Постанова № 32287312, 26.06.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 року Справа № 811/1580/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі -Таранусі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МРК Агро-Тема" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2013 №№ 0000532220, 0000522220, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МРК Агро-Тема" (далі по тексту - ТОВ "МРК Агро-Тема" або позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, (далі по тексту Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС або відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000532220 від 25.04.2013;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000522220 від 25.04.2013.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкові повідомленням-рішення прийнято необґрунтовано та з порушенням норм матеріального права.

Позивач зазначив, що посилання відповідача, в акті перевірки, на нікчемність правочинів між ТОВ "МРК Агро-Тема"та ТОВ СП "Содружество", ТОВ "Агрорегіонтрейд -7" є безпідставними, оскільки правочини не були визнані недійсними в судовому порядку. Факт придбання товарів по вказаним правочинам підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Щодо правочинів з ПП "Транс - ВМ" то позивачем зазначено, що правовідносини з вказаним контрагентом за квітень 2010 року вже перевірялися податковим органом про що складено відповідний акт та винесене податкове повідомлення - рішення, яке скасовано постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2013.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову, зазначивши, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача відсутні були підстави для включення до валових витрат вартості отриманих від підприємств, зазначених в акті перевірки позивача, товарів. Також безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, так як податкові накладні виписані за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, не підтверджують факт поставки товару та виписані не уповноваженими особами.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Судом встановлено, що 29.03.2013 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «СП Содружество» за лютий-червень, серпень, вересень, грудень 2010 року, ПП «Транс-ВМ» за квітень 2010 року, ТОВ «Агро Регіон Трейд - 7» за січень 2011 року, про що складено акт №51/22-2/23098668 від 05.04.2013 (т.1 а.с.7-23). Як вбачається з вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

1. суми податку на додану вартість сплачені (отримані) від ПП «Транс-ВМ» у розмірі 1750 грн. (загальна сума складає 10500 грн.), ТОВ «СП Содружество» у розмірі 6474 грн. (загальна сума складає 38832 грн.) та ТОВ «Агрорегіон Трейд - 7) у розмірі 16667 грн. (загальна сума складає 100000 грн.), що віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у вище зазначених періодах та відображені в додатках № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, так як виписані за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, не підтверджують факт поставки товару та виписані не уповноваженими особами;

2. п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями, діючий на момент вчинення порушення) та п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України завищено податковий кредит на загальну суму 24 891 грн., що підлягає сплаті до бюджету, т.ч.:

- лютий 2010 року на суму 248 грн.,

- березень 2010 року на суму 491грн.,

- квітень 2010 року на суму 108 грн.,

- травень 2010 року на суму 445 грн.,

- червень 2010 року на суму 1799 грн.,

- серпень 2010 року на суму 633 грн.,

- вересень 2010 року на суму 3205 грн.,

- грудень 2010 року на суму 1295 грн.,

- січень 2011 року на суму 16667 грн.

3. п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п. 5.3.9 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями (чинний на момент порушення), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму -31 114 грн., в тому числі :

- І квартал 2010 року на суму 924 грн.,

- II квартал 2010 року на суму 2940 грн.,

- III квартал 2010 року на суму 4798 грн.,

- IV квартал 2010 року на суму 1619 грн.,

- І квартал 2011 року на суму 20834 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення №0000522220 від 25.04.2013, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток, за основним платежем, у сумі 31 114 грн., за штрафними санкціями 2 571 грн.( т.1 а.с.25).

Податковим повідомленням-рішенням №0000532220 від 25.04.2013 позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 24 152 грн., штрафних санкцій - 1872 грн.( т.1 а.с.24).

Як вбачається з акту, в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п. 5.3.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищено валові витрати всього на суму 31114 грн., в результаті включення до валових витрат вартості отриманих послуг, товарів від з ТОВ «СП Содружество» за лютий-червень, серпень, вересень, грудень 2010 року, ПП «Транс-ВМ» за квітень 2010 року, ТОВ «Агро Регіон Трейд - 7» за січень 2011 року, факт поставки яких не підтверджено.

