Постанова № 32286992, 05.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2013 року Справа № 805/8384/13-а

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови 17-00 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення доплати до мінімального страхового внеску у розмірі 1414 грн. 80 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення доплати до мінімального страхового внеску у розмірі 1414 грн. 80 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. З введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 8 липня 2010 року N 2461-VI (який набрав чинності з дня опублікування - 17.07.2010) були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376), а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: для фізичних осіб підприємців - щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, тобто за липень-вересень 2010 року до 20 жовтня 2010 року, а за жовтень - грудень 2010 року до 20 січня 2011 року.

Разом з тим, відповідачем у встановлені строки не було здійснено доплату до мінімального розміру страхового внеску. 05.04.2013 року Пенсійним фондом було прийнято вимогу № Ф-15 про сплату боргу на суму у розмірі 1414 грн. 80 коп. Проте, сума визначена у вимозі не була сплачена відповідачем. Просили задовольнити позовні вимоги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, в тому числі, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Відповідач надіслано копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів, що підтверджується копією квитанції (а.с.15). Також відповідач отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження 10.06.2013 р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.17). Заперечень проти позову у строки, встановлені ч. 3 ст. 183-2 КАС України, відповідач не надав.

За наслідками дослідження матеріалів справи та оцінкою повідомлених позивачем обставин, у даній справі наявні достатні підстави для прийняття рішення.

З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, яке діяло на час виникнення спірних відносин, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідач - ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (ід. НОМЕР_1), зареєстрований Першотравневою районною державною адміністрацію Донецької області 19.02.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 5). та є платником єдиного податку, що підтверджується повідомленням про взяття на облік фізичної особи - підприємця (а.с. 7); відповідно до п. 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

З введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 8 липня 2010 року N 2461-VI (який набрав чинності з дня опублікування - 17.07.2010 року) були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376), а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Таким чином, для підрахунку суми додаткового внеску береться різниця між сумою мінімального страхового внеску - 33,2 % від розміру мінімальної заробітної плати в поточному місяці та сумою внеску в складі єдиного податку - 42 % від його розміру. Дана різниця становить суму необхідної доплати до мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду.

Сума страхового внеску в складі єдиного податку за липень - вересень становить 63 грн. Розмір мінімальної заробітної плати з липня по вересень 2010 року згідно статті 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» складає 888 грн., мінімальний страховий внесок становить 294 грн. 82 коп. на місяць (888 х 33,20% = 294 грн. 82 коп.), а тому позивач за липень-вересень повинен був додатково сплачувати до Пенсійного фонду суму страхових внесків в розмірі 695 грн. 46 коп. ( 231 грн. 82 коп. х 3 = 695 грн. 46 коп.).

Сума страхового внеску в складі єдиного податку становить за жовтень, листопад, грудень - 63 грн. Розмір мінімальної заробітної плати з 01 жовтня 2010 року згідно статті 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» складає 907 грн., а з 1 грудня 2010 року - 922 грн., мінімальний страховий внесок за період з жовтня по листопад 2010 року становить 301 грн. 12 коп. на місяць (907 х 33,20% = 301 грн. 12 коп.), а з грудня 2010 року - 306,10 грн. (922 х 33,20% = 306 грн. 10 коп.), а тому позивач повинен був додатково сплачувати до Пенсійного фонду суму страхових внесків за жовтень - листопад 2010 року в розмірі 238 грн. 12 коп. (301 грн. 12 коп. - 63 грн. = 238 грн. 12 коп.), за грудень 2010 року в розмірі 243 грн. 10 коп. (306 грн. 10 коп. - 63 грн. = 243 грн. 10 коп.).

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Проте, вказана сума у визначений Законом строк самостійно сплачена відповідачем не була.

27 березня 2012 року головним спеціалістом відділу обліку надходження платежів ОСОБА_2 складено акт перевірки надання звітності та сум сплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, яким встановлено, що відповідачем не було надано річну звітність та не доплачено страховий внесок у сумі 1414,80 грн. (а.с.13-14)

Проте, вказана сума у визначений Законом строк самостійно сплачена відповідачем не була.

Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 09.09.2010, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно із ч. 3 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

05.04.2013 року Пенсійним фондом було прийнято вимогу № ф-15 (а.с. 9) про сплату боргу на суму у розмірі 1414 грн. 80 коп., яка була отримана відповідачем 17.04.2013 року, що підтверджується його особистим підписом на поштовому повідомленні.

Сума заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку сплачена не була. Відомостей про оскарження прийнятої позивачем вимоги про сплату боргу з боку відповідача суду не надано. Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених по справі позовних вимог про стягнення сум заборгованості з відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення доплати до мінімального страхового внеску у розмірі 1414 грн. 80 коп.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області (87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Тітова, 72-а, р/р 256033012055 в ДОУ ВАТ «ДОБУ», МФО 335106, ЄДРПОУ 21983633) доплату до мінімального страхового внеску за період з липня по грудень 2010 року у розмірі 1414 (одну тисячу чотириста чотирнадцять) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова підлягає виконанню негайно.

Суддя Чекменьов Г.А.