Постанова № 32287047, 03.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 липня 2013 р. № 2-а- 820/4778/13-а

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2653,19 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Західній МДПІ та є платником податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності. Станом на час звернення до суду мається податковий борг у загальному розмірі 2653,19 грн. В зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку суму податкового зобов'язання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином в порядку визначеному ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , поштовими повідомленнями які направлялися за офіційним місцем знаходження згідно довідки органів реєстрації.

Відповідач у строки встановлені ст.183-2 КАС України не надав суду письмові заперечень проти позову та доказів в обґрунтування правової позиції по зазначеній справі

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Західній МДПІ та є платником податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності.

В зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу у розмірі 2653,19 грн., а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми боргу у примусовому порядку.

Перевіряючи правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення суми боргу у примусовому порядку, суд дійшов висновку про наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, ст. 177 ПК України визначено порядок та особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування

Відповідно до п.п. 177.1, 177.2, 177.5 ст. 177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Згідно п.п. 177.5.1, 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Кодексу передбачено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано до податкового органу розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності за 2011 рік, згідно із яким, останній самостійно визначив розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році (рядок 03 х 25 %) у розмірі 1129,53 грн.

Положеннями п.11 ст.56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році у розмірі 1129,53 грн., яка була визначена у поданому податковому органу розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності за 2011 рік, а тому дані зобов'язання набули статусу податкового боргу.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2013 року співробітниками Західної МДПІ було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за наслідками якої складено Акт №62/17-221/НОМЕР_1 від 14.01.2013 року.

Під час перевірки було встановлено, що в порушення вимог п.57.3 ст.57 ПК України відповідачем протягом граничних строків не сплачено суму податкових зобов'язань з податку а доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, код бюджетної класифікації 11010500, визначених згідно акту документальної планової перевірки №2850/172/НОМЕР_1 від 23.12.2011р. та винесеного податкового о повідомлення -рішення від 05.12.2012р. № 0000021720.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, Західною МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000081722 від 22.01.2013 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1343, 34 грн.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарження відповідачем у адміністративному або судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 22.01.2013 року форми «Ш» №0000081722 матеріали справи не містять

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання є узгодженими.

Крім того, у зв'язку з несплатою у добровільному порядку узгодженої суми податкового зобов'язання, до відповідача була застосована пеня у розмірі 180,63 грн.

В силу приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зважає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У зв'язку з несплатою вищевказаної суми податкового зобов'язання у встановлені Законом строки, Західною МДПІ направлено відповідачу податкову вимогу №12 від 23.01.2012 року.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п.95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості перед бюджетом відповідачем добровільно в повному обсязі сплачена не була та складає 2653,19 грн.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати у встановлений строк суми узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 183-2, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету України (р/р 33210801700008, одержувач УДКСУ у Жовтневому районі м. Харкова, код одержувача 37999612 в установі банку ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 2653 (дві тисячі шістсот п'ятдесят три) грн. 19 коп.

Постанову звернути до негайного виконання.

У десятиденний строк з моменту отримання копії постанови сторона чи інша особа, стосовно якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, може оскаржити дану постанову в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Постанова є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.

Суддя Горшкова О.О.