Позиція податкового органу про недійсність видаткових накладних ґрунтується на інформації щодо порушеної кримінальної справи № 57-481, відносно керівників ТОВ «СП Содружество» за фактом фіктивного підприємництва, а також висновках податкового органу щодо фіктивності господарських операцій здійснених ПП «Транс-ВМ» та ТОВ «Агро Регіон Трейд - 7» (Т.1, а.с. 7-23).

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із зазначеного слідує, що до валових витрат платник податку вправі віднести, якщо здійсненні витрати відповідають ознакам, зазначеним вище, а саме: 1) наявність витрат у грошовій, матеріальній або не матеріальній основі; 2) витрати безпосередньо пов'язані із вартістю придбаних (виготовлених) платником податку товарів (робіт, послуг); 3) товари (роботи, послуги) придбані (виготовлені) для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вказані ознаки платником податку повинні бути підтверджені встановленими законодавством бухгалтерськими та податковими первинними документами.

Зазначений висновок кореспондується з положеннями абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивач правомірність віднесення суми 31114 грн. до складу валових витрат обґрунтовує тим, що ним придбано товар у ТОВ «СП Содружество» (зірочка, лапа, шарнір, пружини, інше), ПП «Транс-ВМ» (вал, зірочка, ротор, інше) та ТОВ «Агро Регіон Трейд - 7» (сівалка С3 5,4-06).

На підтвердження взаємовідносин із зазначеними контрагентами позивачем надано договір купівлі-продажу від 24.01.2011 укладеного позивачем з ТОВ «Агро Регіон Трейд - 7» (т.1 а.с.55), платіжні доручення, податкові накладні, рахунки, декларації з податку на прибуток, декларації з податку на додану вартість, копії виписок з банку ( т.1 а.с.56-86, 170-172, 195-250, т. 2, а.с. 1-3).

Однак суд вважає, що зазначені документи не можуть бути визнаними як належні докази для віднесення зазначених вище витрат до валових, оскільки позивачем документально не підтверджено ознаку щодо фактичного придбання, отримання товару у ТОВ «СП Содружество» (зірочка, лапа, шарнір, пружини, інше), ПП «Транс-ВМ» (вал, зірочка, ротор, інше) та ТОВ «Агро Регіон Трейд - 7» (сівалка С3 5,4-06) та використання його у власній господарській діяльності.

Так, згідно п. 1.31 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

На підтвердження виконання зазначених правочинів позивачем не надано:

- договорів купівлі-продажу укладених позивачем з ТОВ «СП Содружество» та ПП «Транс-ВМ»;

- належним чином оформлені видаткові накладні;

- належним чином оформлені податкові накладні;

- товарно-транспортних накладних;

- документи складського обліку;

Надані ж позивачем накладні не можуть вважатись належними первинними документами на підтвердження придбання товару, оскільки не відповідають вимогам ч.2. ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

А саме, у ряді видаткових накладних відсутні печатка та підпис (або ж печатка чи підпис) уповноваженої особи, яка відвантажила товар (т.1, а.с. 56,65,68,71,74, 80).

Також, відповідно до положень ст. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні Затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 (далі за текстом -Правила № 128/2568) товарно-транспортна накладна -це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.п. 8.25., 8.26. ст. 8 Правил № 128/2568 час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

В порушення вищевикладених норм, позивачем не надано товарно-транспортних накладних, на підтвердження отримання вищевикладеного товару.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На вимогу суду, щодо надання первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ПП «Транс-ВМ», позивачем надано лише видаткова накладна, виписка з банківського рахунку та податкова накладна ( т.1 а.с. 170-172). Представником позивача зазначено, що в наданні інших документів не має потреби оскільки обставини вчинення правочинів з ПП «Транс-ВМ» встановлено постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2013.

Суд критично ставиться до посилання представника позивача на встановлення зазначених обставин рішенням суду виходячи з наступного.

Так, на підставі акту №93/16-00/23098668 від 09.10.2012 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "МРК Агро-Тема" щодо факту декларування у власній податковій звітності фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Транс-ВМ" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.05.2010, Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00010800224 від 29.10.2012, яким ТОВ "МРК Агро-Тема" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 21 577 грн. за основним платежем та 5 394 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на суму 26 971 грн.

