акт перевірки).

Згідно акту перевірки порушення позивача полягали у тому, що ним укладено контракт №36 від 14.09.2012 р. з голландською фірмою "GEERTS NEDERLAND BV" щодо купівлі двох контейнерних цистерн. Розрахунок по даному контракту передбачав авансування, а тому із врахуванням положень ст.2 Закону №185 та постанови №475, ДПІ вважає, що товар мав бути поставлений протягом 90 днів з моменту сплати авансу. Однак товар позивач отримав з порушенням зазначеного строку надходження імпорту.

У зв'язку із зазначеним ДПІ прийняте податкового повідомлення-рішення №0002112230 від 01.06.2013 р., яким ТзОВ "Продтранс" донараховане грошове зобов'язання на суму 3834,62 грн.

Суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи із наступного.

При цьому суд зазначає, що враховуючи положення ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з метою надання повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідним вийти за межі позовних вимог, та надати оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню на предмет його правомірності.

Так, ДПІ у розумінні КАС України є суб'єктом владних повноважень, який відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України визначені обов'язки органів державної податкової служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Органи державної податкової служби та їх посадові особи при прийнятті рішень у т.ч. податкових повідомлень-рішень, зобов'язані виходи із наявності в діяльності платника податків об'єктивних порушень вимог податкового законодавства, які задокументовані актом перевірки.

Згідно положень ПК України, а також враховуючи принципи прийняття суб'єктом владних повноважень рішень, які викладенні у ч.3 ст.2 КАС України, не допускається прийняття рішень, у т.ч. податкових повідомлень-рішень на підставі припущень, які не підтверджуються відповідними доказами. У силу положень ч.2 ст.71 КАС України саме на ДПІ покладено обов'язок доказувати законність своїх рішень. При цьому під доказами в адміністративному судочинстві розуміють будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.69 КАС України). Припущення в розумінні КАС України не є доказами у справі.

Так, між позивачем та голландською фірмою «GEERTS NEDERLAND BV» укладено контракт №36 від 14.09.2012 р. щодо купівлі двох контейнерних цистерн.

Згідно п.5 даного контракту розрахунок по ньому передбачав авансування, а також відстрочення поставки товару.

Позивач платіжними дорученнями у іноземній валюті перерахував на рахунок голландської фірми «GEERTS NEDERLAND BV» грошові кошти у сумі 15000,00 євро. При цьому платежі були проведенні частинами, а саме 27.09.2012 р. - 2000,00 євро, 31.10.2012 р. - 3000,00 євро, 16.11.2012 р. - 4500,00 євро, 21.11.2012 р. - 2100,00 євро, 17.12.2012 р. - 3400,00 євро.

Згідно матеріалів справи перша цистерна надійшла на адресу ТзОВ "Продтранс" 04.03.2013 р., а друга цистерна надійшла 29.03.2013 р.

ДПІ вважає, що друга цистерна надійшла на адресу ТзОВ "Продтранс" з порушення терміну надходження імпорту. При цьому на думку ДПІ порушення законодавчо встановленого терміну по платежу від 21.11.2012 р. у сумі 2100,00 євро складає 38 днів, а по платежу від 17.12.2012 р. у сумі 3400,00 євро складає 12 днів.

Суд вважає таку позицію ДПІ частково помилковою виходячи із наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 Закону №185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що зазначені строки надходження імпорту по зовнішньоекономічному контракту починають свій перебіг з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя.

Як встановлено судом вище, позивач згідно умов контракту зобов'язаний був до 30.09.2012 р. здійснити авансовий платіж на користь голландської фірми «GEERTS NEDERLAND BV».

ТзОВ "Продтранс" 27.09.2012 р. перерахувало на рахунок голландської фірми «GEERTS NEDERLAND BV» 2000,00 євро, які згідно змісту контракту і є авансом. При цьому суд зазначає, що позивач не у повному обсязі перерахував суму авансу згідно контракту на рахунок голландської фірми «GEERTS NEDERLAND BV», однак зазначене не впливає на зміст досліджуємих правовідносин.

Отже враховуючи положення ст.2 Закону №185 слідує, що 180 денний строк на поставку імпорту розпочав свій перебіг з 27.09.2012 р.

При цьому суд зазначає, що по своїй правовій природі аванс є попередньо виплаченою грошовою сумою в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, на виконання робіт, надання послуг чи сума, яку отримала підзвітна особа для певних цілей.

Платежі здійсненні позивачем 31.10.2012 р. на суму 3000,00 євро, 16.11.2012 р. на суму 4500,00 євро, 21.11.2012 р. на суму 2100,00 євро, 17.12.2012 р. на суму 3400,00 євро по своїй правовій природі не є авансовими платежами, а є оплатою (у даному разі передоплатою) за товар згідно умов контракту, і тому строк на поставку імпорту не має починати свій перебіг з дня їх сплати.

Таким чином, враховуючи викладене, а саме те, що з моменту сплати авансу 27.09.2012 р. по день поставки другої цистерни пройшло 183 дні, слідує, що позивач порушив встановлені законом строки щодо поставки імпорту. Порушений строк складає три дні.

Відповідно до ст.4 Закону №185 порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Отже враховуючи зазначені положення ст.4 Закону №185 ДПІ зобов'язана була донарахувати ТзОВ "Продтранс" пеню виходячи із наявних трьох днів прострочення поставки імпорту, а не з 38 днів по платежу від 21.11.2012 р. у сумі 2100,00 євро, та 12 днів по платежу від 17.12.2012 р. у сумі 3400,00 євро.

У даному разі ДПІ діяло неправомірно. Суд зазначає, що нарахування вищезазначеної пені відноситься до повноважень ДПІ, а тому суд не може дані повноваження підмінювати і здійснювати розрахунок пені за відповідача.

При цьому суд зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став акт перевірки, яким не вірно встановлено фактичні обставини справи та невірно дана їм юридична кваліфікація.

Щодо позиції ДПІ відповідно до якої до даних правовідносин необхідно застосовувати положення постанови №475, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.4 ст.2 Закону №185 Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 3 постанови №475 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Однак дана постанова набрала чинності 19.11.2012 р., тобто після проведення авансового платежу позивачем згідно умов контракту, а тому до досліджених правовідносин вона не може бути застосована.

Застосовування положень постанови №475 до інших платежів (крім авансових) позивача згідно умов контракту є невірним та суперечить ст.2 Закону №185.

Відповідно до пп.14.1.157 п.14.1 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи.

Судом вище встановлено, що ДПІ при прийнятті оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення керувалась актом перевірки, яким невірно встановленні фактичні обставини справи, що призвело до прийняття протиправного рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно з ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішення суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім цього, пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку.

Позивач по справі обґрунтовано довів свої вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення, а ДПІ не надала суду доказів, які б свідчили про порушення ТзОВ "Продтранс" вимог Закону №185.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Продтранс" до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0002112230 від 01.06.2013 р., яким донараховане грошове зобов'язання на суму 3834,62 грн. - підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено у повному обсязі, суд керуючись положеннями ч.1 ст.94 КАС України вважає за необхідним стягнути із Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 114,70 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Продтранс" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002112230 від 01.06.2013 р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Продтранс" донараховане грошове зобов'язання на суму 3834 (три тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 62 коп.

Стягнути із Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області державної податкової служби (код ЄДРПОУ 21432838) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продтранс" (код ЄДРПОУ 33336867) документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 10 липня 2013 р.

Суддя О.В. Анісімов