Судом встановлено, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 у справі №1170/2а-3807/12 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби форми "Р" №00010800224 від 29.10.12. в зв'язку з передчасністю винесення рішення з порушенням приписів п.86.9 ст. 86 ПК України, тобто рішення скасоване в зв'язку з порушенням процедури прийняття (а.с.163-167).

При цьому судом, при винесені рішення у справі №1170/2а-3807/12, не встановлювались обставини вчинення правочинів між ТОВ "МРК Агро-Тема" та ПП "Транс-ВМ", в частині придбання, транспортування, зберігання та використання товару у квітні 2010 року.

З огляду на зазначене суд вважає, що позивачем в судовому засіданні не надано доказів щодо наявності підстав, зокрема фактичного отримання товару та використання його у власній господарській діяльності, для віднесення суми вартості товару до валових витрат, що свідчить про обґрунтованість висновку податкового органу про порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п. 5.3.9 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Також, з матеріалів справи слідує, що позивачем в порушення пп.7.4.1, 7.4.4., 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, виписаних ТОВ «СП Содружество», ПП «Транс-ВМ» та ТОВ «Агро Регіон Трейд - 7» за відсутності факту поставки товарів та отримання послуг всього на суму 24891 грн., в тому числі за І квартал 2010 року на суму 924 грн., за IIквартал 2010 року на суму 2940 грн., за IIIквартал 2010 року на суму 4798 грн., за IVквартал 2010 року на суму 1619 грн., за І квартал 2011 року на суму 20834 грн.

Суд не може погодитися з твердженням позивача про те, що усі операції з купівлі-продажу товару з ТОВ «СП Содружество», ПП «Транс-ВМ» та ТОВ «Агро Регіон Трейд - 7» задекларовані на підставі первинних документів, виданих та отриманих податкових накладних. Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо буде доведено, що відомості, які містяться у таких документах не відповідають дійсності.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до абз. 1 та 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із зазначеного слідує, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зокрема, необхідно підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, пов'язаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.1 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобов'язань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Відповідно до пп. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пп. 198.6 ст.198 ПК України, визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно, податкова накладна не підтверджує всі необхідні юридичні факти для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, а тому не може бути визнана безумовною підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту.

Як слідує з акту перевірки позивачем включено до податкових кредитів за вказані періоди суми ПДВ у розмірі 24891 грн., на підставі податкових накладних виписаних, відповідно ТОВ «СП Содружество», ПП «Транс-ВМ» та ТОВ «Агро Регіон Трейд - 7» (т.1, а.с. 57,60,63,66,69,72,76,78,81,172).

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника позивача зазначені податкові накладні були виписані при здійсненні господарської операції придбання позивачем у ТОВ «СП Содружество», ПП «Транс-ВМ» та ТОВ «Агро Регіон Трейд - 7» товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є платником податку на додану вартість, а тому зобов'язаний був вести податковий облік згідно Закону України „Про податок на додану вартість" та ПК України.

У відповідності до п. п 1, 3 ч. 1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на платника податків і зборів (обов'язкових платежів) покладено зобов'язання вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Зазначені обов'язки платника податків є взаємозалежними, оскільки сплачені суми податків і зборів можуть бути визнані належними, лише в тому випадку, якщо вони сплачені відповідно до розміру об'єкту оподаткування за ставкою та у порядку визначеному законом, і відповідають фінансово-господарським операціям за відповідний звітний період. Належність сплаченої суми підтверджується відповідними бухгалтерськими документами.

Зазначений висновок кореспондується з положеннями абз. 2 пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" згідно якого, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як зазначалось вище позивач не зміг підтвердити відповідними бухгалтерськими документами ні перед податковим органом, ні перед судом наявність факту отримання товару.

Тому, згідно вимог чинного законодавства податкові накладні не можуть бути визнані безумовною підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

З огляду на зазначене суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження наявність підстав у позивача для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту вказаних періодів, зокрема в частині доведеності фактичного придбання товару та послуг, а тому висновок податкового органу про п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, є обґрунтованим.

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України податкові повідомлення-рішення від 25.04.2013 №№ 0000532220, 0000522220, дійшов висновку, що вони є правомірним і не підлягають скасуванню.

Судових витрат, які підлягали б відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 01.07.2013.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун